Провадження по справі № 2/1121/923/12
Справа № 1121/1984/12
05.09.2012 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого -судді Регеші В.О.
при секретарі -Фадєєвій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську Кіровоградської області цивільну справу за позовом виконавчого комітету Світловодської міської ради до ОСОБА_1 та відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Світловодського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради про виселення та про зняття з реєстраційного обліку, -
Позивач, виконавчий комітет Світловодської міської ради, звернувся із позовом до ОСОБА_1 та до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Світловодського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, яким просить суд виселити ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Крім того позивач просить суд зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Світловодського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 за адресою квартира АДРЕСА_1
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_1 мешкає та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1. Реєстрація місця проживання ОСОБА_1 в названій квартирі здійснена 03 липня 1993 року. Наймачем названої квартири являлася бабуся ОСОБА_1 ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Її чоловік, ОСОБА_3, що також був зареєстрований в названій квартирі, помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Мати ОСОБА_1 -ОСОБА_4, виписана з названої квартири 19.07.1977 року. В той же час ОСОБА_1 мешкала не у вищезазначеній квартирі, а в квартирі АДРЕСА_2 разом з членами своєї родини - батьком та матір'ю, і з 29.12.1981 року разом з ними вибула в м.Сургут Тюменської області Російської Федерації. При цьому, ця квартира бронювалася за ОСОБА_5 (батьком ОСОБА_1.) та членами його родини, в тому числі - і ОСОБА_1, на період з дати вибуття до серпня 2009 року. До 28 серпня 2006 року ОСОБА_1, як член сім'ї свого батька ОСОБА_5, що разом з ним проживає, користувалася зазначеною бронею. Підтвердженням цього є корінці охоронних свідоцтв (броні), копії яких додаються.
На думку позивача, за таких умов, ОСОБА_1 безпідставно зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 оскільки на дату реєстрації (прописки) в цій квартирі - 03 липня 1993 року мешкала в іншій місцевості, на території України взагалі не знаходилася та не мала законного права мешкати в цій квартирі.
Крім того, в обґрунтування позиву позивач зазначив, що проживання в названій квартирі ОСОБА_1 є фактичним самоправним зайняттям жилого приміщення, оскільки ордеру на вселення до названої квартири ОСОБА_1 не надавалося, письмова згода на вселення до названої квартири від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не отримувалася, а на дату смерті квартирою наймача ОСОБА_2 та члена її сім'ї ОСОБА_3 ОСОБА_1 взагалі не перебувала в межах України і не могла вважатися членом сім'ї ОСОБА_2, оскільки як член сім'ї свого батька ОСОБА_5 перебувала в м.Сургут та в зв'язку з цим користувалася бронею на інше жиле приміщення.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення викладені в позовній заяві.
Відповідач відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Світловодського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради до суду не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог заперечує з метою захисту прав та інтересів малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто сина відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав, надав до суду письмові заперечення та під час розгляду справи пояснив, що ОСОБА_1 проживає у спірній квартирі з 1992 року, де вона і зареєстрована з липня 1993 року. Всилилася ОСОБА_1 до свого діда, який надав їй на це свій дозвіл. Після того, як ОСОБА_1 прописалася у квартирі, то вона виконувала всі вимоги які висуваються до наймача. Так, вона сплачувала за комунальні послуги, робила ремонт у квартирі, що підтверджується відповідними довідками із комунальних підприємств міста Світловодська та квитанціями на придбання будівельних матеріалів. На думку представника відповідача ОСОБА_1, посилання позивача на те, що за нею бронювалося житло і у зв'язку із цим вона не мала права змінити своє місце проживання є безпідставними, оскільки, вона особисто не писала жодної заяви до виконавчого комітету Світловодської міської ради з приводу бронювання за нею житла і їй про це не було нічого відомо, а те, що її батьки включили ОСОБА_1 без її згоди до числа осіб, за якими була заброньована інша квартира не вказує на те, що вона не була вправі вільно вибрати інше місце свого проживання, яким вона вибрала квартиру АДРЕСА_1, вселившись до свого діда.
Крім того, представник відповідача ОСОБА_1, як в своєму запереченні, так і в поясненнях, наданих суду, послався на застосування строків позовної давності до даних правовідносин, оскільки ОСОБА_1 ще у 2008 році зверталася до виконавчого комітету Світловодської міської ради із заявою про укладення із нею договору житлового найму на квартиру АДРЕСА_1, і їй ще 17.11.2008 року у цьому було відмовлено.
Також, представник відповідача ОСОБА_1 вказав, що спільно із ОСОБА_1 проживає її неповнолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, і, у разі задоволення позову, виселенню підлягає не лише ОСОБА_1, але й її неповнолітня дитина. Іншого ж житла ні ОСОБА_1, ні її дитина не мають, тобто вони автоматично стають безпритульними.
Крім того, в обґрунтування заявлених заперечень представником відповідача ОСОБА_1 до суду були надані копії документів підтверджуючих кровне споріднення між ОСОБА_1 та її дідом ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також копію свідоцтва про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, довідки із комунальних підприємств міста Світловодська, відповідно до яких відсутня заборгованість за спожиті послуги, а також копія відповіді першого заступника міського голови від 17.11.2008 року про відмову в укладанні договору найму.
