Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" вересня 2012 р.Справа № 5023/3071/12 вх. № 3071/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федорова Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - Москаль Р.Б. за дов. № 405 від 18.06.12 року;
відповідача - Камінська А.А. за дов. б/н від 04.01.12 року;
3-ї особи - КП "Обласний спортивний комплекс" "Металіст": не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:
ТОВ "Перипротект", м. Харків
до ТОВ "Стальконструкція", м. Харків 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Обласний спортивний комплекс "Металіст". м.Харків
про стягнення 380588,45грн.
Позовні вимоги ТОВ "Перипротект" до ТОВ "Стальконструкція" полягають у стягненні 380588 грн. 45 коп., з яких 329862 грн. 00 коп. основного боргу за виконані для відповідача роботи за договором підряду на капітальне будівництво №217/10 від 17.07.2010р., 57726 грн. 45 коп. пені.
07.08.2012р. через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про забезпечення позову на суму позовних вимог. Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.2012р. відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Перипротект", що міститься в заяві (вх.№11708 від 07.08.2012р.) про забезпечення позову шляхом накладення арешту грошові кошти ТОВ "Стальконструкція" на суму позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.08.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Обласний спортивний комплекс "Металіст" (вул.Плеханівська, 65, м. Харків, 61001, код в ЄДРПОУ 24477221).
04.09.2012р. представник відповідача подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.2012р. клопотання представника відповідача (вх.№14739 від 04.09.2012р.) про продовження строку вирішення спору на 15 днів задоволено, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
У судове засідання 10.09.2012р. представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимогу у повному обсязі, за вх.№14927 від 10.09.2012р. подав додаткові пояснення по справі.
Відповідач скористався правом участі у судовому засіданні, направив свого представника, який у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, через канцелярію суду 06.09.2012р. за вх.№14172 подав письмові пояснення по справі, крім того, подав заяву про застосування позовної давності (вх.№15014 від 10.09.2012р.) до позовних вимог, щодо стягнення 50726,45 грн. пені.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами господарського суду Харківської області від 27.08.2012р. та 04.09.2012р. докази суду не надав, про дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулося на адресу суду з відміткою про отримання, причини неявки суду не повідомив.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.
17.07.2010р. між позивачем (далі - Субпідрядник) та відповідачем (далі -підрядник) укладений договір підряду на капітальне будівництво за №217/10 (далі - Договір) на виконання будівельно-монтажних робіт по влаштуванню воріт виходів трибун стадіону "Металіст" спортивного комплексу КП "ОСК "Металіст" в м. Харкові по вул. Плехановській, 65.
Загальна вартість вказаних робіт за Договором згідно п.2.1 складає 659 862 грн., в т.ч. ПДВ 109 977 грн.
Відрахування за послуги генерального підрядника складають 10 666, 40 грн.
Відповідно до п.2.5. Договору, розрахунок договірної ціни на види та етапи робіт по Об'єкту здійснюються відповідно до «Угоди про формування договірної ціни» (Додаток №1 до Договору).
Відповідно до п.2.7. Договору оплата робіт здійснюється Підрядником з грошових коштів, перерахованих Замовником за Договором Генерального підряду, щомісячно, в десятиденний строк після підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2а і КБ-3. Сторони домовились, що відповідно до п.2.9 Договору остаточний взаєморозрахунок здійснюється Підрядником в 5-ти денний строк після підписання акту виконання Субпідрядником всіх робіт за даним Договором та прийняття Підрядником будівельної площадки в належному вигляді.
Позивач виконав покладені на нього договором зобов'язання у повному обсязі та відповідно до умов Договору, що підтверджується підписанням З0 липня 2010р. сторонами Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за Договором за липень 2010р. на суму 659862,00 грн. Вказаний вище Акт підписаний сторонами без заперечень.
Відповідно до пояснень позивача, відповідач сплатив грошові кошти за Договором лише частково, що підтверджується виписками з рахунку позивача. Так, відповідач перерахував позивачу 80000 грн. платіжним дорученням №463 від 15.06.2010р., 200000 грн. платіжним дорученням №1917 від 13.07.2010р. та 50000 грн. платіжним дорученням №2654 від 03.09.2010р. та копіями податкових накладних, що підтверджують вказані перерахування між сторонами (а.с.88-93).
Тобто, відповідач, виконав лише частково зобов'язання за Договором - на суму 330 000, 00грн. В процесі провадження по справі відповідач висунув вимогу про зарахування зустрічного боргу за Договором, що була виконана позивачем. Сума заборгованості, що заявлена була зменшена позивачам на суму 10666,40 грн.
Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву зазначає, що відповідно до п.83 постанови Кабінету Міністрів України №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором. Відповідно до п.87. Постанови №668, Видатки на виконання робіт (будівництва об'єкта) за рахунок державних коштів здійснюються у порядку, визначеному законодавством. Крім того, відповідач зазначає, що підрядні роботи, що є предметом спірного договору №217/10 виконувались на підставі договору про закупівлю між ТОВ «Стальконструкція» та Комунальним підприємством «ОСК Металіст», укладеного за результатами тендеру, а розпорядником бюджетних коштів є Харківська обласна державна адміністрація.
Проте, відповідачем не надано суду жодного доказу, що роботи за спірним Договором виконувались саме за рахунок державних коштів, а тому у суду відсутні підстави застосовувати вказані вище положення постанови Кабінету Міністрів України №668 до правовідносин, що виникли між сторонами.
Крім того, представником відповідача додано до матеріалів справи засвідчену копію Акту звірки розрахунків саном на 27.08.2012р. між ТОВ "Стальконструкція" та КП "ОСК "Металіст" (а.с.77) з якого вбачається, що станом на 06.04.2012р. між відповідачем та КП "ОСК "Металіст" взагалі була відсутня будь-яка заборгованість, а рахунки виставлені відповідачем до сплати КП "ОСК "Металіст" своєчасно сплачувались за винятком рахунку від 31.05.2012р. який був сплачений частково.
Оскільки обов'язок відповідача по сплаті заборгованості за Договором виник 05.08.2010р., а станом на 06.04.2012р., за даними Акту звірки між ТОВ "Стальконструкція" та КП "ОСК "Металіст" - КП "ОСК "Металіст" не мало заборгованості суд вважає, що КП "ОСК "Металіст" перерахувало ТОВ "Стальконструкція" кошти за виконані роботи по акту №1 за липень 2010р. від 30.07.2010р. що підписаний між позивачем та відповідачем. Крім того, часткова оплата коштів на рахунок відповідача за Договором підтверджується копією листа КП "ОСК "Металіст" від 14.09.11р. №458 відповідно до якого КП "ОСК "Металіст" просить відповідача провести роботи по встановленню воріт між західною та північною трибунами оскільки вказані роботи вже оплачені.
Зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості позивачу виникло до закінчення строку дії Договорів, та згідно з матеріалами справи не є припиненим.
Відповідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п.99 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" №668 від 01.08.2005р. розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Акт виконаних підрядних робіт підписаний Сторонами договору, зауважень з боку Підрядника з приводу них під час підписання не висувалося, а отже виконані роботи підлягають оплаті відповідачем.
За таких обставин суд визнає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 329862,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Розділом 10 п.14.3 Договору передбачена відповідальність підрядника (у вигляді пені) за затримку встановлених Договором строків перерахування грошових коштів, з вини Підрядника, останній сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В постанові Верховного Суду України від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення про пріоритетність норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими обмежено розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, над положенням ч. 2 ст. 551 ЦК України зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Відповідно до розрахунку, що наданий позивачем, щодо стягнення пені, він зазначає, що пеня складає 50726,45 грн. та нараховується позивачем з 06.07.2011р. за 365 днів з посиланням на ст.258 Цивільного кодексу України. При цьому строком порушення виконання зобов'язання є 05.08.2010р.
На думку суду, вказаний підхід позивача до нарахування пені є помилковим виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);... А статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В той же час позивач плутає поняття позовної давності, як строку за зверненням до суду за захистом свого права на стягнення пені та поняття періоду за який може бути стягнута пеня. Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців, коли зобов'язання повинно бути виконане, якщо інше не передбачено законом або договором.
Зважаючи на те, що позивачем нарахована пеня всупереч вимогам законодавчих актів України та вимогам Договору та позивачем пропущено спеціальну позовну давність в 1 рік, щодо стягнення пені в цій частині задоволення позовних вимог суду слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. ст.44, 49 ГПК України.
У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, судовий збір покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору необхідно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція» (61003, м. Харків, пр. Московський, 283, код в ЄДРПОУ 21191412, р/р 26001701540101 в Філії ХРУ ВАТ «КБ Експобанк», МФО 351964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРИПРОТЕКТ" (61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53, кв. 30, код в ЄДРПОУ 33207530, р/р 26004113865980 в Філії Слобожанське РУ ВАТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 350697) - 329862,00 грн. основного боргу, 6597,24 грн. витрат по сплаті судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.09.2012 р.
Суддя Жельне С.Ч.