Іменем України
26 вересня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кіровоградського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді Зубка К.А., суддів Ремеза П.М. і Лещенка Р.М., за участю прокурора Замороз О.Р., розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Кіровоградського районного суду від 30 вересня 2004 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, мешканець АДРЕСА_2, одружений,
працює в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,
засуджений за ст. 231 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст. 15 ч.2, ст. 163
ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за
сукупністю злочинів остаточно призначено покарання 3 роки позбавлення волі; за
ст. 359 ч.2 КК України - виправданий.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 3 роки і на підставі ст. 76 КК України на нього покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи і періодично появлятися на реєстрацію.
Постановлено про стягнення судових витрат на користь держави із ОСОБА_1 - 123 грн. 94 коп.
Суд визнав винним та засудив ОСОБА_1 за те, що він: Будучи офіцером запасу Збройних Сил України, маючи вищу військову радіотехнічну освіту, володіючи навиками і методами військової розвідки, з метою отримання матеріальної винагороди, за рахунок використання своїх знань військової розвідки і радіотехнічних військових знань, в період з 5 по 8 листопада 2002 року отримав пропозицію від невстановленої досудовим слідством особи і надав свою згоду за матеріальну винагороду провести незаконний збір інформації, що являє комерційну таємницю стосовно суб'єкта господарської діяльності - приватного підприємства «Агронафтосервіс-СТ», розташованого в М.Кіровограді по АДРЕСА_7 і яке є власністю ОСОБА_2, а також інформації щодо особи та
Справа №11а - 861-2006р. Головуючий у І інстанції Пономаренко В.Г.
Категорія: ст.163 ч.2,231 КК України Доповідач у апеляції Ремез П.М.
діяльності директора вказаного підприємства ОСОБА_2 та інформацію по володінню, використанню та розпорядженню майновим комплексом цукрового завода, розташованого в АДРЕСА_3, отримавши при цьому початкові дані та номери телефонів керівних службових осіб, встановлених в офісі вказаного приватного підприємства. Взявши з собою необхідні спеціальні технічні засоби, 10.11.2002 року він прибув у м. Кіровоград, де 13.11.2002 року таємно провів візуальний огляд і таємне фотографування приміщення офісу приватного підприємства «Агронафтосервіс-СТ», розташованого по АДРЕСА_7, встановивши при цьому наявність організації та стан охорони підприємства, за яким продовжував вести таємний нагляд.
В середині листопада 2002 року з метою незаконного збору інформації про фінансово-господарську діяльність ПП «Агронафтосервіс-СТ», що є комерційною таємницею, по володінню, користуванню і розпорядженню майновим комплексом цукрового завода, поїхав у АДРЕСА_4 де провів візуальне спостереження і фотографування комплексу цукрового заводу, та опитав працівників заводу з метою незаконного отримання відомостей про про фінансово-господарську діяльність даного підприємства.
В період з 20 по 26.11.2002 року перебуваючи у м. Кіровограді з метою незаконного отримання інформації, яка є комерційною таємницею ПП «Агронафтосервіс-СТ» і передачі її за матеріальну винагороду третім особам, порушуючи недоторканість таємниці особистого життя, телефонних розмов та комерційної діяльності, незаконно, з використанням спеціальних засобів предназначених для негласного зняття інформації, провів необхідні підготовчі технічні дії по підключенню спеціального технічного засобу - устройства радіоконтролю телефонних ліній, телефонного адаптера до диктофона «Самсунг» марки ТА-400, цифрового диктофона марки «Самсунг» НОМЕР_1 і після цього підключився до відомих йому міських телефонних ліній зв'язку «Укртелекома» за номерами телефонів директора ОСОБА_2 - НОМЕР_2, які знаходяться в розподільній телефонній шафі ІНФОРМАЦІЯ_3.
2.12.2002 року близько 16 годин 50 хвилин, в темну пору доби, таємно, не маючи відповідного дозволу, підключив на «розрив» для негласного зняття інформації до телефонної лінії по НОМЕР_2, яка розташована в ІНФОРМАЦІЯ_3 магістралі і належить директору ПП «Агронафтосервіс-СТ» ОСОБА_2, спеціальний технічний засіб - устройство радіоконтролю телефонних ліній, що перетворює електричний сигнал телефонної лінії на високочастотний сигнал для прийому скануючим приймачем марки АК-8000 фірми АОК. НОМЕР_3 і до телефонної лінії за НОМЕР_4, який належить заміснику директора вказаного приватного підприємства ОСОБА_3 і розміщеної також в ІНФОРМАЦІЯ_6 магістралі незаконно підключив паралельно через адаптер марки ТР-21 цифровий диктофон марки «Самсунг» НОМЕР_1. Проте в той же день близько 17 годин, під час фіксації отриманої звукової інформації на технічні засоби, порушуючи при цьому таємницю телефонних переговорів, був затриманий працівниками міліції.
У апеляції на цей вирок засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду стосовно нього скасувати і справу провадженням закрити через відсутність в його діях складу інкримінованих йому злочинів, вказуючи на те, що дізнання і досудове слідство були проведені однобічно з обвинувальним нахилом, а висновки суду першої ін станції не відповідають фактичним обставинам справи. Ні органами досудового слідства, ні у судовому засіданні не встановлено того, що він умисно вчинив дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю ПП «Агронафтосервіс-СТ» з метою їх розголошення чи використання і не встановлено які саме відомості становлять комерційну таємницю, проте обов'язковою ознакою для складу злочину, передбаченого ст. 231 КК України є мета їх розголошення чи використання, тому вважає що в його діях відсутній склад даного злочину. Також вважає, що судом не доведено його вини за ст. 163 ч.2 КК України, оскільки вилучена у нього при затриманні апаратура не є спеціальною і забороненою, а вільно продається в торгових мережах, а інші засоби, зазначені у вироку суду, як спеціальна апаратура, вилучені не в нього. У підтвердження його винуватості, суд у вироку послався на його показання дані ним на досудовому слідстві, які були здобуті під фізичним та моральним тиском на нього, про що свідчать скарги його дружини та адвоката, до того ж на його думку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а досудове слідство проведено з суттєвими порушеннями кримінально-процесуального законодавства
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку без зміни, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції судова палата вважає, що апеляція засудженого підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, спрямованих на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей(комерційне шпигунство) та вчинив замах на порушення таємниці телефонних переговорів, з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації за які його засуджено, обґрунтований дослідженими судом доказами і являється вірним.
Так, сам засуджений у судовому засіданні винним себе не визнав і розповів суду, що в листопаді-грудні 2002 року дійно перебував у м. Кіровограді з метою організації приватного бізнесу. Спочатку проживав в різних готелях міста, а потім знімав приватну квартиру. В комерційних інтересах виїздив до АДРЕСА_3 та в інші населені пункти Кіровоградської області. Роботу організовував виключно своїми засобами і знаннями, використовував при цьому також незаборонену в користуванні техніку. Зняв телефонізовану квартиру у ОСОБА_4 з метою її в подальшому викупити. Оскільки телефон у квартирі був на блокіраторі, тому він домовився з ОСОБА_5, що останній допоможе йому знайти вільну телефонну пару і підключити його до окремого номера і за це він заплатив йому гроші. 2.12.2002 року на пропозицію ОСОБА_5 продемонструвати виконану роботу, вони зустрілися на вул. Калініна біля розподільчої шафи. Там ОСОБА_5 показав йому два провода виведені за шафу. Щоб перевірити роботу лінії він дав ОСОБА_5 цифровий диктофон, який підключив його до телефонної лінії і в цей момент їх затримали працівники міліції. При затриманні у нього вилучили два мобільних телефона, частотомір, сканер та диктофон з адаптером, які належать йому і не відносяться до спеціальних технічних засобів. Вилучені у квартирі ОСОБА_4 провода і радіо мікрофони йому не належать, а йому передав їх ОСОБА_5, пояснивши, що такі предмети інколи знаходить в телефонних шафах.