Вислухавши думку сторін, дослідивши докази у справі суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Допитані в ході судового засідання, в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 надали суду показання, які в повній мірі підтверджують пояснення представника відповідача ОСОБА_1 стосовно того, що з 1992 року ОСОБА_1 почала проживати в квартирі АДРЕСА_1 а з липня 1993 року вона зареєстрована у даній квартирі, де вона і проживає до теперішнього часу. Відповідно до показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5, ОСОБА_3 не заперечував проти проживання спільно із ним його онуки ОСОБА_1, яка доглядала за ним.
Крім того, відповідно до показань свідка ОСОБА_5 він до виконавчого комітету Світловодської міської ради подавав документи з приводу бронювання квартири АДРЕСА_2 При цьому, у своїй заяві вказав всіх членів своєї родини, у тому числі і свою доньку ОСОБА_1, яка з 1992 року проживає на території України в квартирі АДРЕСА_1. Це він зробив, так як в міськвиконкомі йому повідомили про те, що він повинен включити всіх членів своєї родини. Особисто ОСОБА_1 ніяких документів з приводу бронювання за нею квартири АДРЕСА_2 не подавала, ніяких документів не підписувала.
Відповідно до договору найму укладеного між виконавчим комітетом Світловодської міської ради, з однієї сторони, та ОСОБА_2, з іншої, наймачем квартири була ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до копії поквартирної картки та копії довідки виписки із домової книги про склад сім'ї та прописку після смерті ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 продовжив проживати її чоловік ОСОБА_3, який фактично, на думку суду, набув всі права та обов'язки наймача.
Відповідно до копії по квартирної картки ОСОБА_1 зареєструвалась в квартирі АДРЕСА_1 03 липня 1993 року, і з цього часу зареєстрована та проживає в даній квартирі.
Згідно ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Таким чином, на думку суду, ОСОБА_3 мав всі права на надання дозволу на проживання в квартирі своєї онуки ОСОБА_1
Відповідно до копії свідоцтва про смерть та копії по квартирної картки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5, після смерті якого в його квартирі зареєстрована та проживає ОСОБА_1
Крім того, відповідно до довідки з Світловодського управління газового господарства, довідки з КП «Світловодський міський водоканал», довідки з ЖЕК № 3 міста Світловодська, довідки з СП ТОВ «Світловодськпобут» та довідки з ПАТ «Кіровоградобленерго»у споживача ОСОБА_1 відсутня будь-яка заборгованість за отримані нею комунальні послуги.
На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 набула всі права наймача квартири АДРЕСА_1.
Згідно положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається і на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Так, позивач в своїй позовній заяві вказав на те, що на час реєстрації ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 за нею бронювалася інша квартира АДРЕСА_2, що позивачем не доведено, так як корінці охоронного свідоцтва за цей час до суду не були надані.
Крім того, позивачем в позовній заяві вказано те, що ОСОБА_3 не надавав дозволу на реєстрацію ОСОБА_1 у вище зазначеній квартирі, при цьому ніяких доказів з приводу цього позивачем надано не було, натомість відповідно до матеріалів справи, що не оскаржується сторонами ОСОБА_1 зареєстрована у вище вказаній квартирі з 03.07.1993 року і для її реєстрації (на час виникнення правовідносин -прописки) необхідно для реєстрації було отримати дозвіл від наймача та членів його родини, тобто ОСОБА_3 надавав дозвіл на реєстрацію ОСОБА_1 в своїй квартирі.
У відповідності до ст. 65 ЖК України (в редакції документу станом на день реєстрації ОСОБА_1.) наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Статтею 17 ЦК України (в редакції 1963 року) передбачалось, що місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає. Місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п'ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів.
Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим.
Таким чином, на думку суду ОСОБА_1 була вправі сама вільно вибирати своє місце проживання, яке нею і було обране ще у 1993 року -в квартирі АДРЕСА_1, а той факт, що за нею її батько, без її письмової згоди бронював інше житло суд не приймає до уваги.
Крім того, згідно рішення Світловодського міськрайонного суду від 27 березня 2012 року ОСОБА_1 визнана такою, що втратила право на проживання у АДРЕСА_2 так як проживала і була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1
Суд погоджується з думкою представника відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що у разі задоволення позову будуть порушені права та законні інтереси неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Так, відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства»держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»запобігання бездомності і безпритульності - система заходів, спрямованих на усунення правових, соціальних та інших причин виникнення бездомності та безпритульності, запобігання їм, у тому числі заходів щодо зниження ризику втрати особою прав на жилі приміщення і запобігання втраті цих прав, а також на запобігання виникненню негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю в особи житла.
Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
Крім того, суд приймає до уваги посилання позивача про застосування строків позовної давності, так як про існування даних правовідносин позивачу стало відомо щонайменше у 2008 році, а з цього часу вже пройшло більш ніж три роки, що підтверджується копією відповіді першого заступника міського голови на ім'я ОСОБА_1 від 17.11.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 361 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»від 12 квітня 1985 року № 2 роз'яснено, що при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства. Наприклад, норми ЦК про строки давності застосовуються в позовах про визнання недійсним договору найму жилого приміщення і виселення у зв'язку з цим.
Статтею 1 ЦПК України одним із завдань цивільного судочинства є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ.
Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги виконавчого комітету Світловодської міської ради до ОСОБА_1 та відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Світловодського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Світловодської міської ради про виселення та про зняття з реєстраційного обліку задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 64, 65 ЖК України, ст.ст. 208, 213-218, 294 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог щодо виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та про зобов'язання відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Світловодського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 за адресою квартира АДРЕСА_1 відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Світловодського міськрайонного
суду Кіровоградської області Регеша В.О.
05.09.2012