12 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5545/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмкт та штрафних санкцій, -
23 серпня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмкт та штрафних санкцій в сумі 4010,30 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до положень пункту четвертого частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з тим, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" порядок та строк не сплатив єдиний внесок, за особовим рахунком останнього утворилася заборгованість, яка підлягає примусовому стягненню.
Представник позивача в судове засідання не з'явився надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 02.04.2012 року до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області подано звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2011 рік, у таблиці 2 якого страхувальником самостійно визначено суму внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягає сплаті, в розмірі 4010 грн. 30 коп.
Однак відповідачем вказану суму єдиного внеску в добровільному порядку не сплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення недоїмки.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, що набрав чинності з 01 січня 2011 року.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289.
Так, згідно з пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За приписами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Як визначено пунктами 4, 5 частини першої статті 1 зазначеного Закону, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Згідно з частиною одинадцятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Таким чином, з огляду на вищезазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.
За змістом статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 року № 2857-VI мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2011 року становила 941 гривня, з 1 квітня 2011 року - 960 гривень, з 1 жовтня 2011 року - 985 гривень, з 1 грудня 2011 року - 1004 гривні.
З огляду на вищевказане, відповідачем самостійно обчислено розмір єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік в сумі 2312 грн. 07 коп. (в т.ч., за січень - 326 грн. 53 коп., за лютий - 326 грн. 53 коп., за березень - 326 грн. 53 коп., за квітень - 333 грн. 12 коп., за травень - 333 грн. 12 коп., за червень - 333 грн. 12 коп., за липень - 333 грн. 12 коп., за серпень - 333 грн. 12 коп., за вересень - 333 грн. 12 коп., за жовтень - 341 грн. 80 коп., за листопад - 341 грн. 80 коп., за грудень - 348 грн. 39 коп.).
У відповідності до п. 3.2. Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309, ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
В силу положень абзацу 1 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною дванадцятою статті 9 вказаного Закону встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Однак, відповідачем суму єдиного внеску за 2011 рік сплачено частково у зв'язку з чим за особовим рахунком Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 утворилася заборгованість з його сплати в розмірі 4010 грн. 30 коп.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату боргу від 03.04.2012 року № Ф 241, яка отримана відповідачем 28 квітня 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно з пунктом сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач доказів сплати недоїмки суду не надав.
Разом з тим, наявність у відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік підтверджується звітом щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, витягом з картки особового рахунку фізичної особи - підприємця, а також розрахунками, наданими позивачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості і правомірності позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010,30 грн. (чотири тисячі десять гривень 30 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.С. Бойко