"06" вересня 2012 р. Справа № 5023/1450/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,
при секретарі Деркач Ю.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача -Єрмолаєва І.Г. (дов №408 від 11.10.2011р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист»(вх. №2474 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2012 року у справі №5023/1450/12
за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист», м. Київ
до Публічного акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант», м. Харків
про стягнення 87959,14 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти у розмірі 60900,82 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 589 Цивільного кодексу України та ст. 47 Закону України «Про іпотеку»та зазначає, що на підставі рішення господарського суду м. Києва від 09.06.2009 р. у справі № 32/194 стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість за кредитними договорами на суму 4262771,18 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. 22.09.2009 року відповідачем було укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень позивача, що перебували у іпотеці відповідача та отримано 4323672,00 грн. Надлишок коштів у сумі 60900,82 грн., отриманих під час реалізації предмету іпотеки (тобто сума, що перевищує вимоги відповідача на момент їх фактичного задоволення), підлягають поверненню позивачу. Під час розгляду справи позивачем надавалися уточнення позовних вимог, в яких остаточно він просив суд стягнути з відповідача 60900,82 грн. безпідставно отриманих коштів; 4389,86 грн. - 3% річних; 10231,34 грн. інфляційних нарахувань, 12437,12 грн. відсотків за користування чужим майном.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.07.2012 року у справі №5023/1450/12 (головуючий суддя: Шатерніков М.І., суддя Аюпова Р.М., суддя Френдій Н.А.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області у справі №5023/1450/12 від 03.07.2012 року та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 35, 43 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не враховано факти, встановлені судовими рішеннями у справах №32/194 та №49/448-б, при цьому зроблено посилання лише на докази, надані відповідачем, та не надано оцінки доказам позивача.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.08.2012 року вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.08.2012р.
09.08.2012 року до Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №6434), в якому він не погоджується з доводами апелянта, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2012 року без змін.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 року розгляд справи відкладався на 06.09.2012 року.
03.09.2012 року до Харківського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності через важке фінансове становище (вх. №6949).
У судовому засіданні 06.09.2012 року представник відповідача проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечував та просив рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ «Страхова компанія «Професійний захист»- без задоволення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, встановила наступне.
10.08.2006 між Акціонерним Східно-Українським Банком «Грант», (правонаступником якого є відповідач) та позивачем було укладено кредитний договір №18-1422/ф-К, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредит в розмірі 520000,00 доларів США на поточні господарські потреби зі сплатою позивачем відсотків за користування кредитом в розмірі 14% річних, а при простроченні повернення кредиту -30% річних. Відповідно до вказаного договору термін повернення кредиту - 10.08.2009 р.
На забезпечення виконання зобов'язань позивача за кредитним договором №18-1422/ф-К від 10.08.2006 між сторонами 17.08.2006 року було укладено іпотечний договір нерухомого майна № 18-«З»/ф-К, за умовами якого для забезпечення своєчасного виконання позивачем зобов'язань в повному обсязі щодо повернення отриманого кредиту, процентів за ним, комісій, пені, штрафних санкцій, позивачем, як іпотекодавцем, було заставлене майно, що належало йому на праві власності, а саме нежитлові приміщення загальною площею 380,90 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд. 2.
02.06.2008 між сторонами було укладено кредитний договір № 14-1422/ф-К, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відкрити позивачу кредитну лінію з лімітом використання у розмірі 500000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25% річних, а при простроченні повернення кредиту -50% річних. Відповідно до п.п. 1.4 та 4.5 вказаного договору термін повернення кредиту -закінчення 60-денного безперервного періоду користування кредитом, але не пізніше 02.06.2009 року.
На забезпеченням виконання зобов'язань позивача за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 року між сторонами 30.09.2008 року було укладено іпотечний договір нерухомого майна № 14-«З»/ф-К, за умовами якого для забезпечення своєчасного виконання позивачем зобов'язань щодо повернення отриманого кредиту, процентів за ним, комісій, пені, штрафних санкцій, позивачем, як іпотекодавцем, було заставлене майно, що належало йому на праві власності, а саме нежитлові приміщення загальною площею 380,90 кв.м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд. 2.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року у справі №32/194 було стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист»на користь Акціонерного Східно-Українського Банку «Грант»заборгованість за кредитним договором №18-1422/ф-К від 10.08.2006 в розмірі 493682,19 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 09.06.2009 (7,6119 грн. за 1 долар США) становить 3757859,46 грн., а також заборгованість за кредитним договором № 14-1422/ф-К від 02.06.2008 в розмірі 504911,72 грн., а всього в розмірі 4262 771,18 грн. шляхом звернення стягнення на майно Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист»загальною площею 380,90 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Приозерна, буд 2, а саме -нежилі приміщення (в літ. А) з № 1 по № 21, № № І, ІІ (групи приміщень № 9) площею 343,60 кв.м, № № 1, 2 (групи приміщень № 13) площею 14,80 кв.м, місця спільного користування площею 22,50 кв.м, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором № 18-"З"/ф-К від 17.08.2006 та іпотечним договором № 14-"З"/ф-К від 30.09.2008, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку»-право іпотекодержателя на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві, надавши Акціонерному Східно-Українському Банку «Грант»для реалізації права на продаж предмету іпотеки право отримати в органах Бюро технічної інвентаризації витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно на вказаний вище предмет іпотеки. Встановлено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки не повинна бути меншою за суму заборгованості, а саме -4262771,18грн. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист»на користь Акціонерного Східно-Українського Банку «Грант»витрати по сплаті держмита в сумі 25500,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
На виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року у справі №32/194, 22.09.2009 року між Акціонерним Східно-Українським Банком «Грант»та громадянином України Виногородським Олексієм Вікторовичем був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до умов якого банк передав у власність, а Виногородський Олексій Вікторович прийняв у власність нежитлові приміщення (в літ. А) з № 1 по № 21, № № І, ІІ (групи приміщень № 9) площею 343,60 кв.м, № № 1, 2 (групи приміщень № 13) площею 14,80 кв.м, місця спільного користування площею 22,50 кв.м., загальною площею 380,90 кв.м., які знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Приозерна, будинок № 2. Продаж майна за договором було вчинено за 4323672.00 грн. Факт отримання вказаних коштів банком підтверджується платіжним дорученням № 2069 від 23.09.2009 року на суму 4323672.00 грн.
