"10" вересня 2012 р.Справа № 5017/2394/2012
За позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"
до відповідача: Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті
про стягнення боргу у сумі 7 865,66 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: Барбін В.В. -довір. № 09/13 від 10.02.2012р.
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, в якій, з урахуванням уточнень, наданих заявою від 7.09.2012р. №09/1668 (а.с.88), просить стягнути з відповідача 7283,66 грн. основного боргу, пеню у розмірі 582,00 грн., а також сплачену позивачем суму судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору №4-Р про спільне використання технологічних мереж від 10.01.2007р., а також договору №162-Р про надання комунальних послуг, щодо своєчасної оплати по вказаним договорам. Оскільки внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань у останнього виникла заборгованість по договору №4-Р у сумі 543,72 грн., на яку було нараховано пеню у сумі 36,72 грн. згідно до п. 8.2.1. договору, та по договору №162-Р у сумі 6 739,94 грн., на яку згідно до п. 4.1. було нараховано пеню на суму 545,28 грн., позивач, після надіслання 22.05.2012р. претензії №09/939, яка була залишена без розгляду та без відповіді, звернувся до суду із відповідним позовом.
Ухвалою суду від 16.08.2012р. було порушено провадження у справі №5017/2394/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 10.09.2012р.
У судовому засіданні 10.09.2012р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач - Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності відповідача, суд вказує наступне.
Відповідно до ст.69 ГПК України спір має бути вирішено судом у двохмісячний строк. При цьому, необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлений належним чином про час та місце проведення судового засідання завчасно (20.08.2012р.) шляхом вручення ухвали за юридичною адресою, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с.86), та будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи не надав, суд, з урахуванням віддаленості місцезнаходження позивача та уникнення зайвого витрачання державних коштів на повторне повідомлення сторін, вважає за можливе та необхідне розглянути справу у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як свідчать матеріали справи, 28.11.2006р. між ДП «Миколаївський морський торговельний порт»та Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті був укладений договір на надання комунальних послуг №162-Р, відповідно до п. 1 якого порт надає послуги щодо опалення орендованого приміщення за договором від 01.06.2006р. № РОФ-568, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, користування водою і каналізацією, а споживач приймає ці послуги та оплачує їх вартість на умовах цього договору (а.с.42).
Відповідно до п.3.1 договору порт щомісячно оформлює рахунок за послуги щодо опалення та користування водою і каналізацією, а споживач оплачує надані послуги згідно з рахунком, який він повинен отримати до 10 числа в порту, на підставі приймально-здавального акту, до 15 числа місяця, наступного за звітним,
В подальшому, згідно укладеної між сторонами додаткової угоди від 28.12.2011р., яка набрала чинності 1.01.2012р., в пункті 3.1. договору слова: «до 15 числа»замінено словами «до 20 числа»(а.с.51).
Відповідно до п. 2.1.2. договору порт зобов'язаний надавати щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, приймально-здавальні акти на підпис споживачу.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаних пунктів договору між сторонами, без будь-яких зауважень з боку відповідача, були підписані приймально-здавальні акти (а.с.53-61).
Відповідно до п. 2.1.3. договору, порт зобов'язаний надавати споживачу до 10-го числа місяця, наступного за звітним, рахунки для сплати за користування наданими послугами, які розраховані на підставі встановлених цін і державних тарифів згідно додатку №1 до цього договору. Рахунки, направлені по факсу та електронній адресі, вважаються переданими.
Так, позивачем в період з 31.10.2011р. по 29.02.2012р. відповідачу були надані рахунки для сплати за послуги з опалення та водопостачання на загальну суму 8 754,65 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи витяги з журналів реєстрації рахунків у гривні №19-12 (а.с.70-75) та №19-12/2 (а.с.76-79).
Однак, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи (а.с.80-81), відповідачем було лише частково сплачено заборгованість на суму 2 014,71 грн.
Таким чином, у відповідача наявна заборгованість за договором 28.11.2006р. на надання комунальних послуг №162-Р у сумі 6 739,94 грн. (8754,65 грн. - 2014,71 грн.), на яку позивачем в порядку п. 4.1. договору було нараховано пеню у сумі 545,28 грн.
Крім того, як свідчать матеріали справи, 10.01.2007р. між сторонами був укладений договір про спільне використання технологічних мереж №4-Р, згідно до умов якого власник мереж зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії для орендованого приміщення на другому поверсі ТЕК по вул. Заводська, 23, за договором оренди №РОФ-568 від 01.06.2006р. в межах величин, дозволених користувачу до використання, а користувач -своєчасно сплачувати за використання електричної мережі та послуги з електрозабезпечення (а.с.18-19).
Відповідно до п. 2.3. договору власник мереж зобов'язаний до 30-го числа кожного місяця, протягом строку дії цього договору, складати для підписання користувачем приймально-здавальні акти. Зазначені документи користувач отримує у власника мереж.
Згідно до п.4.2. договору користувач зобов'язаний отримувати для підписання приймально-здавальний акт за використання електричної мережі, та послуги з електрозабезпечення у власника мереж до 30-го числа кожного розрахункового місяця та протягом доби підписати та повернути приймально-здавальний акт його власнику мереж.
На виконання вказаного пункту договору між сторонами, без будь-яких зауважень з боку відповідача, були підписані та скріплені печатками приймально-здавальні акти, (а.с.28-31).
Згідно до п.4.3. договору користувач зобов'язаний здійснювати плату за використання електричних мереж та послуги з електрозабезпечення власника мереж за розрахунковим період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком №2 «Порядок розрахунку оплати обґрунтованих витрат власника мереж на передачу електричної енергії»(в редакції додаткової угоди №5 від 28.12.2011р.(а.с.27), що є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.7.4 договору плата за використання електричних мереж власника мереж та послуг по електрозабезпеченню вноситься користувачем протягом 5 банківських діб з дня отримання рахунку, але не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі приймально-здавального акту та рахунку, одержаного користувачем у власника мереж до 7-го числа місяця, наступного за звітним.
Додатковою угодою №5 від 28.12.2011р. (а.с.27) пункт 7.4 договору був викладений у новій редакції: «Плата за використання електричних мереж власника мереж та послуг по електрозабезпеченню вноситься користувачем на розрахунковий рахунок власника мереж до 20-го числа місяця, наступного за звітним на підставі рахунку, одержаного користувачем у власника мереж до 10-го числа місяця, наступного за звітним та акта наданих послуг».
Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача в період з 30.11.2011р. по 29.02.2012р. були надіслані рахунки по сплаті за електрозабезпечення на загальну суму 543,72 грн.(а.с.32-41).
Однак відповідачем, в порушення умов договору, вказані рахунки не були сплачені, у зв'язку з чим позивачем, в порядку п. 8.2.1 договору, нараховано пеню у сумі 36,72 грн.
Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність основної заборгованості по договору №162-Р від 28.11.2006р. на суму 6 739,94 грн. та по договору №4-Р від 10.01.2007р. на суму 543,72 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" в цій частині цілком обґрунтованими.
Аналізуючи позовні вимоги про стягнення пені, суд зазначає, що згідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.2.1 договору №4-Р від 10.01.2007р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.7.4. договору, з порушенням терміну, визначеного відповідним додатком до цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Згідно з п.4.1 договору за несвоєчасну сплату рахунків Порту споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми.
На підставі зазначеного позивачем на суму заборгованості відповідача по договору №4-Р від 10.01.2007р. по кожному рахунку була нарахована пеня, яка становить за підрахунком позивача 36,72 грн., та по договору 162-Р від 28.11.2006р. на суму 545,28 грн.
В цілому погоджуючись із розрахунками позивача, суд зазначає про його помилковість по рахунку та №67291464 від 31.12.2011р. в частині періоду нарахування пені, у зв'язку з чим судом, з урахуванням вказаних положень закону та договору, за допомогою системи „Ліга-Закон", в межах періоду, визначеного позивачем, було зроблено власний розрахунок пені по вказаному рахунку.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
144.8921.02.2012 - 22.03.2012317.7500 %0.042 %*1.90
144.8923.03.2012 - 21.07.20121217.5000 %0.041 %*7.19
Таким чином, сума пені за рахунком № 67291464 складає 9,09 грн.
З урахуванням вищевикладеного, сума пені по договору №4-Р від 10.01.2007р. підлягає стягненню у розмірі 35,72 грн.
При перевірці судом розрахунку пені за договором №162-Р від 28.11.2006р. (а.с.5-7), судом також була встановлена його помилковість в частині періоду нарахування пені по рахункам № 65851464 від 31.12.2011р. та №69401464 від 31.12.2011р., у зв'язку з чим судом, з урахуванням вказаних положень закону та договору, за допомогою системи „Ліга-Закон", в межах періоду, визначеного позивачем, було зроблено власний розрахунок по вказаним рахункам.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
20.4521.02.2012 - 22.03.2012317.7500 %0.042 %*0.27
20.4523.03.2012 - 21.07.20121217.5000 %0.041 %*1.01
1954.0821.02.2012 - 22.03.2012317.7500 %0.042 %*25.65
1954.0823.03.2012 - 21.07.20121217.5000 %0.041 %*96.90
Таким чином, сума пені за розрахунками № 65851464 та №69401464, складає 123,83 грн.
З урахуванням вищевикладеного, сума пені по договору № 162-Р від 28.11.2006р. підлягає стягненню у розмірі 531,54 грн.
У зв'язку з викладеним позовні вимоги Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" підлягають частковому задоволенню.
Згідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (65063, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 7, код 00485993) на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (54002, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, код 01125608) основний борг у сумі 7 283 /сім тисяч двісті вісімдесят три/ грн. 66 коп., пеню у сумі 567 /п'ятсот шістдесят сім/ грн. 26 коп. та 1 606 /одна тисяча шістсот шість/ грн. 44 коп. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.09.2012р.
Суддя Щавинська Ю.М.