ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
03 липня 2012 року 10 год. 22 хв. № 2а-7656/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Федоркіна Д.В., представника відповідача Диби Ю.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Імідж" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 03 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 05 червня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Імідж" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 06 березня 2012 року № 0000092200 (також далі за текстом - оскаржуване рішення).
Ухвалою суду від 07 червня 2012 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні 18 червня 2012 року представником позивача надано суду уточнену позовну заяву.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у розмірі 472227,00 грн. за основним платежем та у розмірі 29208,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), оскільки у ході перевірки відповідачем не встановлено жодних протиправних діянь позивача, які призвели до невиконання або неналежного виконання ним вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (також далі за текстом - Закон) та Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала та просила відмовити у їх задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, поданих до суду 18 червня 2012 року. Пояснила, що у ході перевірки відповідачем встановлено заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 472227,00 грн., в результаті чого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 29208,00 грн.
Відповідно до ст. 55 КАС України, у судовому засіданні 18 червня 2012 року судом здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва його правонаступником - державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем у період з 23 грудня 2011 року по 06 лютого 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 13 лютого 2012 року № 57/23-9/37265470 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21 серпня 2010 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 21 серпня 2010 року по 30 вересня 2011 року (також далі за текстом - акт перевірки).
Згідно з висновком акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, підпункту 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону, п. 150.1 ст. 150, п. 153.7 ст. 153, п.п. 1, 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, а саме заниження податку на прибуток у загальному розмірі 472227,00 грн., у тому числі: у І кварталі 2011 року у розмірі 116829,00 грн., у ІІ кварталі 2011 року у розмірі 343099,00 грн., у ІІІ кварталі 2011 року у розмірі 12299,00 грн.
Акт перевірки позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення відповідачу заперечень вих. № 27 від 27 лютого 2012 року, за результатами розгляду яких відповідачем надано відповідь від 03 березня 2012 року № 3/10/22 про залишення висновків акту перевірки без змін.
На підставі акту перевірки, 06 березня 2012 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на платежем "податок на прибуток, код платежу: 11021000" у розмірі 472227,00 грн. за основним платежем та у розмірі 29208,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказане рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової служби у місті Києві скарги вих. № 17 від 15 березня 2012 року, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 14 травня 2012 року № 2771/10/12-414 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.
Суд погоджується з викладеним в акті перевірки висновком відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток та правомірністю складання відповідачем оскаржуваного рішення, виходячи з наступних обставин та аналізу наявних у матеріалах справи документів.
Так, відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 77.1, 77.2 ст. 77 ПК України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
В акті перевірки зазначено, що в порушення підпункту 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону, до складу валових витрат позивачем віднесено суму попередньої оплати за оренду приміщення у розмірі 1832338,22 грн., у тому числі:
1) у IV кварталі 2010 року у розмірі 534881,00 грн. - попередня оплата товариству з обмеженою відповідальністю "Призма Бета" (також далі за текстом - ТОВ "Призма Бета") за оренду приміщення;
2) у І кварталі 2011 року у розмірі 1297457,22 грн., у тому числі: 587549,62 грн. - попередня оплата ТОВ "Призма Бета" за оренду приміщення; 709907,6 грн. - попередня оплата товариству з обмеженою відповідальністю "ЛР Глобус" (також далі за текстом - ТОВ "ЛР Глобус") за оренду приміщення.
Крім того, в порушення п. 153.7 ст. 153 ПК України, до складу витрат позивачем віднесено суму попередньої плати за оренду приміщення у розмірі 180185,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року у розмірі 180184,87 грн. - попередня оплата ТОВ "ЛР Глобус" за оренду приміщення.
У матеріалах справи містяться копії договору оренди від 30 вересня 2010 року, за умовами якого ТОВ "Призма Бета" передає у строкове, платне користування позивачу частину приміщення, яка знаходиться по проспекту Генерала Ватутіна, 2-Т у Дніпровському районі міста Києва, а також договорів суборенди № 74/10-П та № 76/10-П від 18 січня 2011 року, за умовами яких ТОВ "ЛР Глобус" передає, а позивач приймає в суборенду приміщення у будівлі, розташованій за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, ПТП № 1, сектор В.
Згідно з підпунктом 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону, оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Відповідно до п. 153.7 ст. 153 ПК України, оподаткування операцій лізингу (оренди), концесії здійснюється в такому порядку: передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих приміщень.
Також в акті перевірки зазначено, що в порушення вимог п. 150.1 ст. 150 ПК України, п.п. 1, 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, до складу валових витрат у деклараціях за ІІ квартал та за ІІ-ІІІ квартали 2011 року позивачем віднесено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року (враховуючи збитки, які виникли за 2010 рік) у розмірі 1365022,00 грн.
Згідно з п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Відповідно до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Тобто, при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками І кварталу 2011 року.
Аналогічна позиція викладена у листі Державної податкової служби України від 12 вересня 2011 року № 10-2018/3582, у якому, зокрема, зазначено про те, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року із 2010 року.
Зазначене також підтверджується абзацом 2 п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, яким передбачено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ - ІV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за І квартал 2011 року без урахування будь-яких інших звітних періодів.
Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, у зв'язку із набранням 01 квітня 2011 року чинності розділом ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону, до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що відповідачем правомірно складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки позивачем протиправно занижено такий податок у періоді, що перевірявся.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не надав.
Представник відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надала достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.
На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Імідж" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Імідж" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року № 0000092200 відповідача, яким позивачу (ідентифікаційний код 37265470) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у загальному розмірі 501435,00 грн. (П'ятсот одна тисяча чотириста тридцять п'ять гривень 00 копійок).
Копії постанови у повному обсязі направити сторонам, роз'яснивши, що згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Крім того, роз'яснити, що відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 09 липня 2012 року