25 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Курської А.Г.
суддів Горбань В.В., Філатової Є.В. при секретарі АнтиповіД.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Ялтинської міської ради до ОСОБА_1, треті особи - інспекція державного архітектурно - будівельного контролю Управління головного архітектора виконкому Ялтинської міської ради, ОСОБА_2, про знос самовільно збудованої прибудови до квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду від 21.04.2005 року,
Ялтинська міська рада 18.11.2004 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи - інспекція державного архітектурно - будівельного контролю Управління головного архітектора виконкому Ялтинської міської ради, ОСОБА_3, про знос самовільно збудованої прибудови до квартири.
Позовні вимоги мотивовані тим, що інспекцією державного архітектурно -будівельного контролю Управління головного архітектора виконкому Ялтинської міської ради проведено 04 жовтня 2004 року перевірку дотримання містобудівельного законодавства по АДРЕСА_1 у м. Ялта, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення у будівництві. Постановою від 04 жовтня 2004 року за НОМЕР_1 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП.
Рішенням виконкому Ялтинської міської ради від 28.10.2004 року прийнято рішення про знос самовільно збудованої ОСОБА_1 прибудови до АДРЕСА_1 у м. Ялта. Цим же рішенням виконком Ялтинської міської ради зобов'язав ОСОБА_1 в строк до 11.11.2004 року знести самовільно збудовану прибудову та привести земельну ділянку, прилеглу до зазначеної квартири, у попередній стан.
Представник третьої особи - інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Управління головного архітектора виконкому Ялтинської міської ради - позов Ялтинської міської ради до ОСОБА_1 підтримав, просив його задовольнити з тих підстав, що відповідачка дійсно збудувала прибудову до АДРЕСА_1 у м. Ялта, не маючи на це дозвільних документів.
Третя особа ОСОБА_3 також підтримала позов Ялтинської міської ради до ОСОБА_1, просила суд його задовольнити.
Рішенням Ялтинського міського суду від 21 квітня 2005 року позов Ялтинської міської ради задоволено, ОСОБА_1 суд зобов'язав знести самовільно збудовану прибудову до АДРЕСА_1 у м.Ялта, і привести земельну ділянку, прилеглу до зазначеної квартири, в попередній стан.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить його скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову Ялтинської міської ради у повному обсязі. Вважає, що рішення Ялтинського міського суду постановлено з
Справа №22-4609/2006
Головуючий у першії інстанції Бондаренко Г.М..
Доповідач Курська А.Г.
порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає принц' ам розумності та справедливості. Мотивує тим, що суд у рішенні не навів частину татті закону, яким суд обґрунтував своє рішення про те, що прибудова до квартири є самочинним будівництвом; не зазначено, які саме підстави для знесення самочинної будівлі покладено в основу рішення. Вважає також, що суд зобов'язав знести вистроєну прибудову до квартири, хоча такої прибудови не існує, а збудовані лише 7 арматур, що не порушує прав інших осіб.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає їх такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
При задоволенні позову суд виходив з вимог ст. 376' ЦК України і зобов'язав ОСОБА_1 знести самочинно зведену будівлю до АДРЕСА_1 у м.Ялта і привести земельну ділянку в первісний стан.
Між тим, з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки суд Допустив неправильне застосування норм матеріального права. Суд не взяв до уваги, що ст. 376 ЦК України складає сім частин. Яку саме частину застосував суд першої інстанції в рішенні не наведено.
Суд помилково вважав, що сам факт самочинного будівництва є безумовною підставою для його зносу за ст. 376 ЦК України.
Згідно з ч.І ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Зазначена норма Закону визначає правові наслідки самочинного будівництва, визнаного таким з підстав здійснення будівництва з істотним порушенням будівельних норм і правил, або істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб. До такого забудовника можливе застосування двох способів впливу. По-перше, у випадку звернення до суду з позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування суд може прийняти рішення про здійснення відповідної перебудови самовільним забудовником. По-друге, якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Як убачається з матеріалів справи, позивач не звертався до суду з позовом про відповідну перебудову споруди з наведенням мотивів і суд не встановлював обставин щодо неможливості проведення такої перебудови.
За таких підстав судова колегія дійшла висновку, що Ялтинська міська рада звернулась до суду з позовом про знос забудови відповідачки ОСОБА_1 передчасно.
За таких підстав в задоволені позову треба відмовити.
Згідно з п.4 ч. 1 СТ.309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового рішення або зміни рішення.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Ялтинського міського суду від 21 квітня 2005 року скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові Ялтинської міської ради до ОСОБА_1 про знос самовільно збудованої прибудови до квартири НОМЕР_2по АДРЕСА_1 в м.Ялта відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.