04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
17.09.2012 № 18/5000
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Мартюк А.І.
Новікова М.М.
при секретарі: Романовій Ю.М.
за участю представників:
позивача: Корбут Л.М. - дов. б/н від 05.09.2011р.;
відповідача: Гринчаненко О.М. - дов. б/н від 13.08.2012р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий заклад „Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр „Світанок"
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 19.07.2011р.
у справі №18/5000 (суддя Васянович А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Арх-Ательє"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий
заклад „Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр „Світанок"
про стягнення 161 233,37 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арх-Ательє" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий заклад Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр "Світанок" (далі - відповідач) заборгованості за договором підряду №3-08/1 від 22.04.2008р. у загальній сумі 161 233,37 грн. (з них: 159 932,00 грн. - основний борг, 1 301,37 грн. - 3% річних), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по здійсненню повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачем робіт.
Відповідач проти позову заперечував, просив суд в позові відмовити, зазначаючи про те, що акти форми №КБ-2в та №КБ-3 сторонами не підписувалися, передача об'єкту (будівель, які підлягали ремонту) за актом приймання-передачі не відбувалась, авансовий платіж, передбачений в п.12.1 спірного договору підряду, відповідачем не сплачувався, тому підстави для стягнення з відповідача коштів за договором підряду №3-08/1 від 22.04.2008р. відсутні. Окрім того, відповідач наголошував на тому, що позивач не приступив до виконання своїх договірних зобов'язань, оскільки відсутня необхідна проектно-кошторисна документація. На думку відповідача, договір підряду №3-08/1 від 22.04.2008р. є неукладеним, а виконання позивачем підрядних робіт не може бути належним доказом виникнення зобов'язань по їх оплаті у відповідача.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011р. у справі №18/5000 позов було задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 159 932,00 грн. основного боргу, 1 301,37 грн. 3% річних, 1 612,33 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 р. у справі №18/5000 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги, обґрунтовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Загалом доводи апеляційної скарги ідентичні тим, які наводились відповідачем у відзиві на позов.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2011р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 12.09.2011р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 05.10.2011р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі №18/5000 було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи.
14.08.2012р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист №15/11438/11-42/11439/11-43 від 26.07.2012р., в якому повідомлялось про те, що до інституту не надійшла попередня оплата вартості експертизи, а також не було погоджено строк проведення експертизи у зв'язку з чим матеріали справи №18/5000 повертаються до суду без виконання.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2012р., на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі №18/5000 було поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 30.08.2012р.
Представник відповідача у судове засідання 30.08.2012р. не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено до 17.08.2012р.
17.09.2012р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі повторної експертизи.
В судовому засіданні 17.09.2012р. представник відповідача підтримав вищевказане клопотання та просив суд його задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2012р. заперечував проти клопотання представника відповідача, зазначаючи про його недоцільність, і просив суд відмовити в задоволенні клопотання про призначення у справі повторної експертизи.
Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні клопотання, як необґрунтованого, з наступних підстав. Передусім, з матеріалів справи вбачається, що попередньо призначені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції експертизи не були проведені у зв'язку з несплатою відповідачем попередньої вартості експертного дослідження, хоча обов'язок по оплаті було покладено на відповідача відповідними ухвалами суду, які згідно зі ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими до виконання. Оскільки у справі не було проведено жодного експертного дослідження, підстави призначати повторну експертизу, як просить відповідач у своєму клопотанні, відсутні. До того ж, відповідачем не обґрунтовано неможливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 17.09.2012р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 р. у справі №18/5000 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2012р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване судове рішення без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мали значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
22.04.2008р. між відповідачем, як замовником, та позивачем, як підрядником, було укладено договір підряду №3-08/1 на виконання підрядних робіт (далі - Договір підряду), за умовами якого (п.2.1) підрядник зобов'язується своїми та залученими силами і засобами на замовлення замовника провести роботи з ремонту будівель 6-ти поверхового спального корпусу на 300 місць (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується передати підряднику по акту будівельний майданчик, існуючі 6-ти поверховий корпус та 2-х поверховий корпус приймально-вестибюльної групи, необхідну проектну документацію, авансувати ремонтні роботи, прийняти виконані роботи та оплатити їх (том справи - 1, аркуші справи - 7-14).
Згідно з п.п.3.1, 3.2 Договору підряду підрядник розпочне виконання робіт протягом 7 днів з дня одержання від замовника підписаного договору, надходження попередньої (авансової) оплати, зазначеної в п.12.1 цього Договору та передачі існуючих об'єктів. Підрядник завершить виконання ремонтних робіт та забезпечить передачу об'єкту державній робочій комісії по прийняттю будівель в експлуатацію за 6 поточних місяців після початку робіт. Дату початку виконання ремонтних робіт сторони зазначать в акті, який підписують представники сторін. Датою закінчення вважається дата підписання Акту робочої комісії про прийняття закінченого ремонту об'єкту.
Згідно з п.4.2 Договору підряду замовник, зокрема, зобов'язаний передати підряднику будівельний майданчик та існуючу будівлю (або частину будівлі) згідно відповідного акту та необхідну документацію; прийняти та оплатити виконані роботи.
Загальна вартість робіт з ремонту об'єкту за цим Договором визначена динамічною договірною ціною і становить 4 500 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 750 000,00 грн. Розрахунок договірної ціни встановлений додатком №1, що є невід'ємною частиною цього договору (п.8.1 Договору підряду).
