Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
04.09.2012 р. Справа № 2а-6237/10/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І. А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС,
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
простягнення заборгованості в сумі 48 390,00,
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу в сумі 48390,00 грн.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідач перебуває на обліку державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС як платник податків.
11 липня 2010 року ДПА у Миколаївській області проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме перевірка господарської одиниці - магазин-кафетерій, що знаходиться АДРЕСА_2, який належить Відповідачу. За результатами акту перевірки складено акт № 0258/14/12/23/НОМЕР_1 від 11.07.2010 р.(а.с. 11-12), в якому зафіксовано наступні порушення:
непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування та невидача розрахункового документа при здійсненні продажу 1 пляшки горілки «Хлібний дар»на суму 22,00 грн., чим порушено п. 1, 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закон «Про РРО»);
незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 816,00 грн., чим порушено п. 13 ст. 3 Закону «Про РРО». (Сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО - 0,0 грн., сума коштів на місці розрахунків - 838,00 грн., сума, на яку застосовані штрафні санкції - 22,00 грн.);
ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання в магазині-кафетерії, що знаходиться АДРЕСА_2, на суму 23 407,50 грн., чим порушено п. 12 ст. З Закону України «Про РРО». (На момент перевірки книга обліку доходів та витрат взагалі відсутня).
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закон «Про РРО»у разі не проведення розрахункових операцій через РРО передбачено застосування штрафних санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Таким чином, за результатами порушення до Відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 110,00 грн. (22,00 грн. * 5 = 110,00 грн.).
Відповідно до ст. 22 Закону «Про РРО»у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Таким чином, за результатами порушення до Відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 4080,00 грн. (838,00 грн. - 22,00 грн. = 816,00 грн.; 816,00 грн. * 5 = 4080,00грн.).
За результатом порушення на підставі ст. 21 Закону України «Про РРО»застосовано штрафну санкцію в сумі 46 815,00 грн. (23 407,50 грн х 2 = 46 815,00 грн.) - у подвійному розмірі вартості необлікованого товару.
За результатами виявлених порушень позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001212303 від 23.07.2010 р. (а.с. 10) на загальну суму 51 005,00грн. (110,00 грн. + 4080,00 грн. + 46 815,00 грн.), яке вручене під підпис 23.07.2010 р.
Також актом перевірки зафіксовано неоприбуткування готівкових коштів у КОРО №1402002942р/1/4028 від 11.06.2010 р. на суму 77,00 грн. на підставі 2-звіту за 10.07.2010 р., чим порушено п. 2.6 Положення про здійснення касових операцій у національній валюті України, затв. Постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637).
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готів»(зі змінами та доповненнями) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Таким чином, за результатами порушення до Відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 385,00 грн. (77,00 грн. * 5 = 385,00 грн.) - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
За результатами виявлених порушень позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001222303 від 23.07.2010 р. (а.с.9) на загальну суму 385,00грн., яке вручене під підпис 23.07.2010 р.
За результатами перевірки визначені штрафні санкції на загальну суму 51 390,00 грн. (51 005,00грн. + 385,00 грн.), які частково сплачені в сумі 3000,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 09.08.2010 р. Таким чином, станом на час звернення до суду заборгованість складає 48 390,00 грн.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 пред'явлено позов до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001212303 від 23 липня 2010 р. та № 0001222303 від 23 липня 2010 р.
Постановою від 13 вересня 2010 року у справі 2а-5351/10/1470 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення позивача від 25 липня 2010 року № 0001212303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 46815,00 грн. за неведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2012 року у справі 2а-5351/10/1470 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду залишено без змін.
Рішення суду у справі 2а-5351/10/1470 набрало законної сили 07 березня 2012 року.
У відповідності до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 1575,00 грн.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету Ленінського району код рахунку 21080900 податковий борг в сумі 1575 гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та виконується негайно.
Суддя І. А. Устинов