Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
15:20
22.08.2012 р. Справа № 2а-8359/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянувши адміністративну справу
за позовомприватного підприємства «Південь»,
доОчаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС,
провизнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.06.2011р. № 0000102300, від 08.06.2011р. № 0000112300,
Приватне підприємство «Південь»(далі - Позивач) звернулося до суду із позовом до Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 р. №0000102300 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 821 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 205,00 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2011 р. № 0000112300 про збільшення грошового зобов'язання на суму 156867,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 39217,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що ПП «Південь»правомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за господарськими операціями, здійсненими на підставі правочинів, укладених з ТОВ «Акордбуд», ПП «Светолюкс-Николаев», реальність укладення та виконання яких підтверджується відповідними первинними документами та іншими письмовими доказами, в зв'язку з чим відсутні порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача позов не визнав, свої доводи виклав у письмових запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них докази, суд приходить до висновку, що позов ПП «Південь»є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
В період з 22.04.2011 р. по 18.05.2011 р. Посадовими особами Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС проводилась документальна планова виїзна перевірка ПП «Південь»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08 по 31.12.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 по 31.12.10. За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 25.05.2011 р. за № 51/23/300747014 (т. 1, а.с. 18-53), на підставі якого 08.06.2011 р. були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000102300 та № 0000112300 (т. 1, а.с. 16-17).
У висновках акта перевірки зазначається, що ПП «Південь»порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 156867,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 821,00 грн., а також порушено ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених між ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев»при придбанні та продажу товарів (послуг). На думку відповідача, товари (послуги) за вказаними правочинами не були передані в порушення ст.ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України.
Зі змісту акта перевірки випливає, що правочини, укладені ПП «Південь»із ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев»є нікчемними, а отже право на податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних наданих на виконання нікчемних угод у позивача не виникає.
В обґрунтування своїх висновків відповідач посилається на матеріали перевірок ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев»з питань їх взаємовідносин з контрагентами-постачальниками - акт ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва від 04.02.2011 р. № 157/23-400/32996727 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акордбуд»щодо перевірки правових відносин з платниками податків за період травень-жовтень 2010 р. та акт ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва від 06.04.2011 р. № 1242/23-200/30397329 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Светолюкс-Николаев»щодо перевірки правових відносин з платниками податків за період грудень 2009 р., грудень 2012 р. Згідно з вказаними актами ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев»мають ознаки фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, а відповідно укладені ними правочини з їх контрагентами-постачальниками в порушення ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними і мають ознаки нікчемних. Також у даних актах зазначається про відсутність у ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев»трудових ресурсів, основних фондів для здійснення операцій з купівлі-продажу, що свідчить про неможливість поставки товарів (послуг) контрагентам-покупцям у тому числі позивачу.
Крім того, згідно з актом ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва від 04.02.2011 р. № 157/23-400/32996727 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Акордбуд»щодо перевірки правових відносин з платниками податків за період травень-жовтень 2010 р., підставою для висновків щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Акордбуд»із контрагентами постачальниками є пояснення представника ТОВ «Акордбуд»згідно якого директор -гр. ОСОБА_1 на даний час знаходиться за межами Миколаївської області у зв'язку з чим не може надати пояснення щодо фінансово-господарських операцій проведених в період з травня по жовтень 2010 р., що стосується первинної бухгалтерської документації ТОВ «Акордбуд», то вона була викрадена в січні 2010 р.
З урахуванням викладеного Відповідачем у Акті перевірки ПП «Південь»зроблено висновок, що директор ТОВ «Акордбуд»ОСОБА_1 підпис якого вказаний на документах, наданих до перевірки не має жодного відношення до діяльності підприємства, а тому податкові накладні, виписані ТОВ «Акордбуд» не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ПП «Південь»сум ПДВ в бухгалтерському та податковому обліку.
Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових та машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платників податків.
Як вбачається з матеріалів перевірки ТОВ «Акордбуд»на замовлення ПП «Південь»були проведені будівельно-монтажні роботи на підставі договорів від 02.07.2010 р. № 10, від 21.07.2010 р. № 23, від 02.08.2010 р. № 24, від 10.08.2010 р. № 25, від 02.09.2010 р. № 26, від 01.09.2010 р. № 27, внаслідок чого були виписані відповідні податкові накладні на загальну суму 1622000,00 грн. у т.ч. 270333,33 грн. ПДВ. ПП «Південь»були придбані матеріали у ПП «Светолюкс-Николаев», внаслідок чого виписані податкові накладні на загальну суму 12327,66 грн. у т.ч. 2054,61 грн. ПДВ.
На підтвердження реальності факту укладення та виконання правочинів з ТОВ «Акордбуд» та ПП «Светолюкс-Николаев», а також реальності здійснення відповідних господарських операцій позивачем до перевірки були у повному обсязі надані первинні документи (договори підряду, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, зведені відомості ресурсів, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки тощо), про що зазначається відповідачем у акті перевірки від 25.05.2011 р.
Крім того, оскільки ПП «Південь»не є кінцевим споживачем наданих ТОВ «Акордбуд»послуг, то на підтвердження реальності здійснення господарських операцій -проведених будівельно-монтажник робіт, позивачем було надано договори підряду з основними замовниками послуг, підсумкові відомості ресурсів, акти передачі будівельних матеріалів від замовника, акти приймання виконаних підрядних робіт, акти звірок взаємних розрахунків тощо.
Також на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем надані фотографії об'єктів, збудованих в результаті проведення будівельно-монтажних робіт на виконання договорів підряду, укладених з ТОВ «Акордбуд»та фотографії товарів, придбаних у ПП «Светолюкс-Николаев».
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної(контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими податковими документами).
Таким чином, єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є наявність податкової накладної, одержаної від постачальника товарів (робіт, послуг), що безпосередньо встановлено у п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість».
Податкові накладні були одержані позивачем від постачальників - ТОВ «Акордбуд», ПП «Светолюкс-Николаев»та надані разом з іншими первинними документами до перевірки. Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (із змінами та доповненнями), податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто суб'єктом господарювання, який не зареєстрований як платник податку в податковому органі і якому не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідачем підтверджено, що на час видачі податкових накладних ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев»перебували у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платників податку на додану вартість, тобто мали право на видачу податкових накладних. Ніяких зауважень з боку відповідача відносно оформлення податкових накладних в Акті перевірки не було викладено.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Надані позивачем копії платіжних доручень свідчать про повну оплату отриманих товарів та послуг, що підтверджується відповідачем у акті перевірки.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту.
Відповідно до п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.10.2010 № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Але в порушення п. 6 розділу І вказаного Порядку, в акті перевірки відповідачем факти виявлених порушень податкового законодавства не викладені, відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність фактів порушень, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями здійсненими на підставі правочинів, укладених з ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев».
Доводи відповідача, відносно того, що директор ТОВ «Акордбуд», підпис якого вказаний на документах, наданих до перевірки не має жодного відношення до діяльності підприємства та посилання на пояснення представника ТОВ «Акордбуд», особа якого не встановлена та, відповідно, пояснення не додані до акта перевірки, про те, що директор ТОВ «Акордбуд»знаходиться за межами Миколаївської області в зв'язку з чим не може надати пояснення з приводу фінансово-господарської діяльності підприємства, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказані обставини є недоведеними, не ґрунтуються на достатніх і допустимих доказах та є невмотивованим припущенням.
Відносно посилання відповідача у акті перевірки від 25.05.2011 р. на результати перевірок ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев»з питань взаємовідносин з їх контрагентами, оформлені відповідними актами, слід зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість», який діяв протягом періодів, що перевірялись, не передбачає відповідальності платників податків за дії інших платників. Верховним судом України неодноразово висловлювалась правова позиція із вказаних питань, яка ґрунтується на тому, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами - постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податків до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
Доводи відповідача щодо відсутності у ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев»основних засобів для здійснення господарської діяльності також не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи.
Що стосується посилання відповідачів на нікчемність правочинів, укладених між ПП «Південь»та ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев»слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом.
Цивільний кодекс України визначає випадки у яких правочини є нікчемними, зокрема, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); правочин, який порушує публічний порядок (ч.2 ст.228 ЦК), а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.
Жодна з цих підстав не може бути застосована до правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Акордбуд»та ПП «Светолюкс-Николаев».
У цьому випадку ст. 228 ЦК України не може бути застосована, оскільки договори на поставку товарів та надання послуг із здійснення будівельно-монтажних робіт за своїм змістом не направлені на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобовязань, визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Водночас, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено ч.3 ст.228 ЦК України. Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України.
Таким чином, висновки про нікчемність правочинів, тим більше, визнання правочинів нікчемними відноситься виключно до компетенції судів, а не податкових органів, а тому Очаківська ОДПІ протиправно визнала нікчемними правочини, укладені між ПП «Південь»та ТОВ «Акордбуд», ПП «Светолюкс-Николаев».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідношенях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України,- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірність винесення спірного рішення, а тому приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011р. № 0000102300.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011р. № 0000112300.
Стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС у сумі 2096,37.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України
та підписана суддею 27.08.2012 року.
Суддя І.А. Устинов