Дата документу 13.09.2012
Справа № 212/4314/2012
13 вересня 2012 року м. Вінниця
Ленінський районний суд м. Вінниці у складі:
головуючого судді Іщук Т.П.,
при секретарі Коваленко Д.І.,
за участю представника позивача-відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, відповідача-позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, утримання матері та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про оспорювання батьківства,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, своє утримання та встановлення режиму окремого проживання. Позивач повідомила, що 16 січня 2011 року між сторонами зареєстровано шлюб відділом РАЦС Вінницького міського управління юстиції, актовий запис № 48. Від шлюбу з відповідачем мають двох дітей - двійнят: -ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Одруження з відповідачем виявилося невдалим. Відповідач постійно проявляв неповагу. Під час вагітності та пологів відповідач зовсім не допомагав ні матеріально, ні морально. Діти із самого народження повністю знаходяться на утриманні позивачки та її батьків. Відповідач участі у вихованні дітей не бере, матеріально не допомагає, хоча має можливість. Інших дітей, окрім їхніх спільних, та непрацездатних батьків відповідач не має. Позивач просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей по 500 грн. на кожного, а також на своє утримання. Крім того, з огляду на поведінку відповідача, просить встановити режим окремого проживання подружжя.
Відповідач звернувся з зустрічним позовом про оспорювання батьківства.
В судовому засіданні представник позивача-відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, при цьому зазначила, що просить стягнути аліменти з моменту звернення до суду.
Відповідач-позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні відмовився від свого зустрічного позову. Ухвалою Ленінського районного суду від 13.09.2012 року провадження у справі в частині зустрічного позову було закрите в зв'язку з відмовою ОСОБА_3 від свої позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнав частково, погоджувався сплачувати аліменти на дітей в розмірі по 500 гривень на кожного, однак в частині утримання дружини пояснив, що він не зможе утримувати ще і дружину, не заперечував щодо встановлення режиму окремого проживання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 16 січня 2011 року між позивачем та відповідачем відділом РАЦС Вінницького міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис № 48. Від шлюбу сторони мають двох дітей- двійнят: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Діти проживають з позивачкою та повністю знаходиться на її утриманні.
Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, так і дружини, які обмежені матеріально у власному забезпеченні. Інших утриманців, крім дітей, у відповідача немає, стягнень по виконавчим документам не проводиться. Натомість позивачка перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, що доводиться витягом з наказу з місця роботи (а.с. 8 ). Згідно довідки про склад сім'ї, виданої 6 грудня 2011 року № 58 позивачка проживає АДРЕСА_1 її сім'я складається з трьох осіб: вона та двоє дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1, які перебувають на її утриманні (а.с.4). Позивачці складно самій матеріально утримувати дітей, нести всі витрати з приводу цього, не дивлячись на державну допомогу на дітей. Крім того, позивачка не бажає проживати спільно з відповідачем. Суд критично відноситься до доводів відповідача щодо неможливості надання матеріальної допомоги на дружину, оскільки доказів щодо цього відповідач не надав.
Між сторонами склалися правовідносини, що регулюються нормами Сімейного кодексу України, зокрема в частині обов'язку батьків утримувати дитину та його виконання, прав та обов'язків подружжя по утриманню одного з них у разі проживання з нею дитини, а також щодо режиму окремого проживання.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, інші обставини, що мають істотне значення; мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Нормами статті 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на таке утримання є незалежним від того, чи працює дружина, незалежним від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
При визначені розміру аліментів суд враховує визнання позову відповідачем, його матеріальний стан, а також те, що він хоча і є інвалідом ІІІ групи, однак є працездатним, інших утриманців у відповідача немає, діти знаходяться на утриманні відповідачки, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому суд вважає за можливим встановити аліменти на дітей в розмірі в якому просить позивачка.
Також суд приходить до висновку, що підлягають стягненню аліменти на утримання дружини в розмірі 200 грн. щомісячно. Суд приймає до уваги, що доказів неможливості надавати матеріальну допомогу дружині відповідач суду не надав. Разом з тим, вважає справедливим встановити аліменти на утримання дружини в розмірі 200 грн.
Судом при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню, враховано всі обставини у відповідності зі ст. 182 СК України.
На підставі ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць. Аліменти підлягають стягненню в контексті ст. 191 СК України з дня пред'явлення позову, тобто у даній справі з 14 березня 2012 року.
Відповідно до ст.119 СК України за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини (чоловіка) проживати спільно.
Зважаючи, що в судовому засіданні встановлено небажання позивачки проживати спільно з відповідачем з огляду на його поведінку, а також визнання цієї вимоги відповідачем, суд вважає за можливе встановити режим окремого проживання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 79, 84, 119, 120,180 - 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Черемошне Тиврівського району Вінницької області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на користь ОСОБА_1, на утримання дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, по 500 (п'ятсот) грн. на кожного, з 14 березня 2012 року і до досягнення дітьми повноліття, а також на утримання позивачки -ОСОБА_1 в розмірі 200 (двісті) гривень щомісячно, починаючи з 14 березня 2012 року, до досягнення дітьми трирічного віку.
Встановити режим окремого проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 214,60 грн. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Ленінський районний суд м. Вінниці шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя: