Справа №406/2134/2012
Провадження №2/406/919/2012
10 вересня 2012 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого -судді Петрюк Т.М.
При секретарі -Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу ,-
До суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом про розірвання шлюбу до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на наступне: 09.06.1995 року він вступив в зареєстрований шлюб з відповідачкою по справі, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Актовий запис № 47.
В період шлюбу у них народився син -ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбні відносини з відповідачем фактично припинила з вересня 2011 року
Причиною розпаду сімейних відносин стало те, що він з дружиною не розуміють одне одного із-за різності характерів. З цього приводу в них виникають сімейні сварки, і як наслідок всього цього сімейне життя з відповідачкою стало не можливим Крім того їхньому подружньому життю заважає поведінка старшого сина відповідачки, що й стало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просить розірвати шлюб при цьому давши пояснення фактично установлені матеріалами справи,
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала та просить розірвати шлюб.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами: 09.06.1995 року позивач вступив в зареєстрований шлюб з відповідачкою по справі, який був зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Актовий запис №47
В період шлюбу у сторін народився син -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що причиною розпаду сімейних відносин стало відсутність взаємопорозуміння між сторонами, що привело до виникнення сварок, конфліктів та взаємних образ між сторонами. В результаті чого їхнє спільне проживання та сімейне життя стало не можливим.
Шлюбні відносини сторони припинили приблизно з вересня 2011 року.
За таких обставин, суд вважає, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу є обгрунтованими, подальше проживання сторін та їх примирення стало не можливим, шлюб між ними потрібно розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв»язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище
Після розірвання шлюбу відповідно до прохання відповідачки суд вважає за можливе залишити їй прізвище, обране при реєстрації шлюбу - ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Так як з відповідачко залишається проживати неповнолітній син суд вважає, що витрати пов»язані з реєстрацію розірвання шлюбу повинні бути покладені на позивача.
На основі ст. 110 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд,-
Шлюб, зареєстрований 09.06.1995 року відділом реєстрації актів громадянського стану Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. Актовий запис № 47 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачці присвоїти прізвище - ОСОБА_2.
Після набрання рішенням законної сили його копію направити відділу реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути із ОСОБА_1 збір на користь держави за реєстрацію розірвання шлюбу
Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Головуючий.