22 серпня 2012 р. № 2а-3261/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судового засідання Чернявської О.Д.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Гути О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
встановив :
ОСОБА_3 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації (надалі -ГУ СЗН ЛОДА), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_3 у безоплатному переоформленні (без сплати податків та зборів) автомобіля марки Volkswagen Golf 1996 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, об'єм двигуна -1781 см. куб.;
- зобов'язати Головне управління соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації вжити належних та вичерпних заходів (дій), необхідних для безоплатного переоформлення на ОСОБА_3 автомобіля марки Volkswagen Golf 1996 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, об'єм двигуна -1781 см. куб. (в тому числі видача довідок, дозволів та ін. документів).
В обґрунтування позовних вимог покликається на, що за результатами звернення до Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 (батько позивачки) на умовах, визначених Порядком забезпечення інвалідів автомобілями передано автомобіль марки Volkswagen Golf 1996 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, об'єм двигуна -1781 см. куб. ОСОБА_3 після смерті батька, враховуючи наявність родинних зв'язків, спільне проживання та ведення спільного господарства з останнім звернулася до відповідача зі зверненням про переоформлення спірного автомобіля Volkswagen Golf 1996 року випуску. Проте, ГУ СЗН у ЛОДА листом від 15.02.2011 року № 10-454 в порушення вимог ст.ст.19, 58 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Порядку забезпечення інвалідів автомобілями повідомлено позивачку про те, що автомобіль може бути переоформлено тільки у випадку сплати податків і зборів, діючих на момент митного оформлення. Такі дії позивачка вважає протиправними та необґрунтованими в зв'язку з чим звернулася до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив у повному обсязі, з тих підстав, що забезпечення інвалідів, дітей -інвалідів автомобілями, визначеними гуманітарною допомогою, здійснюється на умовах, передбачених законом, та у порядку, що визначається постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 (із змінами, внесеними згідно з постановами КМУ № 661 від 26.04.2007 року, № 387 від 17.04.2008 року та № 286 від 08.09.2010 року). Так, згідно з абз. 8 п.41 даного Порядку передбачено, що автомобіль, яким інвалід користувався менше 10 року, після смерті інваліда може залишитись у користуванні його сім'ї безоплатно, тільки якщо в ній є інвалід, у випадках, зазначених в абз.3-6 п.16 даного Порядку, в іншому випадку переоформлення здійснюється лише за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків в борів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. З урахуванням викладеного, вважає, що позовні вимог є безпідставними, необґрунтованими, а відтак, просить у задоволенні таких відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
ОСОБА_5, батько позивачки, був інвалідом загального захворювання, проживав та був зареєстрований за адресою: Львівська область, Золочівський район, с.Вороняки. Позивач -ОСОБА_3 зареєстрована та проживала разом зі своїм батьком за цією ж адресою, що підтверджується копією з паспорта громадянина України.
Згідно з накладною № 06-314 від 09.09.2003 року вбачається, що ОСОБА_5 видано як гуманітарну допомогу автомобіль марки Volkswagen Golf 1996 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, об'єм двигуна -1781 см. куб. Даний факт також підтверджується лисом ГУ СЗН ЛОДА від 03.08.2012 року № 10-6814, зі змісту якого вбачається, що інвалід загального захворювання ОСОБА_5, 1928 року народження (Золочівський район, с.Вороняки) 09.09.2003 року через орган праці та соціального захисту населення був забезпечений автомобілем Volkswagen (кузов № НОМЕР_2) 1996 року випуску з числа гуманітарної допомоги.
Золочівським ВРЕР ДАІ ГУ МВС України у Львівській області видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, автомобіля марки Volkswagen Golf 1996 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, об'єм двигуна -1781 см. куб., реєстраційний № НОМЕР_1, згідно якого власником автомобіля являється ОСОБА_5. В графі свідоцтва «особливі відмітки»вказано, що даний автомобіль є гуманітарною допомого, його продаж заборонено, власником являється ОСОБА_5.