Проте в ході досудового слідства ОСОБА_1 давав показання про те, що він на пропозицію раніше невідомої йому особи, зібрати за матеріальну винагороду інформацію стосовно фінансово-господарської діяльності Капітанівського цукрового заводу, офіс якого знаходиться в АДРЕСА_5, у листопаді 2002 року приїхав у м. Кіровоград, де спочатку поселився у готелі, а потім наймав квартиру по вул. Гагаріна. Знаходячись у АДРЕСА_1 Кіровограді він встановив місцезнаходження ПП «Агронафтосервіс-СТ», в якому знаходився офіс вказаного цукрового заводу, розмовляв з охоронцем фірми і таємно зробив фотознімки офісу. Потім їздив у АДРЕСА_4, де провів огляд і зробив фотознімки цукрового заводу, розмовляв з працівниками заводу і минулим його керівником, дізнавшись при цьому, що завод на той час не працював. Повернувшись до м. Кіровограда з метою подальшого збору інформації по ПП «Агронафтосервіс-СТ» і прослуховування належних фірмі телефонів, для чого познайомився з зв'язківцем ОСОБА_5, щоб з його допомогою забезпечити собі доступ до телефонної мережі. Дізнавшись від ОСОБА_5, що для прослуховуванвя номерів телефонів, які належать вищевказаній фірмі, можна підключитися з одної розподільної шафи, поручив йому провести підготовчу роботу і забезпечити доступ до вказаних телефонних ліній, заплативши йому за це 150 грн, 2.12.2002 року близько 17 годин на пропозицію ОСОБА_5 вони зустрілись на розі вулиць Калініна-Шевченка біля телефонної розподільної шафи, яку він перед цим сфотографував. Щоб продемонструвати йому свою роботу, ОСОБА_5 показав на виведені із розподільної шафи два проводи. Після цього він дістав свій цифровий диктофон, ввімкнув його, підключив адаптер, а інший кінець дав ОСОБА_5 і він підключив його до телефонної лінії. Потім він дістав із своєї сумки радіо мікрофона, якого ОСОБА_5 підключив до іншого провода. Після цього вони мали можливість зняти інформацію з каналу даного телефонного абонента, проте були там же затримані працівниками міліції.
(т. 1а.с.102-129)
Крім того вина засудженого повністю підтверджена зібраними по справі і дослідженими у судовому засіданні достовірними доказами по справі, а саме:
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що з 2000 року працює ІНФОРМАЦІЯ_5 . 19.11.2002 року в готелі «ІНФОРМАЦІЯ_7» він познайомився з ОСОБА_1, який попросив його допомоги в обладнанні телефонного зв'язку та підключенні телефонних апаратів. При повторній зустрічі з ОСОБА_1 в кафе, останній показав йому три фотознімки - офісу ПП «Агронафтосервіс-СТ» і два знімки невеликих телефонних розподільних шаф. ОСОБА_1 пояснив йому, що його цікавить інформація про цю фірму, яка повинна продаватися з аукціона і йому потрібно підключитися до телефонних ліній, які ведуть до вказаного офіса, а потім прослуховувати та записати на диктофон зміст телефонних розмов. Після цього вони пішли в готель до ОСОБА_1, де останній дав йому два номера телефонів ПП «Агронафтосервіс-СТ» - НОМЕР_2, щоб він знайшов де проходять ці номера в розподільних шафах Оскільки він сам не міг виконату вказану роботу, він за згодою з ОСОБА_1 попросив це зробити за винагороду телефоніста ОСОБА_6, який через деякий час вивів із зазначеної розподільної шафи два телефонні провода, за що він ередав йому від ОСОБА_1 100 грн. 2.12.2002 року близько 17 годин вони зустрілись з ОСОБА_1 на розі вулиць Калініна-Шевченка біля телефонної розподільної шафи, щоб продемонструвати виконану ОСОБА_6 роботу. Він показав на виведені із розподільної шафи два проводи, після цього ОСОБА_1 дістав зі своєї сумки якісьустройства та диктофон, підключив їх до вказаних проводів і повідомив йому, що буде записувати на диктофон телефонні розмови, але в цей момент їх затримали працівники міліції.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що дійсно в листопаді 2002 року він на прохання ОСОБА_5 встановив де можна підключитись до номерів телефонів, наданих йому останнім. 