79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
12.09.12 Справа № 2/76
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого - судді Кордюк Г.Т.
суддів: Данко Л.С.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.06.2012 року
за заявою ФОП ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року
у справі № 2/76
за позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача: ФОП ОСОБА_2, с. Бунів
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Львівській області, м. Львів
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованої нежитлової будівлі та стягнення 99 265,44 грн.
за участю представників:
від прокурора: не з'явився
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: не з'явились
Сторони та третя особа у справі участь уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (долучені до матеріалів справи).
Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року змінено склад колегії, замість судді Гриців В.М., в склад колегії введено суддю Мурську Х.В..
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.06.2012 року у справі № 2/76 (суддя Мазовіта А.Б.) частково задоволено заяву ФОП ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року у справі №2/76 в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,3896 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинно побудованої нежитлової будівлі, відстрочивши виконання рішення в цій частині на два місяці. В задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року у справі №2/76 в частині стягнення 99 265,44 грн. шкоди -відмовлено.
При винесенні ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріали справи та фінансовий стан позивача, свідчать, що негайне виконання рішення суду щодо знесення будівлі унеможливлюється відсутністю для цього необхідної суми коштів, а відстрочення виконання рішення суду надасть можливість відповідачу (заявнику) власними силами та засобами вжити заходів до виконання рішення суду.
Крім цього, задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення господарського суду в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, місцевий господарський суд у рішенні зазначив, що у випадку залишення без змін Вищим адміністративним судом України постанови Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 року у справі №2-а-830/10, судом адміністративної юрисдикції будуть встановлені обставини, які матимуть важливе значення при перегляді рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року у справі №2/76 за нововиявленими обставинами. А тому, в разі негайного виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 р. у справі №2/76 щодо знесення будівлі та перегляду рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року у справі № 2/76 за нововиявленими обставинами, неможливо буде провести поворот виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року у справі № 2/76 щодо знесення.
Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача 99 265,44 грн., місцевий господарський суд мотивував ухвалу тим, що відстрочення виконання рішення суду на 20 місяців призведе до зняття арешту з майна боржника, що в свою чергу вплине на співвідношення інтересів стягувача та боржника, оскільки рішення суду тривалий час залишатиметься невиконаним та не гарантуватиме виконання рішення суду в майбутньому.
Крім цього, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявником не доведено, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду в частині стягнення, на момент розгляду заяви про відстрочку, зміняться в майбутньому після можливого розстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.
Не погодившись з висновком, викладеним в ухвалі місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати в частині відмови у задоволенні заяви та в задоволити заяву останнього в повному обсязі, оскільки вважає, що місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу не прийняв до уваги матеріальні інтереси сторін, фінансовий стан відповідача, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інших обставин справи.
Крім цього, апелянт вважає суд першої інстанції необґрунтовано покликається в мотивувальній частині ухвали на те, що відстрочення виконання рішення суду на 20 місяців призведе до зняття арешту з майна боржника, що в свою чергу не гарантуватиме виконання рішення суду в майбутньому, оскільки згідно п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення. При цьому, накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається (ч. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
Також, відповідач вважає незрозумілою позицію місцевого господарського суду щодо прийняттям протилежних висновків при оцінці одних і тих самих доказів. Оскільки, при вирішенні заяви щодо знесення будівлі господарський суд першої інстанції визнає наявність належних доказів щодо матеріального і сімейного стану заявника, які перешкоджають йому здійснити демонтаж будівлі, вартість якого складає 24 984,00 грн., однак, в подальшому, оцінюючи ті самі докази щодо відстрочки виконання стягнення на суму 99 265,44 грн., зазначає, що представлені докази є неналежними.
Прокурор, сторони та треті особи в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги. В судовому засіданні 13.08.2012 року, прокурор усно проти вимог апеляційної скарги заперечив, просить у їх задоволенні відмовити.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, колегія суддів вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:
Рішенням господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року (том І, а.с. 77) у справі № 2/76, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2010 року (том І, а.с. 111) задоволено позов прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради: зобов'язано ФОП ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,3896 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинно побудованої нежитлової будівлі розміром в плані 9,37 х 12,45 м, висотою 4 м, за рахунок власних коштів та повернути дану земельну ділянку Львівській міській раді; стягнуто з ФОП ОСОБА_2 99 265,44 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в користь державного бюджету Залізничного району м. Львова.