Відповідач повідомив, що отримані за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 22.09.2009 року грошові кошти у розмірі 4323672,00 грн. було спрямовано на погашення заборгованості позивача за кредитними договорами наступним чином (т.1, а.с. 40-43; т.2, а.с. 1-9):
- за кредитним договором №18-«З»/ф-К від 17.08.2006 року відповідачем - 3821394,46 грн. та придбано з цієї суми 477268,63 доларів США за офіційним курсом НБУ станом 23.09.2009 р., що складав 800,68 грн. за 100 доларів США. На погашення кредиту було спрямовано 466300 доларів США, процентів за користування кредитом - 10968,63 доларів США.
- за кредитним договором № 14-«З»/ф-К від 02.06.2008 року - 502277,54 грн., з яких було погашено кредит на суму 481031,89 грн. та відсотки за користування кредитом у сумі 21245,65 грн.
Відмовляючи у позові місцевий господарський суд виходив з того, що, основними правовідносинами, які склались між сторонами та на підставі яких виникли їх права та обов'язки, є кредитні договори. А іпотечні договори, які укладені між сторонами мають похідний характер від цих кредитних угод. Враховуючи приписи ст.ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України та умови договору кредиту № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 року, укладеного між сторонами, позивач повинен був повернути кредит та сплатити проценти за його використання саме в тій валюті, в якій він його отримав, тобто в доларах США. Тому, відповідачем в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 18-1422/ф-К від 10.08.2006 року правомірно було здійснено купівлю іноземної валюти - доларів США за гривні, отримані від продажу предмету іпотеки, за офіційним курсом НБУ, встановленим на 23.09.2009 року у розмірі 800,68 грн. за 100 доларів США.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується з висновками місцевого господарського суду враховуючи наступне.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення.
Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Окрім того, відповідно ч. 2 ст. 589 Цивільного кодексу України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Тому, відповідачем правомірно було проведено погашення заборгованості за кредитним договором №18-1422/ф-К від 10.08.2006 року за рахунок коштів отриманих від реалізації іпотечного майна з урахуванням офіційного курсу долару США, встановленого Національним банком України на момент фактичного задоволення вимог.
Що стосується доводів апелянта про порушення судом першої інстанції положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України та неврахування фактів, встановлених судовими рішеннями у господарських справах №32/194 та №49/448-б, колегія суддів зазначає наступне.
Оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2012 року у справі №5023/1450/12 містить пряме посилання у мотивувальній частині на рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року у справі №32/194, що свідчить про те, що місцевий господарський суд врахував його під час розгляду справи.
В рішенні господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року у справі №32/194 було прямо зазначено, що з ЗАТ «Страхова компанія «Професійний захист»на користь Акціонерного Східно-Українського Банку «Грант»стягнуто заборгованість за кредитним договором №18-1422/ф-К від 10.08.2006 в розмірі 493682,19 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 09.06.2009 (7,6119 грн. за 1 долар США) становить 3757859,46 грн.
Судовими рішеннями у справі №49/448-б про визнання ЗАТ «Страхова компанія «Професійний захист»банкрутом (ухвала господарського суду міста Києва від 25.08.2010 (попереднє засідання), постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р., постанова Вищого господарського суду України від 24.02.2011 року) було відмовлено у визнанні грошових вимог ПАТ «Східно-Український Банк «Грант»до ЗАТ «Страхова компанія «Професійний захист»на підставі кредитних договорів №18-1422/ф-К від 10.08.2006 та № 14-1422/ф-К від 02.06.2008, розрахованих понад суму заборгованості стягнутої рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2009 року у справі №32/194. Підставою для відмови стали ті обставини, що грошові вимоги ПАТ «Східно-Український Банк «Грант», які виникли на підставі кредитних договорів, задоволено у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.
Вказані судові рішення у справі №49/448-б не встановлюють факту перевищення суми коштів, отриманих банком від реалізації предмета іпотеки, над сумою дійсних зобов'язань за кредитними договорами на час їх задоволення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що у вказаних судових рішеннях у господарських справах №32/194 та №49/448-б не встановлено додаткових преюдиціальних фактів, які б не врахував місцевий господарський суд під час розгляду справи №5023/1450/12 та які б спростовували його висновки у цій справі.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2012 року у справі №5023/1450/12 - без змін.
Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Професійний захист»на рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2012 року у справі №5023/1450/12 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 03.07.2012 року у справі №5023/1450/12 залишити без змін.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.О. Крестьянінов
Повний текст постанови складений та підписаний 07.09.2012р.