донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.09.2012 р. справа №5009/1232/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючий:Дучал Н.М.
Судді:Богатир К.В.
Склярук О.І.
При секретарі Отцевич В.Ю. За участю представників сторін: від позивача -Баклаженко В.В., за довіреністю від відповідача -ОСОБА_5, за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віола", м.Пологи Запорізької області
на рішення господарського судуЗапорізької області
від15.06.2012р. (підписано 20.06.2012р.)
У справі№ 5009/1232/12 (суддя Боєва О.С.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віола", м. Пологи Запорізької області
до Публічного акціонерного товариства "Метабанк", м. Запоріжжя
про визнання договору поруки недійсним
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віола", м. Пологи Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Метабанк", м. Запоріжжя про визнання недійсним договору поруки №9215005944503 від 25.10.2007р., укладеного між АБ «Металург»та ТОВ «Віола».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 16.10.2009р. Ленінським районним судом м.Запоріжжя винесено заочне рішення по цивільній справі за позовом ПАТ «Метабанк»до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ «Віола»про розірвання кредитного договору та стягнення суми боргу, яким в повному обсязі задоволені позовні вимоги; в матеріалах означеної справи міститься не підписаний ТОВ «Віола»договір поруки №9215005944503 від 25.10.2007р., укладений між АБ «Металург»та ТОВ «Віола», відповідно до якого ТОВ «Віола», у разі невиконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором №62150059445&А від 25.10.2007р. зобов'язувалось в порядку, передбаченому цим договором, погасити борг позичальника банку в сумі наданого кредиту 175 124,00 доларів США, сплатити відсотки за кредитом, комісії, суми неустойки, нанесених збитків та інші платежі за кредитним договором, виходячи з умов кредитного договору за весь період користування позичальника кредитом. Наполягав, що ТОВ «Віола»не надавало згоди на укладення зазначеного договору поруки, посадові особи позивача не були присутніми при його укладенні, не підписували його, і не бажали настання наслідків, передбачених забезпеченням виконання зобов'язання в натурі.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.06.2012р. у справі №5009/1232/12 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення господарського суду мотивоване неможливістю, через відсутність в матеріалах справи договору поруки або його завіреної копії, встановлення обґрунтованості заявлених позивачем вимог, шляхом перевірки факту не підписання позивачем договору поруки.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віола", м. Пологи Запорізької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2012р. по справі №5009/1232/12, постановити нове рішення, яким задовольнити позов ТОВ «Віола»в повному обсязі.
Скаржник вважає рішення господарського суду прийнятим при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, та при неправильному застосуванні норм матеріального права. Зазначає, що в матеріалах справи міститься відповідь про відсутність оригіналу договору поруки, що є підставою вважати, що договір не укладався та належним чином не оформлювався.
В судових засіданнях уповноважений представник ПАТ "Метабанк" проти апеляційних вимог заперечив, вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить відмовити ТОВ "Віола" в задоволенні вимог апеляційної скарги в повному обсязі.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42 ,43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2009р. у справі № 2-2896/2009р. задоволений позов Акціонерного товариства «Метабанк»до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ «Віола»; розірвано кредитний договір № 6215005944586А від 25.10.2007р., укладений між ОСОБА_6 та АТ «Метабанк»; стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ТОВ «Віола»на користь АТ «Метабанк»заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 192 902,25 грн., а також понесені судові витрати.
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23.12.2010р. у справі №22-9349 заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2009р. у справі № 2-2896/2009р. залишено без змін.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2012р. у справі №22ц9/12 скасовані заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2009р. в частині солідарного стягнення з ОСОБА_7 боргу за кредитним договором та судових витрат і ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 23.12.2010р. щодо залишення рішення суду в цій частині без змін.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.10.2009р. у справі № 2-2896/2009р. встановлено, що 25.10.2007р. між АТ «Метабанк»та ОСОБА_6 укладений кредитний договір №6215005944586А, відповідно до якого позичальнику надано кредит у сумі 175124,00 доларів США зі сплатою 10% річних та маржинальної надбавки за ставкою 1,44% річних з кінцевим терміном погашення 25.10.2012р. На підставі п. 3.2. кредитного договору відсоткову ставку з 30.11.2008р., з урахуванням пропозиції ОСОБА_7 -одного з поручителів позичальника, було збільшено до 13% річних. У забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 позивачем (АТ «Метабанк») було укладено два договори поруки з ОСОБА_7 - № 9215005944502 від 25.10.2007р. та з ТОВ «Віола»- № 9215005944503 від 25.10.2007р. Відповідно до п.п. 1, 3 договорів поруки №9215005944502 від 25.10.2007р. та №9215005944503 від 25.10.2007р. поручителі зобов'язані погасити борг в сумі наданого кредиту, сплатити відсотки за кредитом, суми неустойки і нанесених збитків та інші платежі, відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Позивач, зазначаючи, що в матеріалах вищезазначеної цивільної справи міститься не підписаний ТОВ "Віола" договір поруки № 9215005944503 від 25.10.2007р., та що від імені ТОВ "Віола" вказаний договір з АТ "МетаБанк" не укладався, посадовими особами позивача не підписувався, згоди на його укладення Товариство не надавало, звернувся до господарського суду з позовом про визнання означеного договору недійсним. Проте, ані належним чином засвідченої копії, ані оригіналу оспорюваного договору позивачем місцевому господарському суду надано не було.
