10.09.2012Справа №5002-8/2707-2012
За позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим»
про стягнення 70244,42 грн.
Суддя С.А. Чумаченко
Представники:
від позивача - Анікін Д.В., довіреність № 456427 від 16.03.2011, представник;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» про стягнення заборгованості за кредитним договором №37-09/KP-SEL від 17.01.2008 в загальному розмірі 70244,42 грн., з яких: заборгованість за основну суму кредиту у розмірі 39474,00 грн.; відсотки за користування кредитом, які нараховані станом на 10.07.2012 в розмірі 20155,97 грн.; заборгованість на нараховану пенею за порушення строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користуванням кредитом, які нараховані станом на 10.07.2012 в розмірі 10614,45 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» був укладений кредитний договір № 37-09/КР- SEL від 17.01.2008. Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 123420,00 грн., а відповідач в свою чергу, зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені графіком, але не пізніше 16.01.2013.
У зв'язку з тим, що позивач вичерпав можливість врегулювати питання погашення відповідачем існуючої заборгованості в добровільному порядку, а також, враховуючи значний розмір кредитної заборгованості, позивачем було прийнято рішення звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Справа слуханням відкладалася в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Надав додаткові документи до матеріалів справи.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відзив та витребувані судом документи не представив. Причини неявки суду не відомі.
Судом був зроблений запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 14448902, яка є в матеріалах справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» зареєстровано в якості юридичної особи та має юридичну адресу місцезнаходження: вул. Воровського, буд. 3, кв. 9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95017 ( а.с. 41-43).
Зазначена адреса співпадає із адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим» за вказаною юридичною адресою судом направлялися ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи.
Отже, суд вважає, що відповідач про день та час судових засідань був повідомлений належним чином, ухвали суду направлялися за юридичною адресою товариства з обмеженою відповідальністю «Мєгаліт Крим», однак своїм правом на участь в судових засіданнях, наданим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо не з'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі в судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим справа може бути розглянута в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд -
Між закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є публічне акціонерне товариство товариством «Перший Український Міжнародний банк» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» (позичальник) був укладений кредитний договір № 37-09/KP-SEL від 17.01.2008 (а.с. 18-22).
Пунктом 14.5. договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього договору в повному обсязі.
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору, банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 123420, 00 грн., а позичальник в свою чергу зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки обумовлені цим договором.
Позичальник зобов'язується використати кредит виключно для оплати частини вартості транспортних засобів (пункт 2.1. договору).
Згідно до пункту 3.1. договору, цей договір укладено під відкладальною умовою. Обов'язок банку надати кредит позичальнику виникає виключно з моменту настання всіх наведених умов, а також всіх умов, необхідних для прийняття банком розрахункового документу (пункт 4.2. цього договору).
Пунктом 3.1.1. договору встановлено, що укладення між банком та позичальником угоди про забезпечення - договору застави транспортних засобів, відповідно до якого останній передасть в заставу банку належні йому транспорті засоби, зазначені в пункті 2.11. цього договору, оплата частини якого здійснюється за рахунок кредитних коштів, наданих позичальнику відповідно до умов цього договору, оціночна вартість яких становить 145200,00 грн., в забезпечення виконання боргових зобов'язань за цим договором.
Умови надання кредиту визначені у пункті 4.1. договору, а саме, надання кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, шляхом сплати із позичкового рахунку розрахункових документів позичальника або шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, з наступним виконанням розрахункових документів позичальника.
Відповідно до пункту 4.3. договору, датою надання кредиту вважається дата списання коштів із позичкового рахунку позичальника.
Кредитним договором № 37-09/KP-SEL від 17.01.2008 встановлені взаємні права і обов'язки сторін.
Так, на позичальника - товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим», згідно пункту 10.1.1 кредитного договору, покладений обов'язок за умови належного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за цим договором надати позичальнику кредит в порядку і на умовах, обумовлених цим договором.
Пунктом 5.1. визначений події, які тлумачаться як несприятливі події, зокрема підпункт (1) - несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно цього договору,у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за цим договором та/або обов'язків за угодами про забезпечення та/або за іншими угодами, укладеними між сторонами.
У випадку виникнення будь-якої несприятливої події банк має право, письмово повідомивши про це позичальника, призупинити подальше надання кредиту, якщо кредит не було видано позичальником в повному обсязі до настання несприятливої події, при цьому встановлений цим договором строк кредитування позичальника не подовжується на термін, протягом якого кредитування було призупинене (пункт 5.3. договору).
Відповідно пункту 5.1. договору, у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальником кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення пункту 6.1. цього договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно цього договору, в строк не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. Уразі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому цим договором, для погашення боргового зобов'язання позичальника.
Строк кредитування передбачений статтею 6 договору, а саме пункт 6.1. встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 16.01.2012 відповідно до нижченаведеного: позичальник зобов'язаний щомісячно починаючи з лютого 2008 року по грудень 2012 року повертати кредит частинами у розмірі 2057,00 грн. Датами повернення частини кредиту є 25 число кожного місяця. Якщо зазначена дата місяця припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, повернення цієї частини кредиту має відбуватися у перший банківський день, наступний за 25 числом відповідного місяця. Частину кредиту у розмірі 2057,00 грн. позичальник зобов'язаний повернути не пізніше 16.01.2013.
Відповідно до пунктів 7.1. договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату в порядку і на обумовлених умовах.
Пункти 7.2.1. - 7.2.4. договору визначають проценти за користування кредитом. Проценти за користування кредитором нараховуються банком за ставкою у розмірі 15% річних (пункт 7.2.1.). Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 24 числа або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24 числа (пункт 7.2.2.). Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (пункт 7.2.3.). нараховані проценти повинні сплачуватися позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця (пункт 7.2.4.).
Банком надано було товариству з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» кредит в розмірі 123420,00 грн.
Відповідачем було здійснено погашення кредиту лише в сумі 83946,00 грн. (з урахуванням примусової реалізації майна), відповідно до виписки операцій та оборотів по ссудному рахунку до кредитного договору № 37-09/KP-SEL від 17.01.2008 за період 18.01.2008 по 10.07.2012 (а.с. 16-17).
Починаючи з 25.05.2010 товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» не виконує належним чином свої зобов'язання перед банком щодо своєчасної сплати кредиту.
Таким чином, у зв'язку з виникненням несприятливої події, передбаченої підпунктом 1,7 пункту 5.1. статті 5 кредитного договору (несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно кредитного договору, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за цим договором та/або обов'язків за угодами про забезпечення та/або за іншими угодами, укладеними між сторонами) позивач на підставі пункту 5.4. статті 5 кредитного договору набув право вимагати від відповідача достроково повернути кредит, а товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» зобов'язано, незважаючи на положення пункту 6.1. кредитного договору, виконати таку вимогу позивача і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача згідно кредитного договору, у строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.
Керуючись вищевказаним положенням кредитного договору, публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» 11.08.2010 було направлено відповідачу вимогу вих. № 23/802/119 від 10.08.2010 про дострокове повернення кредитів (за кредитним договором № 37-09/KP-SEL від 17.01.2008) (а.с. 24). 11.09.2010 вказана вимога повернулась позивачу з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до пункту 10.3.5. кредитного договору «Позичальник зобов'язується повідомляти банк письмово про зміну свого місцезнаходження». Позивач жодним іншим чином не був повідомлений про факт зміни адреси відповідача.
Таким чином, позивачем було належним чином повідомлено відповідача про необхідність виконання зобов'язань за кредитним договором.
Передбачений пунктом 5.4. статті 5 кредитного договору триденний строк на виконання вимоги позивача достроково повернути кредит закінчився 23.08.2010. Протягом встановленого строку порушення кредитного договору не було усунено, зі спливом встановленого строку позивач набув право стягувати суму заборгованості за кредитним договором в примусовому судовому порядку.
Таким чином, станом на 10.07.2012 року сума простроченої заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» перед публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» складає 39474,00 грн.
Дослідивши надані позивачем у підтвердження своїх доводів докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як передбачено статтею 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України (Позика. Кредит. Банківський вклад), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (стаття 1046 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 7.2. договору встановлені умови нарахування та сплати процентів.
З 25.06.2010 і по теперішній час відповідач не сплатив відсотки за користування кредитом, що є порушенням пункту 7.1. кредитного договору.
Станом на 10.07.2012 включно сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» перед позивачем зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором склала 20155,97 грн.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» статтею 3 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, пункт 12.1. кредитного договору встановлює, що у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що а у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені і здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час і прострочення.
Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем здійснено нарахування пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором у відповідності до вимог чинного в Україні законодавства та умов кредитного договору.
Таким чином, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню за порушення строків виконання своїх зобов'язань з повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 10614,45 грн.
Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» не виконало свої зобов'язання перед публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк» за кредитним договором № 37-09/KP-SEL від 17.01.2008 в частині виконання умов кредитного договору щодо сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 70244,42 грн., а саме:
- заборгованість за основною сумою кредиту - 39474,00 грн.;
- заборгованість за відсотками за користування кредитом, нараховану станом на 10.07.2012 в розмірі 20155,97 грн.;
- пеня за порушення строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 10614,45 грн.
На сьогоднішній день товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» заборгованість у розмірі 70244,42 грн. не сплачена.
Кредитний договір № 37-09/KP-SEL від 17.01.2008 ніким не оспорений, є дійсний та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» під час розгляду даної справи не був доведений суду факт повернення позивачу суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та пені.
Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення оформлено та підписано 11.09.2012.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаліт Крим» на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 39474,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом, які нараховані станом на 10.07.2012 в розмірі 20155,97 грн.; пеню за порушення строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, які нараховані станом на 10.07.2012 у розмірі 10614,45 грн., судовій збір в розмірі 2237,74 грн.
3. Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Суддя С.А. Чумаченко