28.11.2002 року він встановив розподільну шафу на ІНФОРМАЦІЯ_3, де проходили вказані номера телефонів і вивів один провід необхідного телефону назовні, за що отримав від ОСОБА_5 100 грн. Потім на прохання ОСОБА_5 він вивів ще одну пару, але для чого це робилося йому не відомо. Свідок ОСОБА_4 пояснила, що дійсно з 21.11.2002 року ОСОБА_1 на один місяць знімав у неї квартиру по АДРЕСА_6, проте ніякої розмови про продаж йому квартири у них не було. 2.12.2002 року у її квартирі, де на той час проживав ОСОБА_1 було за її згодою проведено обшук, в ході якого були вилучені речі останнього. Пізніше вона виявила у квартирі ще деякі речі ОСОБА_1 і також видала їх працівникам міліції.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що до жовтня 2002 року він працював директором Капітанівського цукрового заводу. В листопаді 2002 року він познайомився в АДРЕСА_3 з ОСОБА_1, який збирав інформацію по заводу і ночував у нього вдома. При цьому ОСОБА_1 цікавився посівами цукрового буряка в районі, умовами його поставки на завод та інше. Оскільки на той час він не мав доступу на завод, тому не зміг йому відповісти на вказанні питання.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що дійсно в листопаді 2002 року в АДРЕСА_4 приїздив ОСОБА_1, який заходив у гуртожиток та бухгалтерію заводу, кудись телефонував, хотів проникнути до копютера, але йому не дозволили цього зробити.
Свідок ОСОБА_10, показання якого були оголошені в судовому засіданні, показав, що в листопаді-грудні 2002 року він працював ІНФОРМАЦІЯ_8 . 2.12.2002 року в 17годин ЗО хвилин його запросили працівники міліції як спеціаліста при огляді розподільної шафи ІНФОРМАЦІЯ_3. За участю понятих було встановлено, що із шафи на вулицю виведено дві крокуючі телефонні пари, із них до одного кінця було підключено цифровий диктофон, який перебував у режимі запису, а до іншої пари у «розрив» був підключений радіопередавач. Вказані предмети були вилучені при огляді працівниками міліції.
Допитані в судовому засіданні працівники УБОЗ УМВС України ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 підтвердили всі обставини затримання ОСОБА_1, фіксацію проведених за його участю слідчих дій та вилучених у нього предметів і документів.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується: рапотортом про його затримання під час негласного зняття інформації з телефонних ліній з незаконним використанням технічних засобів(т.1 а.с.15);
результатами огляду місця події від 2.12.2002 року в ході якого виявлено підключені до розподільної телефонної шафи ІНФОРМАЦІЯ_3 по ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кіровограді та вилучено спеціальні технічні засоби - устройство радіоконтролю телефонних ліній і передачі її по радіоканалу, який переводить електричний сигнал телефонної лінії у високочастотний сигнал і який заборонено у вільному продажу, телефонний адаптер ТР-21 і НОМЕР_1, які були потім оглянуті і долучені до справи в якості речових доказів(т.1 а.с.21-22, т.2 а.с. 128-152);
- висновками комплексної судово-технічної криміналістичної експертизи, згідно якої вилучений з місця події, цифровий диктофон марки «Самсунг» є засобом фіксації звукової інформації з максимальним записом 502 хвилини, виготовлений заводським способом і знаходиться в робочому стані, на флеш-памяті диктофона записана фонограма з телефонної лінії на 9 хвилин 15 секунд, та аналогічними висновками по цифровому диктофону «Самсунг» моделі БУК. НОМЕР_1(т.2 а.с. 170-174, 180-187); - речовими доказами по справі, вилученими при затриманні ОСОБА_1 -скануючим приймачем марки НОМЕР_5, частотоміром-перехоплювачем типу «Рогер» НОМЕР_6, передавачем для зняття інформації з телефонних ліній без маркування, які за висновками експертиз визнані спеціальними технічними засобами, призначених для негласного зняття інформації, фотоапаратом марки «Олімпу», в яку було сім фотознімків, на одному з яких була розподільна телефонна шафа ІНФОРМАЦІЯ_3, розташована по ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Кіровограді, ручкою-фонариком марки «Дюрасел» з ультрафіолетовою під світкою і листком паперу з номерами телефонів НОМЕР_2 та інші, які згідно висновку почеркознавчої експертизи записані рукою ОСОБА_1 (т.1 а.с.16-17, т.2 ах.121-152, т.6 а.с.12-13);
