Рішення від 03.09.2012 по справі 5015/3270/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.12 Справа№ 5015/3270/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра», с. Доброгостів, Дрогобицький район;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська лізингова компанія», м. Львів;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравари Оксани Романівни, м. Пустомити;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

про: визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: Максимишин І.Б. -представник на підставі довіреності;

третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився;

третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Брегей І.С. -представник на підставі довіреності.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського сулу Львівської області від 06.08.2012 року прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська лізингова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравари Оксани Романівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.08.2012 року.

В судовому засіданні 22.08.2012 року представник позивача позовну вимогу підтримав, заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, подану суду 21.08.2012 року, підтримав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача представника в судове засідання не направила, однак 21.08.2012 року подала відзив на позов, в якому позов заперечила повністю. В судовому засіданні 22.08.2012 року судом вжито заходи до забезпечення позову з підстав, наведених в ухвалі, а також залучено до участі у справі в процесуальному статусі третьої особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк". Розгляд справи відкладено до 03.09.2012 року.

В судове засіданні 03.09.2012 року представник позивача не з'явився. Представник відповідача позовні вимоги заперечив з підстав, наведених у відзиві від 27.08.2012 року, поданого в маетріали справи 29.08.2012 року. Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача представника в судове засідання не направила, однак 21.08.2012 року подала відзив на позов, в якому позов заперечила повністю. Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подала в матеріалі справи пояснення.

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представникі сторін відмовилися.

03.09.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 10.09.2012 року.

Суть спору: Правова позиція у справі позивача: Позивач стверджує, що виконавчий напис № 358 про повернення від позивача на користь відповідача причепу марки МАЗ, що перебував в користуванні позивача на умовах договору фінансового лізингу від 27.02.2008 року № 2902, вчинений третьою особою 31.03.2010 року всупереч вимогам закону, та має бути визнаний таким, що не підлягає до виконання, через наступне.

Позивач вказує, що 27 лютого 2008 року між сторонами укладено договір № 2902, за умовами якого ТзОВ «Львівська лізингова компанія»взяло на себе зобов'язання придбати у власність причіп згідно специфікації, визначеної у додатку № 1 до договору, і передати його в платне користування ТзОВ «Агрофірма «Ватра»на умовах фінансового лізингу.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, установленому Законом України «Про виконавче провадження». Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалась або могла довідатися про таку відмову.

Позивач вказує, що згідно п. 9 договору повернення об'єкта лізингу може бути здійснено до закінчення строку лізингу, визначеного у цьому договорі з письмового дозволу ВАТ «ВіЕйБі Банк», шляхом складання відповідного акта прийому-передачі у випадку з ініціативи лізингодавця у випадку, якщо лізингоодержувач протягом трьох місяців не сплатив лізингові платежі, передбачені графіком лізингових платежів.

З вищенаведених норм Закону України «Про фінансовий лізинг»та договору позивач вбачає, що перед тим, як звертатися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, лізингодавець з письмового дозволу ВАТ «ВіЕйБі Банк»зобов'язаний повідомити лізингоодержувача про відмову від договору.

Позивач наголошує, що ні відповідач, ні ВАТ «ВіЕйБі Банк»не повідомляли позивача про відмову від договору фінансового лізингу. Крім цього позивач вказує, що ТзОВ «Агрофірма «Ватра»не має заборгованості перед відповідачем щодо сплати лізингових платежів.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Пунктом 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, визначено, що для одержання виконавчого напису за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу, подаються оригінал договору лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунку, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Позивач вказує, що за таких умов, коли лізингоодержувач не отримував від лізингодавця та ВАТ «ВіЕйБі Банк»повідомлення про несплату лізингових платежів, у нотаріуса відсутні підстави вважати заборгованість безспірною, а тому виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства.

Тому позивач вважає, що приватний нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, чим порушив вимоги ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

На підставі наведеного та керуючись вимогами ст. 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 358, вчинений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області Шаравара О.Р. про повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська лізингова компанія»причепа марки МАЗ, модель 83781,2008 року випуску, шасі № УЗМ83781090011092, реєстраційний номер ВС0490ХТ.

Правова позиція у справі відповідача: Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позов заперечили повністю. Відповідач вказує, що ТзОВ «Агрофірма «Ватра»припинило сплату ТзОВ «Львівська лізингова компанія»лізингових платежів згідно Договору фінансового лізингу за № 2902 від 27.02.2008 р. в травні 2009 року.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше ЗО днів.

Відповідач вказує, що стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідач вказує, що у зв'язку з припиненням сплати ТзОВ «Агрофірма «Ватра»лізингових платежів з травня 2009 року за Договором фінансового лізингу за № 2902, у відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. п. 9.1.3. п. 9 Договору фінансового лізингу за № 2902 від 27.02.2008 року. ТзОВ «Львівська лізингова компанія»надіслано на адресу боржника відмову за № 13/10 від 01.02.2010 р. від Договору фінансового лізингу за № 2902 від р. з вимогою повернути об'єкти лізингу в ЗО - ти денний термін з дня отримання даної відмови та сплатити існуючу заборгованість по день фактичного повернення об'єкту лізингу.

Згідно п. п. 19 п. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом № 20/5 від 03.03.2004 р. Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882 (наказ діяв на момент вчинення виконавчого напису), відповідно до Закону України "Про нотаріат", Цивільного та Сімейного кодексів України нотаріуси вчиняють виконавчі написи.

Відповідно до п. 281 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом № 20/5 від 03.03.2004 р. Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за N 283/8882 (наказ діяв на момент вчинення виконавчого напису), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом № 20/5 від 03.03.2004 року Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за N 283/8882 (наказ діяв на момент вчинення виконавчого напису), вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Оскільки ТзОВ «Агрофірма «Ватра»жодним чином не відреагувало на відмову за № 13/10 від 01.02.2010 року від Договору фінансового лізингу № 2902 від 27.02.2008 року з вимогою повернути ТзОВ «Львівська лізингова компанія»об'єкти лізингу та сплатити існуючу заборгованість по день фактичного повернення об'єктів лізингу, приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області - Шараварою О.Р. вчинено виконавчий напис за № 358 від 31.03.2010 року якими пропонувалось повернути об'єкт лізингу (причіп марки МАЗ, модель 83781, 2008 року випуску, шасі № УЗМ83781080011092, реєстраційний номер ВС0490ХТ, колір сірий, загальною вартістю 74400,00 грн.) та заборгованість в розмірі 19546,39 грн. згідно Договору фінансового лізингу за № 2902 від 27.02.2008 року, а також послуги по стягненню виконавчого напису 2400,00 грн., що становить загальну суму заборгованості 21946,39 грн.

Враховуючи наведене, відповідач вважає вчинений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області - Шараварою О.Р. виконавчий напис за № 358 від 31.03.2010 року, яким пропонувалось повернути об'єкт лізингу (причіп марки МАЗ, модель 83781, 2008 року випуску, шасі № УЗМ83781080011092, реєстраційний номер ВС0490ХТ, колір сірий, загальною вартістю 74400,00 грн.) та заборгованість в розмірі 19546,39 грн. згідно Договору фінансового лізингу за № 2902 від 27.02.2008 р., а також послуги по стягненню виконавчого напису 2400,00 грн., що становить загальну суму заборгованості 21946,39 грн., законним, вчиненим з дотриманням вимог чинного законодавства України та на підставі належних, відповідних документів, що підтверджується відмовою за № 13/10 від 01.02.2010 р. від договору фінансового лізингу № 2902 від 27.02.2008 р., описом вкладення до цінного листа від 05.02.2010 р., повідомленням за № 1015944 від 05.02.2010 р. про вручення поштового відправлення та поштовою квитанцією за № 7903401015944 від 05.02.2010 р.

Правова позиція у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 позов заперечила повністю у поданому відзиві. Зокрема, вказала, що для вчинення виконавчого напису відповідачем були подані всі необхідні документи відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172, саме: заява на вчинення виконавчого напису № 29/10 від 31.03.2010 року ТзОВ "Львівська Лізингова Компанія"; Статут ТзОВ "Львівська Лізингова Компанія"; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ "Львівська Лізингова Компанія"; рішення № 1 Учасника ТзОВ "Львівська Лізингова Компанія" від 15.03.2010 року; протокол № 1 Загальних зборів учасників ТзОВ "Львівська Лізингова Компанія" від 08.08.2006 року; наказ 1-к від 14.08.2006 року ТзОВ "Львівська Лізингова Компанія"; відмова від договору фінансового лізингу № 2902 від 27.02.2008 року; оригінал договору фінансового лізингу № 2902 від 27.02.2008 року; а також засвідчена лізингодавцем копія рахунку-фактури № 37 від 01 лютого 2010 року, направленого лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення; та рекомендоване повідомлення від 05.02.2010 року про вручення поштового відправлення з описом вкладеного з відміткою про отримання 13.02.2010 року.