24 травня 1999 року ОСОБА_5 складено заповіт, згідно розпорядження якого, на випадок його смерті все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і все те, що буде йому належати на день смерті і на що за Законом матиме право, він заповідає дочці ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть.
Після його смерті позивач, як член сім'ї померлого звернулась до відповідача з проханням надати їй дозвіл на перереєстрацію спірного автомобіля. Однак, згідно листа ГУ СЗН ЛОДА від 15.02.2011 року № 10-1454 відмовлено позивачу у наданні такого дозволу з тих підстав, що термін експлуатації автомобіля ОСОБА_5, отриманого останнім як гуманітарна допомога, є меншим 10 років. Відтак, зазначає відповідач, що немає передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2010 року № 999 підстав для залишення позивачу згаданого автомобіля. Крім того. У тому ж листі відповідач вказує, що з набуттям чинності 31.12.2009 року Закону України від 15.12.2009 року № 1760-VІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями», Закон України «Про гуманітарну допомогу»доповнено статтею 11-1, зміст якої зводиться до того, що після смерті інваліда, автомобіль, яким він був забезпечений через орган праці та соціального захисту населення, і користувався ним лише десяти років може бути переданий у власність одному із членів сім'ї, за умови сплати податків і зборів за ставками діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля.
Відповідно до вимог п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року № 999 (із змінами внесеними згідно Постанови КМУ від 17.04.2008 року), після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або уповноваженням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда.
Згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 року № 142/5/2092, строк експлуатації це період часу від моменту виготовлення транспортного засобу до дати оцінки.
Обумовлений автомобіль марки Volkswagen Golf 1996, з об'ємом двигуна 1781 см. куб., номер шасі № НОМЕР_2, виготовленого у 1996 році, відповідно, строк його експлуатації на момент отримання позивачем відмови у наданні дозволу на зняття з його обліку є більшим десяти років.
Згідно зі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником спірного автомобіля був ОСОБА_5 і цього факту ніхто не оспорює.
Покликання відповідача на роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, викладені в листі № 748/0/14-09/19 від 26.01.2009 року, стосовно того, що «строком експлуатації»слід вважати строк, з якого інвалід забезпечений автомобілем, виданим у якості гуманітарної допомоги, суд вважає безпідставними, оскільки право тлумачення законів та актів уряду належить Конституційному Суду України, а не профільному Міністерству. Крім того, слід звернути увагу відповідача на те, що у п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями зазначено не «строк експлуатації якого інвалідом більше ніж 10 років», а «строк експлуатації якого (тобто автомобіля) більше ніж 10 років».
Стосовно внесених змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу», на які відповідач також покликається при обґрунтуванні своїх правових позицій суд зазначає наступне. Закон України від 15.12.2009 року № 1760-VІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями», яким Закон України «Про гуманітарну допомогу»доповнено ст.11-1 набрав чинності 31.12.2009 року. Право ж позивача на отримання спірного автомобіля виникло після смерті її батька ОСОБА_5, тобто ще задовго до того, як ці зміни набули юридичної сили. Оскільки Закон України від 15.12.2009 року № 1760-VІ не поширює свою дію на правовідносини, що виникли раніше, доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими, а відтак, такі судом не беруться до уваги.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене вище, суд приходить до переконання, що у позивача, яка є донькою померлого інваліда ОСОБА_5, тобто членом його сім'ї, і така на час смерті інваліда проживала та була зареєстрована за місцем його проживання, є всі підстави для залишення за собою автомобіля марки Volkswagen Golf 1996 року випуску.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
З урахуванням норм ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати у формі сплаченого судового збору відшкодовуються йому за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70-72, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації щодо ОСОБА_3 у безоплатному переоформленні автомобіля марки Volkswagen Golf 1996 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, об'єм двигуна -1781 см. куб.
Зобов'язати Головне управління соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації надати дозвіл та необхідні документи для безоплатного переоформлення автомобіля Volkswagen Golf 1996 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, об'єм двигуна -1781 см. куб. на ОСОБА_3.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 27 серпня 2012 року.
Суддя Мричко Н.І.