Відповідно до п.8.3 Договору підряду уточнення договірної ціни здійснюється шляхом укладання додаткової угоди до цього договору (договірна ціна до договору - том справи - 1, аркуші справи - 49-50).
Згідно з п.п.12.1, 12.3 Договору підряду замовник після підписання цього договору перераховує на рахунок підрядника авансовий платіж в розмірі 30% від суми договірної ціни на виконання першого етапу робіт, вказаного в графіку виконання робіт ( додаток №2). Оплата виконаних робіт проводиться на умовах, що визначені в цьому Договорі, по факту виконаних робіт з урахуванням авансового платежу.
На виконання умов Договору підряду відповідач перерахував позивачу авансовий платіж у розмірі 204 000,00 грн. (том справи - 1, аркуші справи - 28-29).
Позивач в свою чергу виконав підрядні роботи на загальну суму 366 872,40 грн., про що було складено акти виконаних робіт форми №КБ-2в, №КБ-3 за травень та червень 2008 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що відповідач відмовляється здійснювати оплату вартості виконаних позивачем робіт у сумі 159 932,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості.
Враховуючи відмову відповідача в добровільному порядку виконати свої грошові зобов'язання за Договором підряду, окрім вимог про стягнення з відповідача основного боргу, позивач просив суд стягнути 3% річних у розмірі 1 301,37 грн.
Місцевий господарський суд позов задовольнив повністю, визнавши вимоги позивача обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
В процесі судового розгляду було встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань відповідач перерахував позивачу 204 000,00 грн. авансового платежу, а позивач виконав підрядні роботи (роботи по ремонту 6-ти поверхового спального корпусу на 300 місць) на загальну суму 366 872,00 грн.
В матеріалах справи наявна довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, Акт приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за травень 2008 року на суму 110 750,40 грн. та за червень 2008 року на суму 253 182,00 грн., підписані сторонами (том справи - 1, аркуші справи - 20-26). Один з актів приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року на суму 2 940,00 грн. відповідачем не підписаний (том справи - 1, аркуші справи - 16-18).
В п.13.3 Договору підряду передбачено, що розрахунки за виконані об'єми робіт проводяться щомісячно згідно з актами виконаних робіт форми №КБ-2в та форми №КБ-3, наданих підрядником замовнику не пізніше 25 числа поточного місяця. Замовник приймає виконані роботи та на протязі 5 робочих днів підписує акти виконаних робіт або надає мотивовані зауваження від підписання. Після усунення зауважень підрядник вдруге надає акти до підписання.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 159 932,00 грн., яка виникла внаслідок відмови відповідача від оплати вартості виконаних позивачем робіт. При чому, як вірно зазначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, до загальної суми заборгованості, визначеної позивачем, не включено 2 940,00 грн. по Акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року, який не підписаний відповідачем (366 872,00 (загальна вартість виконаних робіт) - 204 000,00 (аванс, перерахований відповідачем) - 2 940,00 (сума по Акту, не підписаному відповідачем) = 159 932,00).
Належних та допустимих доказів на підтвердження прийняття виконаних позивачем робіт із зауваженнями (претензіями) щодо їх якості ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Доводи відповідача про те, що спірний Договір підряду є неукладеним не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки і позивачем, і відповідачем вчинені дії на підтвердження виконання цього Договору (оплата авансу, складання актів виконаних робіт, кошторисів, тощо).
Окрім того, в матеріалах справи наявна копія постанови Вищого господарського суду України від 15.07.2010р. у справі №17/27 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий заклад „Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр „Світанок" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Арх-Ательє" про визнання недійсним договору підряду №3-08/1 на виконання ремонтних робіт від 22.04.2008р., стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду у справі №18/50000 (том справи - 1, аркуші справи - 88-91). В своїй постанові Вищий господарський суд України чітко зазначив про те, що судами попередніх інстанцій у справі №17/27 було встановлено наявність вільного волевиявлення сторін при укладанні спірного договору, визначенні форми договору та узгодженні його умов. Сторони склали та підписали додаткову угоду до договору, в якій встановили його ціну, склали локальний кошторис з відомістю ресурсів до нього, відповідач виконував роботи, а позивач приймав виконані роботи та частково здійснював їх оплату. В позові про визнання договору недійсним було відмовлено.
Згідно з нормами ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, зібрані у справі докази свідчать про виконання позивачем підрядних робіт, прийняття останніх відповідачем та здійснення часткової оплати цих робіт.
Відповідачем не наведено обставин, з якими законодавство пов'язувало наявність у відповідача підстав для відмови у здійсненні оплати вартості виконаних ремонтних робіт.
Доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань перед позивачем і позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованими, нормативно та документально підтвердженими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
В ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки в процесі судового розгляду було встановлено факт прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем, нарахування 3% річних є правомірним.
За розрахунками суду, які збігаються з розрахунками місцевого господарського суду, з відповідача підлягає стягненню 1 301,37 грн. 3% річних.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано доказів на спростування викладеного в позові.
Доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 77, 79, 99, 102-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікувально-оздоровчий заклад „Черкаський санаторій та дитячий оздоровчий центр „Світанок" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011р. у справі №18/5000 - без змін.
2. Матеріали справи №18/5000 повернути до Господарського суду Черкаської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя Зубець Л.П.
Судді Мартюк А.І.
Новіков М.М.