Правова позиція у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 подала пояснення, в якому підтвердила, що станом на момент вирішення спору судом Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська лізингова компанія»не виконало в повному обсязі грошових зобов'язань перед ним (третьою особою 2), та станом на 30.08.2012 року обтяження предмета застави зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 29.12.2008 року за номером № 8343142. Також третя особа вказала, що договір застави від 28.03.2008 року діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків та чинний на даний момент.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

14 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська лізингова компанія»укладено Кредитний договір № 49/07 про надання кредиту в сумі 600 000,00 (Шістсот тисяч) доларів США на строк до 13 серпня 2011 року для оплати придбання нових основних засобів з метою наступної передачі їх у фінансовий лізинг.

Сторонами даного Кредитного договору обумовлено, зокрема у п.7.4, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Станом на момент вирішення спору судом у відповідача існує заборгованість перед ПАТ «ВіЕйБі Банк»за даним Кредитним договором, а чинність Кредитного договору №49/07 від 14.08.2007 року не припиняється доти, поки зобов'язання не буде виконане сторонами у повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 49/07 від 14.07.2007 року між Банком та ТзОВ «Львівська лізингова компанія»(Заставодавець) укладено Договір застави №У27242 від 28.03.2008 року, згідно якого надано в заставу належний Заставодавцю на праві власності транспортний засіб МАЗ -83781, причіп бортовий -Е 2108 року випуску, реєстраційний номер ВС0490ХТ, номер шасі (кузова, рами) УЗМбЗго 1080011092, колір сірий, що належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС063459, виданого та зареєстрованого року Львівським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ.

Обтяження Предмета застави зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 29.12.2008 року за №8343142 (копія Витягу з ДРОРМ станом на 30.08.2012 року).

Сторонами Договору застави №У27242 від 28.03.2008 року обумовлено, що транспортний засіб, який є предметом застави, перебуватиме в лізингу за договором фінансового лізингу №7242 від 28 березня 2008 року, з подальшими змінами і доповненнями до нього, укладеними з лізингоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра»(код ЄДРПОУ 30484438) і будуть знаходитись у володінні лізингоодержувача за адресою: 82176, Львівська область, Дрогобицький район, с. Доброгостів, вул. 1 Травня,8 (п.1.4 Договору застави №У27287 від 28.03.2008 року).

Договір застави №У27242 від 28.03.2008 року, згідно п. 4.1. набуває дії з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ТзОВ «Львівська лізингова компанія»зобов'язань за кредитним договором.

31.03.2010 року третьою особою 1 (Шараварою О.Р., приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області) на підставі статті 87 Закону України "Про нотаріат", статті 10 Закону І України "Про фінансовий лізинг" та пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172, вчинено виконавчий напис № 358, яким запропоновано поверунти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра», місцезнаходження: 82176, Львівська область, Дрогобицький район, село Доброгостів, вулиця 1 травня, 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30484438, п/р 26008301376 в Дрогобицькому відділенні ОБ № 6307, МФО 385093, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Лізингова Компанія», місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Литвиненка, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34559260, п/р № 2650040003764/980 у ЛФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 385468, майно: причіп марки МАЗ, модель 83781, 2008 року випуску, шасі № УЗМ83781080011092, реєстраційний номер ВС0490ХТ, колір сірий, загальною вартістю 74400,00 гри. (сімдесят чотири тисячі чотириста гривень 00 копійок), що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за Договором № 2902, укладеним «27»лютого 2008 року в м. Львові між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська Лізингова Компанія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра», за невиплачену в строк з 01 травня 2009 року по 01 лютого 2010 року заборгованість у розмірі 19546,39 грн. (Дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок шість гривень 39 копійок), а також послуги по стягненню виконавчого напису 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень 00 копійок), що становить загальну суму заборгованості 21946,39 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок шість гривень 39 копійок).

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документарно та нормативно не спростовувались та не заперечувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню через наступне.

Відповідно до частини 1 статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 6 статті 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Водночас, 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003р. № 1255-1У, стаття 1 якого окреслює сферу дії цього Закону: правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 цього Закону до забезпечувальних обтяжень належить, зокрема, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Приписами частини 1 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" регламентовано, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження встановлені частиною 1 статті 26 вказаного Закону:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі продажу з іншою особою -покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Тобто, Законом передбачено вичерпний перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких відсутній виконавчий напис нотаріуса.

Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Тому, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Тому при вирішенні спору суд керувався нормами спеціального Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а не нормами загального Закону України "Про заставу".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 листопада 2010 року у справі 3-5гс10 про визнання частини договору недійсним та скасування виконавчого напису № 319.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що: 1) Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, і таке стягнення можливе лише на підставі рішення суду; 2) виконавчий напис нотаріуса, вчинений щодо рухомого майна, не підлягає до виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 17.10.2011 року № 47/264-10, від 12.12.2011 року № 12/5007/5/11, від 12.12.2011 року № 9/5007/7/11, від 12.12.2011 року № 9/5007/8/11.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про те, що вчинений 31.03.2010 року третьою особою 1 виконавчий напис № 358 про повернення від позивача на користь відповідача причепу марки МАЗ, що перебував в користуванні позивача на умовах договору фінансового лізингу від 27.02.2008 року № 2902, має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений щодо рухомого майна.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, про те, що виконавчий напис вчинений відповідно до вимог чинного законодавства, суд вважає необґрунтованими з підстав, наведених вище. Зокрема, через необхідність застосування до спірних правовідносин спеціального Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Суд звертає увагу позивача на той факт, що доводи позивача про помилкове встановлення нотаріусом факту безспірності вимог банку також знаходять своє підтвердження в матеріалах справи. Однак, суд не визнав такі факти підставою для задоволення позовних вимог, оскільки прийшов до висновку про необхідність визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання, з інших, наведених вище підстав.

Вжитий ухвалою Господарського суду Львіської області від 22.08.2012 року у даній справі захід до забезпечення позову підлягає до скасування відповідно до статті 68 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального України, судові витрати суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 66, 67, 68, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 358, вчинений 31.03.2010 року Шараварою О.Р., приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, яким запропоновано поверунти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра», місцезнаходження: 82176, Львівська область, Дрогобицький район, село Доброгостів, вулиця 1 травня, 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30484438, п/р 26008301376 в Дрогобицькому відділенні ОБ № 6307, МФО 385093, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Лізингова Компанія», місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Литвиненка, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34559260, п/р № 2650040003764/980 у ЛФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 385468, майно: причіп марки МАЗ, модель 83781, 2008 року випуску, шасі № УЗМ83781080011092, реєстраційний номер ВС0490ХТ, колір сірий, загальною вартістю 74400,00 гри. (сімдесят чотири тисячі чотириста гривень 00 копійок), що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за Договором № 2902, укладеним «27»лютого 2008 року в м. Львові між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська Лізингова Компанія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра», за невиплачену в строк з 01 травня 2009 року по 01 лютого 2010 року заборгованість у розмірі 19546,39 грн. (Дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок шість гривень 39 копійок), а також послуги по стягненню виконавчого напису 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень 00 копійок), що становить загальну суму заборгованості 21946,39 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок шість гривень 39 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Лізингова Компанія»(місцезнаходження: 79034, м. Львів, вул. Литвиненка, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34559260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра»(місцезнаходження: 82176, Львівська область, Дрогобицький район, село Доброгостів, вулиця 1 травня, 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30484438 грн.) 1073 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Скасувати вжитий ухвалою Господарського суду Львіської області від 22.08.2012 року у справі № 5015/3270/12 захід до забезпечення позову у спосіб: до вирішення справи по суті зупинити виконавче провадження ВП № 19717924 з виконання виконавчого напису нотаріуса № 358 від 31.03.2010 року про повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра», місцезнаходження: 82176, Львівська область, Дрогобицький район, село Доброгостів, вулиця 1 травня, 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30484438, п/р 26008301376 в Дрогобицькому відділенні ОБ № 6307, МФО 385093, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Лізингова Компанія», місцезнаходження: 79034, м.Львів, вул.Литвиненка, 3, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34559260, п/р № 2650040003764/980 у ЛФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 385468, майно: причіп марки МАЗ, модель 83781, 2008 року випуску, шасі № УЗМ83781080011092, реєстраційний номер ВС0490ХТ, колір сірий, загальною вартістю 74400,00 гри. (сімдесят чотири тисячі чотириста гривень 00 копійок), що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за Договором № 2902, укладеним «27»лютого 2008 року в м. Львові між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська Лізингова Компанія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ватра», за невиплачену в строк з 01 травня 2009 року по 01 лютого 2010 року заборгованість у розмірі 19546,39 грн. (Дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок шість гривень 39 копійок), а також послуги по стягненню виконавчого напису 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень 00 копійок), що становить загальну суму заборгованості 21946,39 грн. (двадцять одна тисяча дев'ятсот сорок шість гривень 39 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видати наказ на виконання рішення господарського суду.

Суддя Р.Матвіїв

Попередній документ
26022193
Наступний документ
26022195
Інформація про рішення:
№ рішення: 26022194
№ справи: 5015/3270/12
Дата рішення: 03.09.2012
Дата публікації: 19.09.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори