Копія
Справа № 2270/5389/12
08 серпня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретарі Козельська А.В.
за участі: представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Управління Державної казначейської служби України в Чемеровецькому районі про повернення помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чемеровецькому районі третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Управління Державної казначейської служби України у Чемеровецькому районі, у якому просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому вчинити дії щодо повернення йому 4675 грн. помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля MITSUBISHI ASX, державний номер НОМЕР_1.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, позовні вимоги підтримав та просив заявлений позов задоволити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, подала письмове заперечення проти позову, в якому вказує, що з урахуванням вимог до ч.7 ст.1 і п.6 ст.2 Закону №400/97-ВР та п. п. 12 Порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (надалі - Порядок №1740), платниками збору загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля може бути як продавець так і покупець, тому підстави для повернення збору, добровільно сплаченого позивачем, як покупцем автомобіля, відсутні. Просить в задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи проти позову заперечила, подада письмове заперечення, в якому зазначає, що позовна вимога до Управління Державної казначейської служби України у Чемеровецькому районі про зобов'язання повернути позивачу сплачені кошти на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 11 січня 2012 року придбав автомобіль MITSUBISHI ASX, державний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3.
При реєстрації придбаного автомобіля в органах ДАІ, позивач сплатив збір до Пенсійного фонду у розмірі 4675 грн. (3% вартості автомобіля), що підтверджується квитанцією № 102167/65 від 25.01.2012 року.
Вважаючи, що обов'язок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів не передбачений вимогами чинного законодавства України, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом про повернення помилково сплачених коштів.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне страхування визначений в Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон).
Відповідно до п.7 ст.1 Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Вказана норма Закону покладає обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобіля.
Відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 року платниками збору на обов'язкове страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів, є особа яка набула права власності на автомобіль.
Відповідно до п.12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі - Порядок) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя від 01.11.1996 року №9 (далі - Постанова №9) судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актам враховуючи частину 4 статті 9 КАС України відповідно до якої, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, законам України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при вирішенні даного питання пріоритетним є Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, з аналізу вищевикладених обставин справи вбачається, що обов'язок зі сплати збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності у відповідності до Порядку, оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили.
Така ж правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.03.2010 року у справі № К-22354/07 та в постанові Верховного Суду України від 17.06.2008 року у справі за позовом фізичної особи до Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі про повернення безпідставно стягнутого збору на обов'язкове пенсійне страхування.
Крім того, суд зазначає, що Порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (п.1 Порядку). Таким чином, дія вказаного Порядку розповсюджується на правовідносини, які виникають при здійсненні окремих видів господарських операцій.
Поняття господарської операцій визначено ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. В свою чергу, відповідно до зазначеної вище норми, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
Виходячи з системного аналізу зазначених норм законодаства, суд робить висновок, що обов'язковою ознакою господарської операції є здійснення її саме суб'єктом господарювання при здійсненні ним своєї господарської діяльності. В свою чергу, придбання позивачем за договором купівлі-продажу автомобіля №203379 від 11.01.2012 року легкового автомобіля не є господарською операцією, оскільки вказаний договір є цивільно-правовою угодою між фізичною та юридичною особами, та не підпадає під предмет регулювання Порядку.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги, як спосіб захисту порушених прав позивача, відповідають об'єкту порушеного права і у спірних правовідносинах є достатніми, необхідними та такими, що повністю відновлюють порушене право позивача, є документально і нормативно обґрунтовані, а тому заявлені позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 9, 11, 94, 99, 158- 163, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задоволити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Чемеровецькому районі вчинити дії щодо повернення ОСОБА_3 4675 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять грн.) помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля MITSUBISHI ASX, державний номер НОМЕР_1.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2012 року
Суддя
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк