ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-55/8936-2012 29.08.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. за участю секретаря Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи», м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі ліквідатора Раєвського Костянтина Євгеновича, м.Київ
про: визнання кредиторських вимог та внесення до реєстру кредиторів.
за участю уповноважених представників:
від Позивача -Кравченко І.В. (дов. №б/н від 22.06.2012р.);
від Відповідача -не з'явились.
Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі ліквідатора Раєвського Костянтина Євгеновича, м.Київ (далі -Відповідач) про визнання кредиторських вимог та внесення до реєстру кредиторів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2012р. порушено провадження у справі №5011-55/8936-2012, судове засідання призначене на 19.07.2012р.
17.07.2012р. від Позивача надійшла для залучення до матеріалів справи копія Витягу з ЄДРПОУ станом на 16.07.2012р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012р. розгляд справи було відкладено на 29.08.2012р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
22.08.2012р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові письмові пояснення по суті справи та додаткові документи для залучення до матеріалів справи, а саме: Копія наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 29.04.2009 року № 134-ос; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 05.05.2009 року № 47-ос; Листок непрацездатності № 879731 від 17.07.2009 року ; Листок непрацездатності № 880102 від 13.08.2009 року; Листок непрацездатності № 958212 від 04.11.2009 року; Листок непрацездатності № 883823 від 04.12.2009 року; Листок непрацездатності № 276512 від 31.12.2009 року; Листок непрацездатності № 276642 від 08.02.2010 року; Листок непрацездатності № 110248 від 19.02.2010 року; Листок непрацездатності № 264797 від 13.03.2010 року; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 23.07.2009 року № 182-ОС; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 30.10.2009 року № 281-ОС; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 07.12.2009 року № 315-ОС; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 09.02.2010 року № 7-ОС; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 10.02.2010 року № 8-ОС; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 13.02.2010 року № 15-ОС; Копія наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.03.2010 року № 105; Копія наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.03.2010 року № 102 «ОС»; Копія наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 23.06.2010 року № 315 «ОС»; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 25.03.2010 року № 37-ОС; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 26.03.2010 року № 39-ОС; Копія наказу ДП «Укрдержбудекспертиза»від 07.08.2012 року № 70-В.
22.08.2012р. від Відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній заперечував проти позовних вимог в повному обсягу, посилаючись на те, що між цими ж сторонами з тих же підстав про той же предмет спору господарський суд виніс рішення, яким відмовлено у задоволенні вимог Позивача у повному обсягу. Крім того, Відповідач надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: копію Постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2012року №56/75, копію Постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2012року №56/75, копію Постанови Правління Національного банку України №19 від 21.01.2010 року, копію оголошення Голос України №12 від 26.01.2010р., копію довіреності №102-ГО/12 від 21.06.2012року.
В судовому засіданні 29.08.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.
Відповідач відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи та Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.
Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка про ознайомлення з матеріалами справи представника Відповідача та подання через канцелярію суду відзиву на позовну заяву.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.
Клопотання щодо фіксації судового процесу заявлено не було, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданнях пояснення Позивача, суд
Позивач - Державне підприємство «Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи»звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі ліквідатора Раєвського Костянтина Євгеновича, з вимогою про визнання кредиторських вимог та внесення до реєстру кредиторів.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
26.01.2010р. в офіційному друкованому виданні «Голос України»№ 12 було опубліковано оголошення, відповідно до якого Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010р. № 19 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»з 21.01.2010р. Ліквідатором TOB «Укрпромбанк»призначено фізичну особу-службовця Національного банку України Раєвського Костянтина Євгеновича, який виконує обов'язки з 21.01.2010 року за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26. Станом на день подання позову, TOB «Укрпромбанк»знаходиться в стадії ліквідації.
Між Позивачем (Клієнт) та Відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку від 30.10.2008року № 3071-08, за умовами якого Відповідач зобов'язується відкрити Позивачу поточний рахунок в національній та/або іноземній валюті і здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку Позивача у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Згідно з п. 4.2.5. Договору банківського рахунку від 30.10.2008 року №3071-08 між Позивачем та Відповідачем, розрахункові документи (платіжне доручення), що надійшли до Відповідача протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, виконуються наступного робочого дня.
Позивач звернувся до Відповідача із платіжним дорученням від 21.01.2009 року № 75 на списання з рахунку грошових коштів у розмірі 954 956,00 грн. для сплати до Державного бюджету України ПДВ за грудень 2008 року.
Станом на 20.09.2009 року на рахунку Позивача (банківський рахунок № 2600601303071) знаходились кошти у розмірі 1 193 752,55 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку за 20.01.2009 р., яка міститься в матеріалах справи.
Згідно з банківської виписки, яка міститься в матеріалах справи, станом на 28.05.2009 року на рахунку Позивача знаходилось 986 997,73 грн..
Відповідач зобов'язання щодо списання з рахунку грошових коштів у розмірі 954 956,00 грн. для сплати до Державного бюджету України ПДВ за грудень 2008 року не виконав, посилаючись на призначення у Відповідача тимчасової адміністрації строком на один рік (з 21.01.2009 року по 21.01.2010 року) та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців (з 21.09.2009 року по 21.07.2009 року), згідно постанови Правління Національного Банку України від 20.01.2009 року № 19/БТ «Про призначення тимчасової адміністрації в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк».
Позивач неодноразово зверталось в письмовій формі до Відповідача з вимогою виконати зобов'язання за Договором банківського рахунку від 30.10.2008 року № 3071-08, проте кожного разу отримувало листи із відмовою у вчиненні витребуваних дій та з повідомленням щодо пропуску строку, встановленого ч. 3 ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
У зв'язку з вищевикладеним, Позивач звернувся із позовною заявою до Господарського суду м. Києва з вимогою зобов'язати TOB «Укрпромбанк»вчинити дії, а саме виконати умови Договору банківського рахунку від 30.10.2008 року № 3071-08 та перерахувати кошти за платіжним дорученням від 21.01.2009 року № 75.
За результатами розгляду вказаної справи Господарський суд м. Києва Рішенням від 05.08.2011 року № 56/75 відмовив Позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням від 05.08.2011р. у справі № 56/75, Позивач звернувся до Київського апеляційною скаргою на рішення Господарського суду від 05.08.2011р.
Постановою Київського апеляційного Господарського суду міста Києва від 25.01.2012р. у справі № 56/75 апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2011р. без змін.
Не погоджуючись із прийнятою Постановою від 25.01.2012р., Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.
Вищим Господарським судом України 18.04.2012р. у справі № 56/75 було прийнято Постанову, якою Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. та Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2011р. були залишені без змін, а касаційна скарга Позивача -без задоволення.
Крім того, Позивач зазначає, що протягом 2009-2010 років, діяльність Позивача супроводжувалась постійними кадровими змінами, а саме зміною осіб, на яких покладено тимчасове виконання обов'язків директора, заступників директора, головного бухгалтера, а також інших працівників підприємства, що призвело до неможливості у короткий час оцінити стан та процес діяльності підприємства, виділити першочергові проблеми та вжити необхідних заходів.
Після з'ясування всіх обставин, 29.03.2011 року Позивач звернувся за захистом своїх прав до суду з вимогою до Відповідача про вчинення дій щодо здійснення платежу у розмірі 954 956,00 грн. за платіжним дорученням № 75 від 21.01.2009 року.
До того ж Позивачем посилається на те, що Відповідач не повідомив Позивача, як явного кредитора, про початок процедури ліквідації, а також обставини, які склались на підприємстві у зв'язку з постійною зміною керівного та кадрового складу, та ініційований Позивачем судовий розгляд справи, вважаємо, що строк, встановлений ч. З ст. 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність», було пропущено Позивачем з об'єктивних причин.
Враховуючи вищевикладене та посилаючись на вказівку про те, що судами попередніх інстанцій невірно застосовані норми матеріального права, яка містися у Постанові Вищого Господарського суду від 18.04.2012р. звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Відповідача про визнання кредиторської заборгованості у розмірі 986 997,73 грн. та включення Позивача до реєстру кредиторів Відповідача.
Відповідач проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов, який був наданий останнім до матеріалів справи через канцелярію суду.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника Позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
У Постанові Вищого Господарського суду України від 18.04.2012р. у справі № 56/75 за позовом Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про зобов'язання вчинити дії вказано, що апеляційний господарський суд помилково зазначив про те, що встановлений ч.9 ст.96 Закону України «Про банки та банківську діяльність»строк для подання заяв кредиторами є присічним та не підлягає відновленню.
Позивач у додаткових поясненнях по справі від 22.08.2012р. обґрунтовуючи пропущення строку подання кредиторських вимог, вказує на те, що протягом 2009-2010 років, а особливо у період з лютого по березень 2010 року, діяльність ДП «Укрдержбудекспертиза»супроводжувалась постійними кадровими змінами, а саме зміною осіб, на яких покладено тимчасове виконання обов'язків директора, заступників директора, головного бухгалтера, а також інших працівників підприємства. Наслідком зазначених змін у кадровому складі ДП «Укрдержбудекспертиза»Позивач вважає об'єктивну неможливість у короткий час оцінити стан та процес діяльності підприємства, виділити першочергові проблеми та вжити необхідних заходів.
Після з'ясування всіх обставин, 29.03.2011 року ДП «Укрдержбудекспертиза»змушене було звернутись за захистом своїх прав до суду з вимогою до Відповідача про вчинення дій щодо здійснення платежу у розмірі 954 956,00 грн. за платіжним дорученням № 75 від 21.01.2009 року.
Судом встановлено, що позов на який посилається Позивач, а саме позов Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»за участю Третіх осіб -Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва та Спеціалізованої податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про зобов'язання вчинити дії, був розглянутий Господарським судом міста Києва.
За результатами розгляду у справі № 56/75 було прийнято рішення від 05.08.2011р., відповідно до якого у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 56/75 від 25.01.2012р., рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2011р. залишено без змін.
Постановою Вищого Господарського суду України у справі № 56/75 від 18.04.2012р. рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2011р. та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. залишені без змін.
Відповідно до п. 15 Постанови Правління Національного банку України від 15.08.2001 N 343 "Про затвердження Правил реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України" у разі відкликання банківської ліцензії ліквідатор протягом десяти робочих днів зобов'язаний ужити заходів щодо перерахування коштів банку з його кореспондентських рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора, закрити прямі кореспондентські рахунки, заблокувати всі засоби зв'язку з банками-кореспондентами з метою запобігання незаконному відпливу коштів у національній та іноземній валюті та повернути територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням банку оригінали реєстраційних номерів, виданих Національним банком за встановленою формою. Банк, що ліквідовується, разом з оригіналами реєстраційних номерів подає територіальному управлінню Національного банку інформацію про закриття кореспондентських рахунків, копії повідомлень ліквідатора про відкликання банківської ліцензії та закриття рахунків.
Згідно зі ст. 89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії.
Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявляти ліквідатору про свої вимоги до банку.
В силу ст. 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури. Ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів, зокрема, визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження.
Статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що одержані в результаті ліквідаційної процедури кошти спрямовуються на задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів банку, яке здійснюється у черговості, встановленій названою статтею.
Задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України "Про банки і банківську діяльність" особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.
Враховуючи вище зазначене, відповідно до вимог ст.91 Закону України «Про банки і банківську діяльність»з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора наступають певні правові наслідки, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій, закриваються кореспондентські рахунки банку, діючим є тільки рахунок, відкритий ліквідатором банку для здійснення ліквідаційної процедури. З моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку. Вимоги до банку, який знаходиться в процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.
Відповідно до ст. 89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
Вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними (ч. 9 ст. 96 ЗУ "Про банки і банківську діяльність").
Враховуючи вищевикладене, суд не вважає поважними причини пропуску строку подання Позивачем кредиторських вимог, які унеможливили протягом встановленого чинним законодавством строком звернутися з кредиторськими вимогами, у зв'язку з чим строк не підлягає відновленню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Судом встановлено, що ліквідатором TOB «Укрпромбанк»листом №376 від 20.01.2012року, який наявний в матеріалах справи, вимоги Позивача керуючись ч.9 ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є такими що погашені.
Норма ч.9 ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність»врахована при винесені Постанови Вищого господарського суду України від 18.04.2012року 56/75 якою касаційна скарга Позивача залишена без задоволення, а Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012року та рішення господарського суду міста Києва від 05.08.2011 року у справі №56/75 залишена без змін.
Таким чином, враховуючи приписи ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд приходить до висновку, що Позивачем пропущено строк встановлений ч. 9 ст. 96 ЗУ "Про банки і банківську діяльність" та як наслідок -відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсягу.
При цьому суд відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача про припинення провадження у справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Відмовити у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи»(код ЄДРПОУ: 35691621) в повному обсягу.
У судовому засіданні 29.08.2012р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення підписано 04.09.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Ягічева