"04" вересня 2012 р. Справа № 18/738/12
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників:
позивача - Шамрая В.Я. (дов. б/н від 01.09.2011 р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (вх. №2284П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.12 р. у справі №18/738/12
за позовом ТОВ "Новотрейд ЛТД", м. Миколаїв
до ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Диканський райавтодор", м. Полтава
про стягнення 109 061,73 грн.
ТОВ "Новотрейд ЛТД" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Диканський райавтодор" за Договором поставки №16/09 від 16.09.2011 р. на постачання дьогтю дорожнього марки Д-3 в сумі 98799,90 грн., 3% річних в сумі 1 575,28 грн., втрат від інфляції в сумі 987,99 грн., пені в сумі 7 698,56 грн., всього 109 061,73 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.05.2012 р. у справі №18/738/12 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 98799,90 грн. боргу, 7698,56 грн. пені, 987,99 грн. збитків від інфляції, 1575,28 грн. - 3% річних, 2181,24 грн. судового збору.
Рішення мотивоване тим, що відповідач не надав належних та допустимих доказів виконання зобов'язань щодо оплати поставленого товару, в той час як позовна вимога про стягнення заборгованості є цілком доведеною і такою, що підлягає задоволенню.
До Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ДП "Полтавський облавтодор "ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2012 р. у справі №18/738/12, в якій заявник скарги просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи та не підтверджуються дослідженими в засіданні доказами.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом не прийнято до уваги відсутності у справі належних доказів факту отримання спірного товару саме відповідачем, оскільки надана позивачем до матеріалів позову довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей підписана від імені довірителя не директором та бухгалтером, як того вимагає Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей (затверджена наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року). За вказаних обставин, відповідач вважає, що позивачем належним чином не доведено факту отримання товару уповноваженим представником відповідача.
Крім того, відповідач посилається на те, що підприємство через затримки бюджетного фінансування має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 12633902,64 грн. У виконавчій службі відкрито виконавче провадження на суму 4507009,43 грн. і відповідно, накладено арешт на кошти на рахунках підприємства, що унеможливлює належне виконання зобов'язань за укладеними угодами. За вказаних обставин, відповідач просить скасувати рішення з підстав недоведеності позовних вимог та недофінансування державою, що є винятковим випадком та не залежить від відповідача.
Відповідач надав також додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких посилається на те, що обставини щодо поставки не можуть підтверджуватися накладними, наявними в матеріалах справи, оскільки вони не містять відомостей, необхідних для надання їм статусу первинного документу. Більш того, відповідач наполягає, що саме з вини позивача у нього не виникав обов'язок з оплати товару, оскільки відповідно до п. 6.1 договору, поставлений товар підлягає оплаті виключно за умови одержання покупцем рахунку. В порушення умов договору відповідач не отримував від позивача жодних рахунків, що зумовило неможливість здійснення оплати.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Стосовно посилань відповідача щодо підписання довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей неповноважними особами, позивач зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, саме відповідач повинен довести, що на момент укладення та виконання спірного договору позивачу було відомо про існування нібито обмеження повноважень керівника та головного бухгалтера філії на видачу довіреності на отримання цінностей. Позивач вказує на те, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей видається не лише керівником та головним бухгалтером юридичної особи, але і відповідними посадовими особами структурних підрозділів, оскільки Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей поширюється не лише на підприємства, установи, організації, але і їх відділення, філії, інші відособлені підрозділи.
Відповідно ж до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім того, позивач не погоджується з висновком відповідача про ненастання строку оплати за поставлений товар у зв'язку з невиставленням позивачем рахунку на його оплату. Як зазначає позивач, в рамках договору поставки №16/09 від 16.09.2011 р. ним було здійснено одну поставку дьогтю Д-3 в кількості 24,700 тон на суму 98799,90 грн. 16.09.2011 року згідно видаткової накладної НТ-0000025. Відповідно до п. 6.1 вищевказаного договору термін оплати за поставлену за договором кожну партію товару складає 14 календарних днів з моменту постачання. Дата поставки товару відповідно до п. 3.4 договору визначається видатковою накладною. Тобто, при поставці 16.09.2011 року строк оплати одержаного товару має бути не пізніше 30.09.2011 року. Таким чином, позивач зазначає, що в даному випадку рахунок не є визначальною умовою оплати товару.
Відповідач вдруге в судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Крім того, ухвалою суду від 14.08.2012 року розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача та з метою забезпечення принципу змагальності та рівності сторін відповідно до вимог ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, а також попереджено сторони про необхідність письмово повідомити суд у разі неможливості представника взяти участь у судовому засіданні.
Позивач, ТОВ "Новотрейд ЛТД", 03.09.2012 року (вх. №6955) надав до суду для долучення до матеріалів справи копії банківських виписок від 14.08.2012 року та від 16.08.2012 року, а також копію постанови від 20.08.2012 року про закінчення виконавчого провадження, що підтверджують повне погашення боргу ДП "Полтавський облавтодор" перед ТОВ "Новотрейд ЛТД" за договором поставки №16/09 від 16.09.2011 року.
Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, 16.09.2011 року між ТОВ "Новотрейд ЛТД" (позивач) та ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Диканський райавтодор" (відповідач) був укладений Договір поставки №16/09 на постачання дьогтю дорожнього марки Д-3.
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити дьоготь дорожній марки Д-3 (товар), найменування, марка й кількість яких вказується у видаткових накладних, що є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у вказаному Договорі.
Поставка товару підтверджується видатковими накладними. Накладна підписується на фактично поставлений товар.
Датою поставки товару вважається дата його відвантаження покупцю, що підтверджується підписом відповідальної особи покупця у видатковій накладній.
В рамках укладеного між сторонами договору поставки №16/09 від 16.09.2011 р. позивачем було здійснено одну поставку дьогтю Д-3 в кількості 24,700 тон на суму 98799,90 грн., що підтверджується видатковою накладною НТ-0000025 від 16.09.2011 р., яка підписана та скріплена печаткою відповідача. Факт отримання товару відповідачем підтверджується також, довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей від 16.09.2011 р. №106, виданою на Гапона Ігоря Васильовича. Відповідно до п.п 6.1. - 6.3. договору покупець здійснює оплату згідно виставленого рахунку, в гривнях за банківськими реквізитами постачальника. Термін оплати за поставлену за договором кожну партію товару складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту постачання товару. Датою оплати вважається дата отримання коштів банком постачальника.
Відповідно до умов договору строк оплати за поставлений товар закінчився 30.09.2011 р.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 526-527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач не надав належних доказів виконання зобов'язань щодо оплати поставленого товару, з огляду на що, суд першої інстанції правомірно та обгрунтовано дійшов висновку про існування заборгованості в сумі 98799,90 грн. та визнав такими, що підлягають сплаті нараховані позивачем 7698,56 грн. пені, 987,99 грн. збитків від інфляції, 1575,28 грн. - 3% річних.
У відзиві на позовну заяву (а.с. 32-34) відповідач сам визнає наявність у нього заборгованості перед ТОВ "Новотрейд ЛТД", але вказує на те, що дана заборгованість виникла через відсутність належного фінансування з боку держави.
Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тож в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції правомірно зазначено, що посилання відповідача на відсутність фінансування, як на підставу звільнення від відповідальності не заслуговують на увагу, оскільки відсутність грошових коштів не звільняє боржника від грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
За вказаних обставин, посилання відповідача на те, що довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від імені довірителя підписані неповноважними особами та що саме позивачем належним чином не доведено факту отримання товару уповноваженим представником відповідача, не можуть братися судом до уваги.
На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2012 року по справі №18/738/12 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Таким чином, керуючись ч. 3 ст. 92, ст.ст. 204, 526-527, 617, ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Рішення господарського суду Полтавської області від 15.05.2012 року у справі №18/738/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 06.09.2012 року.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Плужник О.В.