17.05.2012 року відповідач -ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Львівської області із заявою (том ІІІ, а.с. 11), з врахуванням доповнення від 26.06.2012 року (том ІІІ, а.с. 43), про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року у справі № 2/76 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, шляхом знесення самочинно побудованої нежитлової будівлі, а також попросив відстрочити виконання рішення господарського суду в частині стягнення 99 265,44 грн. шкоди на 20 місяців, мотивуючи тим, що згідно податкової декларації платника Єдиного податку -фізичної особи -підприємця за 1-й квартал 2012 року, прибуток відповідача склав 6 250,00 грн. та на його утриманні знаходиться дружина і двоє малолітних дітей. Крім цього, відповідач зазначив, що ухвалою господарського суду Львівської області від 17.05.2010 року порушено провадження за заявою ФОП ОСОБА_2 про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року у справі № 2/76 за нововиявленими обставинами, а тому негайно виконавши рішення господарського суду щодо знесення будівлі, неможливо буде провести поворот виконання даного рішення господарського суду.
Згідно зі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з п. 1.1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996 р. № 02-5/333 (зі змінами та доповненнями), відстрочка -це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (п. 2 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»від 12.09.1996 р. № 02-5/333 (зі змінами та доповненнями)).
В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»від 26.12.2003 року № 14, зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду обґрунтовує тим, що згідно даних податкової декларації платника єдиного податку -фізичної особи-підприємця за І-й ватр тал 2012 року (том ІІІ, а.с. 12), загальна сума доходу за звітний період ФОП ОСОБА_2 становить 6 250,00 грн., а знесення самочинно побудованої нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до кошторису на демонтаж металевої споруди становить 24 984,00 грн.
За таких обставин, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що негайне виконання рішення суду щодо знесення будівлі унеможливлюється відсутністю для цього необхідної суми коштів, а відстрочення виконання рішення суду надасть можливість відповідачу власними силами та засобами вжити заходів до виконання рішення суду.
Крім цього, ухвалою господарського суду Львівської області від 17.05.2010 року (том ІІ, а.с. 1) порушено провадження за заявою ФОП ОСОБА_2 про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року у справі № 2/76 за нововиявленими обставинами. Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.04.2011 року провадження у справі про перегляд рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року за нововиявленими обставинами зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 2-а-830/10, що знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді України. А тому, господарський суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що у випадку встановлення судом адміністративної юрисдикції обставин, які матимуть важливе значення при перегляді рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009 року у справі №2/76 за нововиявленими обставинами, неможливо буде провести поворот виконання даного рішення господарського суду щодо знесення.
Щодо відмови у задоволенні заяви відповідача про відстрочку на 20 місяців виконання рішення господарського суду в частині стягнення 99 265,44 грн. шкоди, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. В даному випадку, відстрочення виконання рішення суду на 20 місяців в свою чергу вплине на співвідношення інтересів стягувача та боржника, оскільки рішення суду тривалий час залишатиметься невиконаним та не гарантуватиме виконання рішення суду в майбутньому.
Крім цього, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні та за час розгляду справи в суді першої інстанції, а також апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_2 не було вжито жодних заходів хоча б на часткову сплату суми завданої шкоди, що в свою чергу ставить під сумнів можливість сплати заявником суми шкоди в разі відстрочення виконання рішення суду.
Отже, боржником не доведено в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України, тих виняткових обставин, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду способом та у строки встановлені судом, та не надано доказів про реальні заходи, які ним здійснювались для виконання рішення суду в частині сплати шкоди. Доводи апеляційної скарги судовою колегією до уваги не беруться, оскільки не спростовують факти викладені в оскаржуваній ухвалі господарського суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 26.06.2012 року залишити без змін, апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.
Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..
суддя Данко Л.С.
суддя Мурська Х.В.