Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" вересня 2012 р.Справа № 5023/3540/12 вх. № 3540/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальніковой Г.І.
при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.
за участю
позивача - Корольова В.В. (ліквідатор) відповідача -не з"явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Компанія "Укрцентр", м. Харків
до ТОВ "Днепртрансінвест", м. Харків
про стягнення 80000 грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрцентр" (м.Харків) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепртрансінвест" (м. Харків) про стягнення 80000 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач оплатив відповідачу згідно рахунка-фактури №052501 від 25.05.2009 року за щебень - 56577,24 грн., рахунка-фактури №052601 від 26.05.2009 року за щебень - 55202,76 грн., рахунку №101301 від 13.10.2009 року за щебень фракц. 5-10 мм - 22000,00 грн, договору №19/05 від 19.05.2009 року - 30.10.2009 року позивач перерахував на рахунок відповідача 29082,40 грн., рахунку №061701 від 17.06.2009 року за щебень гранітний - 23442,00 грн., при цьому відповідач товар не надав, грошові кошти не повернув.
Позивач у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач правом на участь у содовому засіданні свого представника не скористався, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи за адресою відповідача, яка співпадає з тією адресою, що зазначена в позовній заяві та в наданому позивачем витягу з ЄДРЮО та ФОП №734095 від 14.03.12 р.: 61002, м. Харків, вул. Артема, буд 4.
Витребувані судом документи та відзив на позов відповідач не надав. Про причину неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування вимог по стягненню з відповідача заборгованості в сумі 80 000 грн. позивач послався на те, що ТОВ "Компанія "Укрцентр" перерахував на рахунок ТОВ "Днепртрансінвест" згідно банківських виписок за щебень на загальну суму 186 304,40грн., але відповідач товар не передав, отримані грошові кошти не повернув.
Суд визначає, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
В силу приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2012р. позивач направив відповідачу претензію-вимогу (вих. № 89-04/05) щодо повернення у 7-денний строк сплачених ТОВ "Компанія "Укрцентр" грошівих коштів у розмірі 186 304,40 грн., проте відповідач у визначеному законом порядку відповіді на зазначену вимогу позивачеві не надав, грошові кошти у вказаній сумі не повернув, що і змусило позивача звернутись до господарського суду Харківської області з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими у справі доказами; за статтею 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно зі статтями 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а судове рішення по справі приймає за результатами обговорення усіх обставин справи.
Факт отримання грошових коштів на свій рахунок від ТОВ "Компанія "Укрцентр" відповідачем взагалі не оспорюється та не заперечується. Направлений позивачем 01.02.12р. на адресу відповідача акт звірки розрахунків станом на 01.11.2011р. залишений останнім без відповіді та будь-якого реагування.
Крім того, в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обов'язок доказування законодавчо покладений на сторони, відповідач не надав до матеріалів справи жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Частиною 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України стороні надано право на подання доказів.
Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.
Однак відповідач не надав до справи жодних вичерпних заперечень в обґрунтування неправомірності позовних вимог, а також жодних доказів на підтвердження своєї позиції у справі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 80 000 грн. підлягають задоволенню. Витрати по сплаті судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11,202,205,509,526,530,693 ЦК України, ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 ГПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепротрансінвест" (61002, м. Харків, вул.Артема, буд.4, код ЄДРПОУ 35985126, р/р 260011998 в АТ "Ерсмебанк", МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрцентр" (83000, м.Донецьк, вул.Владичанського,32, код ЄДРПОУ 35414276, р/р 26006160300065 у ПАТ "Ві Ей Бі Банк", МФО 380537) 80 000 грн. основного боргу та 1609,50грн. судового збору.
Повне рішення складено 14.09.2012 р.
Суддя Сальнікова Г.І.