Ухвалами господарського суду Запорізької області від 02.04.2012р., 17.04.2012р., 27.04.2012р., 11.05.2012р. сторони зобов'язувалися надати суду договір поруки №9215005944503 від 25.10.2007р. в повному обсязі з усіма змінами, доповненнями та додатками, оригінал -для огляду суду, копію -в матеріали справи. Ухвалою від 27.04.2012р. господарським судом витребувано у ПАТ «Метабанк»оригінал та належно завірену копію кредитної справи за кредитним договором з ОСОБА_6 №6215005944586А від 25.10.2007р. з договором поруки №9215005944503 від 25.10.2007р.
Втім, вимоги суду, викладені в означених ухвалах, сторонами виконані не були.
В судових засіданнях з розгляду апеляційної скарги представником відповідача повідомлено про відсутність в банку договору поруки та неможливість надання суду апеляційної інстанції (для огляду) оригінал оспорюваного договору поруки.
04.09.2012р. позивачем до матеріалів справи надано ксерокопію з копії договору поруки № 9215005944503 від 25.10.2007р.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Виходячи зі змісту положень ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків
Заявляючи позов про визнання недійсним договору поруки позивач мав довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2 ст.215 ЦК України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою ( ст.546 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним(ст. 547 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
04.09.2012р. позивачем до матеріалів справи надано ксерокопію з копії договору поруки № 9215005944503 від 25.10.2007р. Вказана копія має ксерокопічний напис ("копія вірна, 22 КВІ 2009, начальник ТВБВ-2 Сокирка А.В."; з боку ТОВ "Віола" -договір не підписано, відбиток печатки -відсутній.
Відповідачем не підтверджено документово наявність у договорі поруки № 9215005944503 від 25.10.2007р. підпису уповноваженої особи ТОВ «Віола»; жодною зі сторін не надано для огляду оригіналу оспорюваного договору.
Не є укладеним правочин (договір), у якому відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для його укладення. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Сторонами, в порушення ст.ст.33,34 ГПК України, не доведено належними і допустимими доказами факту належного оформлення договору поруки, на недійсності якого наполягає позивач.
За таких обставин, правомірною є відмова суду першої інстанції у задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки № 9215005944503 від 25.10.2007р.
Відповідно до ст. ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК України - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивач наполягає, що участі у судовому засіданні 16.10.2009р. Ленінського районного суду м.Запоріжжя у справі №2-2896/2009р. не приймав, судову повістку не отримував. Про наявність договору поруки йому стало відомо вже після отримання листа №34032 від 20.09.2010р. Відділу державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції з копією постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-2896 від 26.05.2010р., виданого Ленінським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення з ТОВ «Віола»на користь АТ «Метабанк»боргу в сумі 1 194 860,75 грн. Вказане не спростовано відповідачем.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про дотримання ТОВ «Віола»встановленого чинним законодавством строку позовної давності.
З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2012р. (підписано 20.06.2012р.) по справі №5009/1232/12 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Товариство з обмеженою відповідальністю "Віола", м.Пологи Запорізької області.
Результати апеляційного провадження у справі №5009/1232/12 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віола", м.Пологи Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2012р. (підписано 20.06.2012р.) у справі №5009/1232/12 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2012р. (підписано 20.06.2012р.) по справі №5009/1232/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М. Дучал
Судді: К.В. Богатир
О.І. Склярук
Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО