Справа № 2506/3809/2012
Провадження по справі 2/2506/1862/2012
07.09.2012 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючої -судді Карапута Л.В.,
при секретарі -Носенко М.Ю.,
з участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання втратившим право користування житлом,
третя особа -Комунальне підприємство «ЖЕК-10»Чернігівської міської ради,
У травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про вселення в АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову зазначив, що спірна квартира відноситься до державного житлового фонду та була отримана його батьками, в 2011 році сестра попросила його тимчасово пожити у її знайомих для проведення ремонту в квартирі. Після проведення ремонту відповідачка не надала ключів від квартири, тому був змушений приходити тільки коли в квартирі була ОСОБА_2, а потім остання взагалі перестала пускати до його квартири. Оскільки іншого житла для проживання не має, а відповідачка здійснює перешкоди для його проживання в квартирі, тому просив вселити його до квартири АДРЕСА_1.
ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1.
В обґрунтування зустрічного позову зазначила, що відповідач не проживає в спірній квартирі більше ніж шість місяців, не сплачує комунальні послуги, а тому на підставі ст. 71 ЖК України просила визнати його втратившим право на користування спірною квартирою.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник позов підтримали, в задоволенні зустрічного позову просили відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник зустрічний позов підтримали, в задоволенні позову ОСОБА_1 просили відмовити.
Представник третьої особи КП «ЖЕК-10»Чернігівської міської ради в судове засідання не з»явився, хоча про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення, допитавши свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Згідно особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1 ( а.с. 24 ) зареєстровані ОСОБА_2, в якості основного квартиронаймача та її неповнолітні діти ОСОБА_9, 2004 року народження та ОСОБА_10, 2006 року народження та ОСОБА_1 був зареєстрований в спірній квартирі з 1985 року по 2006 рік, а з 06.10.2009 року в якості піднаймача.
ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав в спірній квартирі на умовах договору піднайму, який був укладений із сестрою ОСОБА_2 після його повторної реєстрації до квартири.
В 2011 році ОСОБА_2 проводила ремонт в квартирі та попросила ОСОБА_1 тимчасово десь пожити, в зв»язку з чим останній забрав свої речі, а після проведення ремонту, змінила замки, тому ОСОБА_1 приходив до квартири лише коли вдома була ОСОБА_2, а в подальшому вона перестала його впускати до квартири, про що не заперечила в судовому засіданні ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями.
В квітні 2012 року ОСОБА_1 звертався до правоохоронних органів з метою вжиття заходів до його сестри ОСОБА_2, яка змінила замки та не впускає його до квартири.
Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.04.2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 356 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 823 ЦК України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла.
Відповідно до ч. 3 ст. 97 ЖК України, якщо договір піднайму укладений без зазначення строку, власник ( наймач ) зобов'язаний письмово попередити піднаймача про припинення з ним договору за 3 місяці.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не направляла ОСОБА_1 вказаного попередження.
Як вбачається з норми ч. 3 ст. 97 ЖК України, можливість розірвання укладеного на невизначений строк договору піднайму пов'язується лише з необхідністю попередження піднаймача про наступне припинення договору за 3 місяці, тобто інших вимог для припинення договору піднайму з цих підстав законодавець не вимагає.
В силу ч. 1 ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Оскільки ОСОБА_1 не відноситься до членів сім»ї наймача ОСОБА_2, тому відсутні підстави для визнання його втратившим право на користування квартирою з підстав ст. 71 ЖК України, тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач чинить перешкоди в доступі до квартири та проживання в спірній квартирі позивачу, а оскільки договір піднайму не припинений, тому ОСОБА_1 має право на проживання в квартирі АДРЕСА_1, в зв»язку з чим підлягає вселенню до вказаної квартири.
Одночасно підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 107 грн. 30 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208 -209, 292, 294 ЦПК України, ст. 1, 9, 64, 71 ЖК України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 до АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 107 грн. 30 коп.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Л.В. Карапута