33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"17" вересня 2012 р. Справа № 7/59-Б
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М.
суддів Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Вовчко К.Я.
розглянувши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Гули Ярослава Омеляновича на рішення господарського суду Волинської області від 07.08.12 р.
у справі № 7/59-Б (суддя Шум Микола Сергійович )
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка"
про визнання банкрутом
за участю представників сторін:
боржника - не з'явився;
кредиторів - не з'явився;
арбітражного керуючого - не з'явився.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.08.2012 року у справі №7/59-Б арбітражного керуючого - Гулу Ярослава Омеляновича усунуто від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Чародійка".
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, арбітражний керуючий - Гула Я.О. звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що ним, як ліквідатором ТОВ "Чародійка" вживались всі передбачені законом заходи, а також здійснювалось належне виконання всіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, щодо встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника.
Також вказує, що скарг на його дії, як ліквідатора, від кредиторів, боржника, власника майна до суду не надходило.
Крім того скаржник зазначає, що в період з 24.01.2012 року (дата винесення ухвали про усунення від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Чародійка") по 14.06.2012 року (дата скасування ухвали від 24.01.2012р.) він не здійснював повноважень ліквідатора.
Також звертає увагу апеляційної інстанції на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки ухвала місцевого господарського суду від 24.01.2012 року (суддя Шум М.С.) була скасована постановою Вищого господарського суду від 14.06.2012 року, а відтак, на його думку, суддя Шум М.С. у відповідності до вимог ст.20 ГПК України повинен був заявити самовідвід.
В судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, витребуваного ухвалою апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу не надали.
Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Волинської області від 21.05.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Чародійка" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка" призначено арбітражного керуючого Гулу Ярослава Омеляновича (т.1, а.с.51-52).
Ухвалою суду від 06.12.2011 року строк ліквідаційної процедури у справі № 7/59-Б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка" продовжено до 21.05.2012 року (т.2, а.с.82-83).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.08.2012 року у справі №7/59-Б арбітражного керуючого - Гулу Ярослава Омеляновича усунуто від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "Чародійка" (т.3, а.с.12-13).
Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.
Як встановлено судами обох інстанцій, станом на 07.08.2012 року ліквідатор банкрута - Гула Я.О. після закінчення строку ліквідаційної процедури (21.05.2012р.), визначеного ухвалою суду від 06.12.2011 року, не подав суду будь-яких відомостей щодо проведеної роботи в ході ліквідаційної процедури, так само, як і не звернувся до суду з відповідним клопотанням про продовження строку ліквідаційної процедури за наявності обставин, що унеможливлюють проведення ліквідаційної процедури у строки визначені Законом.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме, протоколу судового засідання від 07.08.2012 року (т.3, а.с.7) в судовому засіданні, на якому розглядалося клопотання ліквідатора щодо зняття обтяжень з майна боржника, останнім не було надано суду обґрунтованих доводів щодо неможливості проведення заходів ліквідаційної процедури у визначений Законом строк, та відповідно не було заявлено клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури у справі.
Нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) визначені повноваження ліквідатора та обов'язки, які в зв'язку з цим покладаються на нього.
Так, відповідно до вимог ст.1 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (ч.1 ст.25 Закону про банкрутство).
Згідно з ч.6 ст.3-1 Закону про банкрутство, при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 26 Закону про банкрутство, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на праві володіння або користування, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлених ст.ст. 25-26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому, невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу (ч. 9 ст. 31 Закону про банкрутство).
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури ліквідатором протягом тривалого часу (більше трьох років) не вжито усіх визначених Законом про банкрутство заходів ліквідаційної процедури, не повідомлено суд про причини неможливості виконання таких заходів відповідно до вимог Закону, неподання відповідного клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури, місцевий господарський суд, на думку апеляційного суду, прийшов до правильного висновку, що таке зволікання щодо вчинення обов'язкових дій покладених Законом на ліквідатора суттєво впливає на права кредиторів банкрута, порушує вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо термінів ліквідаційної процедури, що в свою чергу свідчить про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень під час проведення ліквідаційної процедури, та відповідно правомірно усунув ліквідатора від виконання ним своїх обов'язків.
При цьому, посилання скаржника на порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України, суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.
В п.1.2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у застосуванні цієї норми процесуального права господарським судам необхідно враховувати, що у разі скасування апеляційною або касаційною інстанцією ухвал, які стосуються виключно руху справи та якими провадження у справі не закінчується (як-от про передачу справи за підсудністю, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про забезпечення позову, про зупинення провадження у справі, про залишення позову або заяви у провадженні зі справи про банкрутство без розгляду тощо), справи може бути передано у встановленому порядку на розгляд суддів, якими винесено відповідні ухвали.
Слід зазначити, що у справі про банкрутство вирішальне, підсумкове значення мають судові рішення, які визначають подальший рух справи. Такими рішеннями є ухвала за результатами підготовчого засідання, ухвала про ведення процедури санації, ухвала про затвердження мирової угоди, постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала про припинення провадження у справі тощо. Отже, лише у разі скасування вказаних судових рішень у справі про банкрутство при новому розгляді справа не може розглядатись тим же складом суду. В інших же випадках новий розгляд справи про банкрутство (в частині розгляду кредиторських вимог одного з кредиторів, клопотань учасників провадження у справі про банкрутство, призначення арбітражного керуючого тощо) може відбуватись за участю судді, який приймав участь при попередньому розгляді справи, навіть якщо судове рішення, прийняте при попередньому розгляді справи, було скасовано вищою судовою інстанцією.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Гули Ярослава Омеляновича залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 07.08.2012 року - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.