Справа № 1319/2-2214/12 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 22-ц/1390/4658/12 Доповідач в апел. інстанції: Каблак П. І.
Категорія 25
30 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Каблака П.І.
суддів: Крайник Н.П., Курій Н.М.,
з участю секретаря Зозулі В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 11 квітня 2012 року по цивільній справі
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
про відшкодування шкоди,
В лютому 2012 року позивач звернувся в суд з позовом про стягнення із ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»(в подальшому-страховик) 15 949,28 грн.-вартість відновлювального ремонту пошкодженого його автомобіля внаслідок дорожньо-траспортної пригоди з вини ОСОБА_3, майнова відповідальність якого застрахована в зазначеного страховика, а зі ОСОБА_3-2 690,42 грн. витрат, пов'язаних з проведенням експертиз.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
В апеляційній скарзі представник страховика просить скасувати рішення суду в частині позовних вимог до страхової компанії з ухваленням нового про відмову у задоволенні таких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 не наступила, так як він не притягався до відповідальності за ст.124 КУпАП -порушення Правил дорожнього руху, що спричинило б пошкодження транспортного засобу, однак, судом не було надано належної оцінки запереченням представника страховика з цього приводу. Також, судом не враховано, що сума відшкодування повинна бути зменшена на суму франшизи-510 грн., що передбачено законодавством та Договором. Не обґрунтований висновок суду про солідарне стягнення судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання скарги, представника позивача - на заперечення скарги, дослідивши матеріали цивільної справи та справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, перевіривши доводи скарги в межах позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до статей 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, та не обмежений доводами скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Судом встановлено, що 18.10.2010 року в м.Львові по вул.І.Франка, 153 відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Хонда під керуванням позивача та автомобіля Ніссан під керуванням відповідача ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».
По факту даної ДТП протокол про притягнення до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (ст.124 КУпАП) було складено на позивача, однак, постановою Сихівського районного суду м.Львова від 18.05.2011 року справа провадженням закрита у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.48).
На звернення позивача до ВДАІ для проведення додаткової перевірки по даній ДТП та складення протоколу про адміністративне правопорушення на винну особу (а.с.49) встановлено, що винним в ДТП є ОСОБА_3, який підлягає відповідальності за ст.124 КУпАП, та враховуючи закінчення строків притягнення до відповідальності протокол щодо нього не складається (а.с.50).
Враховуючи наведене, матеріали адміністративної справи, в яких міститься схема ДТП, пояснення учасників ДТП, висновки експертиз, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про вину в настанні ДТП ОСОБА_3, майнова відповідальність якого застрахована у апелянта, який повинен відшкодувати нанесені позивачу збитки, що передбачено ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та Полісом (договором) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Ніссан, яким керував ОСОБА_3 (а.с.64).
Проте, задовольняючи позовні вимоги про стягнення з страховика суми відшкодування, суд не звернув уваги, що згаданим Полісом передбачена франшиза в сумі 510 грн., на суму якої зменшується відшкодування з страховика, а дана сума може бути пред'явлена до винної особи, що не було зроблено позивачем у даній справі. Тому, рішення суду в цій частині підлягає зміні, а сума стягнення з страховика в користь позивача -зменшенню на 510 грн.
Також судом необґрунтовано стягнено солідарно з відповідачів понесені судові витрати, адже в їх діях відсутні спільні винні дії та й позовні вимоги стосувалися кожного відповідача окремо, тільки об'єднані позивачем та прийнято судом для одночасного розгляду.
З врахуванням того, що судовий збір було оплачено від загальної суми стягнення 18 639,70 грн. 1% (186,40 грн.), що не відповідає підп.1п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого ставка судового збору із позовної заяви майнового характеру становить 1% від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, належна сума судового збору має становити 214,60 грн. Таким чином, недоплачена сума судового збору становить 28,20 грн., які слід достягнути з відповідачів пропорційно до стягнутих з них сум, а стягнуту суму (186,40 грн.)-перерозприділити, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає зміні та з страховика слід стягнути в користь позивача 154,39 грн. (82,83% від загальної суми стягнення), а з ОСОБА_3 -32 грн. та, крім того, слід достягнути з відповідачів недоплачену суму судового збору 28,20 грн. відповідно: з страховика 23,36 грн., а з ОСОБА_3 -4,84 грн.
Слід зазначити, що не підлягають до відшкодування понесені витрати по оплаті ІТЗ в сумі 120 грн., які суд включив в розподіл судових витрат, оскільки з квитанції про оплату вбачається, що проплата здійснена 13.10.2011 року в бюджет Франківського району м.Львова, а даний позов подано в Сихівський районний суд м.Львова в лютому 2012 року, тобто, в період коли вже не діяло законодавство про оплату ІТЗ, у зв'язку з вступом в дію з 01.11.2011 року Закону України «Про судовий збір».
Рішення в частині стягнення в користь позивача зі ОСОБА_3 2 690,42 грн. Не оскаржено.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.2, 309 ч.1п.3,4, 314 ч.2, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу задоволити частково.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 11 квітня 2012 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»в користь ОСОБА_2 15 949,28 грн. змінити, зменшивши суму стягнення на 510 грн.
Змінити рішення суду в частині стягнення судових витрат та викласти його в наступній редакції:
Стягнути в користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по оплаті судового збору з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»- 154,39 грн., із ОСОБА_3 -32 грн.
Достягнути в користь держави недоплачену суму судового збору з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»- 23,36 грн., із ОСОБА_3 -4,84 грн.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Каблак П.І.
Судді: Крайник Н.П.
Курій Н.М.