"10" вересня 2012 р.Справа № 5017/2091/2012
За позовом: публічного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Братислава"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Краще Рішення"
про стягнення 44 756,73 грн.
Суддя Цісельський О.В.
Представники:
Від позивача: Клочкова М.В. за довіреністю №07-246 від 09.07.2012р.
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, ПАТ "Готельний комплекс "Братислава", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "Краще Рішення" про стягнення 44756,73 грн., де 39366,72 грн. -заборгованість за поставлену продукцію, 4920,84 грн. -штраф, 469,17 грн. -3 % річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/2091/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
30.07.2012р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла довідка позивача за вх. № 23326/2012, якої повідомив суд про відсутність у провадженні господарського суду або іншого органу, справи між тими ж сторонами та про цей же предмет спору.
30.07.2012р. позивач подав до суду супровідний лист за вх. № 23327/2012, яким повідомив суд про намір врегулювати даний спір мирним шляхом в досудовому порядку.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, визначеною згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.08.2012р., але в судове засідання його представник не з'явився, поважності підстав неявки суду не навів, своїм правом на захист не скористався.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
15.10.2011р. між ТОВ "Краще рішення" (Постачальник) та ПАТ "Готельний комплекс "Братислава" (Покупець) був укладений договір поставки № 36, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що Постачальник зобов'язується в обумовлений даним Договором строк поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити готельне обладнання (надалі товар) в асортименті, кількості та за ціною відповідно Специфікації Постачальника (додаток № 1) на умовах та в порядку, визначених даним договором.
Відповідно до п. 2.1. Договору найменування, одиниці виміру, ціна та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначається в Специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору.
Із змісту п.п. 4.1., 4.2., 4.5. Договору вбачається, що поставка товару Постачальником за цим Договором здійснюється на підставі прийнятих Постачальником до виконання Замовлень Покупця, Замовлення Покупця повинне містити асортимент, кількість товарів та надсилається попередньо до поставки товару у формі, дозволяє зафіксувати момент передачі Замовлення (лист, телеграма, факс, електронна пошта). Постачальник гарантує виконання прийнятого на себе та узгодженого з Покупцем Замовлення. Строк поставки Товару зазначається сторонами в Специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору. Передача товару Покупцю здійснюється при наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, заповненої відповідно до вимог Інструкції "Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. Постачальник за свій рахунок надає Покупцеві усі документи та відомості, необхідні для прийняття товару, у випадку ненадання необхідних документів Покупець має право не приймати товар без компенсування витрат Постачальника.
Здача товару Постачальником і його приймання Покупцем по найменуванню, кількості і ціні здійснюється на підставі видаткової накладної і відповідно до погодженого сторонами Замовлення. Право власності на товар, а разом з ним і ризик його випадкової загибелі переходить до Покупця, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент отримання товару (п. 4.6. Договору).
Пунктами 5.1., 5.3.1., 5.3.2. Договору передбачено, що ціна договору складається з усіх сум видаткових накладних на товар, який постачається за даним Договором. Попередня оплата вартості товару здійснюється Покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів н7а підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури шляхом перерахування коштів на поточних рахунок останнього та складає 40 % від загальної вартості товару, що поставляється. Остаточних розрахунок за товар здійснюється Покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати приймання товару Покупцем, що вказана у видатковій накладній.
Із змісту п. 6.1. Договору, вбачається, що Товар передається Постачальником Покупцю в тарі (упаковці) згідно із вимогами, передбаченими чинним законодавством України для даного виду товару.
Як визначено в п.п. 7.1., 7.1.1. Договору, у випадку порушення Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання , тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.
Відповідно до п. 7.2. Договору у випадку непостачання, недопоставки, прострочення товару, Постачальник зобов'язаний сплатити Покупцеві штраф у розмірі 5 % від суми непостачання, недопоставки, прострочення постачання товару. Сплата штрафу не звільняє Постачальника від виконання своїх зобов'язань за договором.
Умовами п.п. 10.1., 10.2. Договору передбачено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент. визначений у п. 10.1. цього Договору та закінчується 31 січня 2012р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
На виконання умов договору поставки № 36 від 15.10.2011р. позивач здійснив попередню оплату від загальної вартості в розмірі 39366,72 грн., в підтвердження чого надав суду платіжне доручення № 2262 від 17.10.2011р. на суму 39366,72 грн., де отримувачем коштів зазначено ТОВ "Краще Рішення", а призначення платежу -часткова оплата згідно договору поставки № 36 від 15.10.2011р.
03.05.2012р. позивач звертався з претензією до відповідача, ТОВ "Краще Рішення" про термінове виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 36 від 15.10.2011р., та сплату штрафних санкцій, яка відповідачем була залишена без відповіді.
Неналежне виконання ТОВ "Краще Рішення" зобов'язань за договором поставки № 36 від 15.10.2011р. щодо поставки замовленого ПАТ "Готельний комплекс "Братислава" товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями ч.ч.1, 2, 3. ст.615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено наявність попередньої оплати вартості замовленого позивачем товару, порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки зазначеного у додатку № 1 до договору поставки № 36 від 15.10.2011р. товару, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 39366,72 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки позивачем було нараховано відповідачу 469,17 грн. -трьох відсотків річних та 4920,84 штрафу.
Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Перевіривши розрахунок позивача штрафу в сумі 4920,84 грн. суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Наразі, враховуючи приписи законодавства, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 469,17 грн. обрахованих з суми попередньої оплати в розмірі 39366,72 грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ " Кримська водочна компанія" є обґрунтовані, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню.
Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.
Судом було вжито всіх можливих зусиль для повідомлення відповідача про призначені судові засідання, при цьому судові ухвали останнім отримувались, що підвереджують поштові повідомлення, тому його безпідставне нез'явлення, на виклик суду, не є перешкодою для прийняття судом рішення за результатами розгляду справи по суті.
Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 1609,50 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Краще Життя" (65028, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, 34, кв. 16 код ЄДРЮОФОП 37114204) на користь публічного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Братислава" (02192, м. Київ, вул. Андрія Малишка, 1, код ЄДРЮОФОП 04820622) 39366 (тридцять дев'ять тисяч триста шістдесят шість) грн. 72 коп. заборгованості, 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 17 коп. трьох процентів річних, 4920 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 84 коп. штрафу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України
Повний текст рішення складено 17.09.2012р.
Суддя Цісельський О.В.