04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
11.09.2012 № Б11/035-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Верховця А.А.
Гарник Л.Л.
за участю представників:
від заявника: не з'явились;
від боржника: не з'явились;
від скаржника: Посвистак С.М. - представник за довіреністю № 31/9/10-109 від 05.03.2012 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Київської області від 11.04.2012 року у справі № Б11/035-12 (суддя Мальована Л.Я.)
за заявою приватного підприємства «СКБ Груп», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Декос альянс» м. Бориспіль
про визнання банкрутом
В квітні 2012 року приватне підприємство «СКБ Груп» звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Декос альянс» у зв'язку з неспроможністю останнього виконати грошові вимоги перед кредитором на суму 10400,00 грн. згідно ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою господарського суду Київської області № Б11/035-12 від 03.04.2012 року.
Постановою господарського суду Київської області від 11.04.2012 року у справі № Б11/035-12 (суддя Мальована Л.Я.) визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора, якого зобов'язано в п'ятиденний строк з дня прийняття постанови подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, надати суду докази опублікування даного оголошення, надати суду звіт та ліквідаційний баланс боржника.
Дана постанова мотивована тим, що вимоги ініціюючого кредитора є безспірними, неплатоспроможність боржника та відсутність його за місцезнаходженням доведено належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Не погоджуючись із прийнятою постановою суду, державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва ДПС звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, а провадження у справі припинити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а саме ст. 43 ГПК України та ст.ст. 1, 14, 23, 32, 40, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом.
Представник ДПІ у Печерському районі м. Києва в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.
Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що сторони про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи провадження у даній справі здійснюється за спрощеною процедурою, яка передбачена ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Так, згідно вимог ч. 1 ст.7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора і повинна містити: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до подання, а також інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Згідно сукупного тлумачення ст. 7 та ст. 52 Закону, кредитор при зверненні до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі ст.52 Закону, зобов'язаний надати вичерпний перелік документів про відсутність платоспроможності боржника.
Як зазначає в апеляційній скарзі скаржник, згідно поданих до ДПІ у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби податкових декларацій підприємство - боржник за ІІ квартал 2011 рік відобразило валовий дохід 2991576,00 грн. та валові витрати 2983935,0 грн., за IV квартал 2011 рік валовий дохід 255392967,00 грн. та валові витрати 255375767,0 грн., за І квартал 2012 рік підприємство в звіті відобразило валовий дохід 7453855,00 грн. та валові витрати 7453795,00 грн., що свідчить про ведення товариством фінансово-господарської діяльності зі значними оборотними коштами.
Відповідно до п.п. 78.1.7. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків органом ДПС призначається перевірка.
Згідно п. 11.3. розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за N 1562/20300 у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
Згідно ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків. Інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства. допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства колегія апеляційного суду дійшла висновку, що факт проведення ліквідації підприємства - платника податків є підставою для обов'язкового проведення позапланової перевірки органами державної податкової служби повноти нарахування та сплати підприємством податків.
Матеріали справи містять клопотання державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби № 5586/9/10-209 від 11.07.2012 року про зупинення провадження у даній справі, в якому остання зазначає про необхідність проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Декос альянс» та розпорядника майна (ліквідатора) у справі № Б11/035-12.
В той же час не містять доказів здійснення органом податкової служби перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Декос альянс», тобто боржника щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство.
Стаття 43 Господарського-процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх окупності, керуючись законом.
Таким чином, в порушення вимог чинного процесуального та матеріального права, а саме за відсутності доказів здійснення податковим органом перевірки боржника місцевий суд передчасно дійшов висновку про доцільність прийняття оскаржуваної постанови та визнання боржника банкрутом, а тому така постанова підлягає скасуванню.
У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.
Таким чином, доводи апеляційної скарги державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.
В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Київської області від 11.04.2012 року у справі № Б11/035-12 скасуванню.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з приписами частини 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справах, які не підлягають розгляду в господарських судах України підлягає припиненню. До категорії таких справ можна віднести справи про банкрутство, які здійснюються за особливою формою процесу з врахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та які порушені необґрунтовано в силу зазначеного спеціального Закону.
Оскільки приписами ст. 40 Закону не передбачено можливості припинення передчасно порушеної справи про банкрутство, суд вважає вірним застосувати загальні положення ч.1 ст. 80 ГПК України та припинити безпідставно порушене провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Декос альянс».
Керуючись ст.ст. 41, 42, 43, 47, 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби задовольнити повністю.
Скасувати постанову господарського суду Київської області від 11.04.2012 року у справі № Б11/035-12 повністю і припинити провадження у справі.
Головуючий суддя Разіна Т.І.
Судді Верховець А.А.
Гарник Л.Л.