речовими доказами по справі, вилученими з місця проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_6 - дві фотоплівки з яких виготовлено 44 фотознімки і на двох із низ зображено розташування офісу ПП «Агронафтосервіс-СТ», два радіо мікрофони типу «таблетка», які згідно висновку криміналістичної експертизи є спеціальними технічними засобами - радіопередавачами з живленням від літієвих елементів, радіо стетоскоп у вигляді «таблетки», є технічним засібом у робочому стані, що представляє собою електронний пристрій для зняття віброакустичного сигналу і передачі його по радіоканалу, пристрій радіоконтролю телефонних переговорів - радіо мікрофон та аркуші паперу із записами номерів телефонів -ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с. 23,128,155, т.6 а.с.63).
Таким чином, суд виходячи з тих доказів, які дослідив, обгрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні умисних дій, спрямованих на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей(комерційне шпигунство) і вірно кваліфікував його дії за ст. 231 КК України.
Також суд обґрунтовано суд визнав винним його у вчиненні замаху на порушення таємниці телефонних переговорів, з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації і вірно кваліфікував його дії за ст. 15 ч.2, ст. 163 ч.2 КК України.
Доводи законного засудженого ОСОБА_1 про необхідність скасування вироку суду стосовно нього і направити справу на новий судовий розгляд через те, що в його діях відсутній склад злочинів передбачених ст.ст. 231 і 163 ч.2 КК України, оскільки не встановлено, що він умисно вчинив дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємницю ПП «Агронафтосервіс-СТ» з метою їх розголошення чи використання і не встановлено які саме відомості становлять комерційну таємницю, що є обов'язковою ознакою для складу злочину, передбаченого ст. 231 КК України, вилучена у нього при затриманні апаратура не є спеціальною і забороненою, та є у вільному продажі у торгових мережах, а інші засоби, зазначені у вироку суду як спеціальна апаратура, вилучені не у нього, колегія судців вважає надуманими і безпідставними, оскільки у судовому засіданні вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено судом першої інстанції повністю доведена, як визнавальними показаннями самого засудженого(т. 1 а.с.102-129), а також показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 (а.с.593-594) та іншими об'єктивними доказами по справі. Також місцевим судом проведена належна перевірка і дана правильна юридична оцінка доводам засудженого, щодо застосування до нього на досудовому слідстві фізичного та психологічного впливу, як таким що не знайшли свого підтвердження.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд вказав, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, що він скоїв тяжкий злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризуються позитивно, працює, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, а тому обґрунтовано дійшов висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання з іспитовим строком. Проте колегія суддів вважає, що суд першої інстанції недостатньо врахував дані про особу засудженого і безпідставно призначив йому максимальний іспитовий строк, передбачений ст. 75 КК України, тому колегія суддів вважає необхідним зменшити йому іспитовий строк до 1 року.
Крім того колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано стягнуто із засудженого на користь держави судові витрати по справі у розмірах, вказаних у вироку суду.
Керуючись ст.ст.362, 365 і 366 КПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 -
задовольнити частково, а вирок Кіровоградського районного суду від ЗО вересня 2004 року стосовно нього змінити.
На підставі ст. 75 КК України зменшити ОСОБА_1 встановлений йому іспитовий строк до одного року.
В решті цей вирок залишити без зміни.
СУДДІ (підписи)
Ремез П.М.
З оригіналом вірно: Суддя Кіровоградського апеляційного суду