11 вересня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2194/12
12 год. 26 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Маренича І.В.;
секретаря судового засідання -Столяра О.О.
з участю:
позивача -не з'явився;
представника відповідача -Везденка Д.С.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та про стягнення примусово сплаченого збору,-
29.08.2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом (далі-позивач) в якому просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях (далі-відповідач) щодо стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля, стягнути з відповідача 3% збору у сумі 7526,40 грн. та стягнути з Державного бюджету України судовий збір в сумі 140,00 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 21 червня 2012 року ним було придбано у ТОВ «Карпати Автоцентр»автомобіль «Volkswagen Tiguan»за ціною 295153,00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу №158, актом приймання-здачі, квитанцією № 1-80 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 21.06.2012 року. При реєстрації легкового автомобіля в Чернівецькому реєстраційному відділі ДАІ позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7526,40 грн. (3% вартості автомобіля).
Позивач не погоджуючись з тим, що стягнення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладено на покупця автомобіля, 10.07.2012 року звернувся до відповідача з заявою про повернення сплаченого збору посилаючись на те, що відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон №400/97-ВР) визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якого платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі-Порядок №1740) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Листом від 03.08.2012 року за № 15476/03 відповідачем надано позивачу відповідь на його заяву від 10.07.2012 року, якою відмовлено в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7526,40 грн.
Позивач вважає таку відмову незаконною та протиправною, оскільки відповідачем в даних спірних правовідносинах мають застосовуватись положення Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі-Закон №400/97-ВР), які відповідно до ч.4 ст.9 КАС України є пріоритетними положенням Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі-Порядок №1740).
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив наступне. Вважає, що порядок сплати збору визначений Порядком №1740 сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із законом. Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність в порядку письмового провадження, позов підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.
21 червня 2012 року позивачем було придбано у ТОВ «Карпати автоцентр»автомобіль «Volkswagen Tiguan» за ціною 295153,00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу №158, актом приймання-здачі, квитанцією № 1-80 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 21.06.2012 року. При реєстрації легкового автомобіля в Чернівецькому реєстраційному відділі ДАІ позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 7526,40 грн.
10.07.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення сплачених коштів. На вказану заяву відповідач надав відповідь від 03.08.2012 року за № 15476/03, якою відмовлено в поверненні сплачених коштів та зазначив, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачено до спеціального фонду державного бюджету відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України №400/97-ВР) визначено порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Так, пунктом 7 ст. 1 вказаного Закону визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та встановлено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Отже, відповідно до Закону України №400/97-ВР обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб, які відчужують автомобіль. Відчуження - перехід прав власності від однієї особи, до іншої. Відчуження проводиться головним чином по волі первинного власника на основі договору з набувачем майна. Трактуючи поняття відчуження, окремо суд звертає увагу на основні положення права власності у цивільному праві, оскільки дане поняття закріплено саме там. Так, в цивільному праві, відчуження майна - це передача майна у власність іншій особі шляхом його продажу або безоплатної передачі. Відчуження майна може здійснюватися на основі договору або в примусовому порядку (наприклад, реквізиція майна у власника). Відчуження майна пов'язане з припиненням права власності на нього. З огляду на цю правову норму, позивач не підпадає під жодну категорію осіб, визначених законом, як платники збору.
Натомість, відповідно до пункту 12 Постанови №1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до п.15 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. N 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
Зважаючи на зазначену суперечність між законом та підзаконними актами, які по-різному врегульовують одне й те саме правовідношення, суд дав оцінку правозастосування, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та вищезгаданого роз'яснення Пленуму Верховного Суду України.
Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97) передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні). За таких обставин, пункт 12 Постанови №1740 не відповідає нормативно-правовому акту вищої сили -Закону №400/97, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність заперечень відповідача, щодо відсутності правових підстав у поверненні сплачених позивачем 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля, а кошти у сумі 3836,00 грн. (3% вартості автомобіля) підлягають поверненню.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у зв'язку із невідповідністю підзаконних актів, нормативно-правовим актам вищої сили, позивач був вимушений сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з метою реєстрації автомобіля.
Відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики. Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністра праці та соціальної політики. Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управлінь в районах, містах і районах у містах щодо повного і своєчасного обліку платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших коштів, що надходять до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства.
Згідно положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України). В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій, щодо відмови у поверненні сплачених позивачем 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст. 70, 71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд ,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю .
2. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях щодо відмови ОСОБА_2 у поверненні сплаченого 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля.
3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях в установленому порядку вчинити дії щодо повернення 3% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого при купівлі автомобіля у сумі 7526,40 грн.
4. Органу Державної казначейської служби України стягнути на користь -ОСОБА_2 понесені ним судові витрати у розмірі 140 грн. 00 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
У судовому засіданні 11 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 17 вересня 2012 року (15 вересня 2012 року вихідний день - субота).
Суддя І.В.Маренич