05.09.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів :
Мишинчук Н.С. / головуючої /
Крегула М.М., Машкаринця М.М.,
з участю прокурора Сирохман Л.І., захисника - адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 382 КК України, за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 червня 2012 року.
Даною постанову кримінальну справу щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Ужгорода, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2, з вищою освітою, одруженого, обвинуваченого за ч. 1 ст. 365 КК України та за ч. 1 ст. 382 КК України -
закрито , а останнього звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії на підставі п."є " ст.1 Закону Про амністію у 2011 році " від 8 липня 2011 року.
ОСОБА_5 обвинувачувався за ч.1 ст. 365, та ч.1 ст. 382 КК України, суть якого полягала у тому, що він працюючи на посаді голови села Баранинці з квітня 2006 року, будучи державним службовцем 8-го рангу відповідно до ч.3, 4 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування", в обов'язки якого покладено забезпечення здійснення в межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади з персональною відповідальністю за здійснення наданих йому повноважень, достовірно знаючи, що Ужгородським міськрайонним судом 03.03.2007 скасовано його розпорядження від 14.04.2006 в частині призначення виконання обов'язків секретаря Баранинської сільської ради ОСОБА_6, як незаконного, всупереч цьому , знову 20.03.2007 , умисно, перевищуючи свої повноваження, повторно видав явно незаконне розпорядження № 18 від 20.03.2007 про призначення ОСОБА_6 виконуючим обов'язки секретаря сільської ради та розпорядження від 4.03.2008 про передачу йому основної документації , штампу та гербової печатки, що потягнуло за собою вчинення останнім 106 незаконних нотаріальних дій, незаконної виплати заробітної плати за період з березня 2007 по жовтень 2008 року в сумі 24871 грн. 46 коп. Цим було порушено нормальну діяльність Баранинської сільської ради, підрив її авторитету та престижу серед органів державної влади, установ, організацій, і що в свою чергу заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам окремих громадян та громадським інтересам, тобто обвинувачувався у злочині, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України.
Окрім того, ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що навмисно не виконав рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 березня 2008 року, яким його було зобов'язано передати документацію, гербову печатку та штампи Баранинської сільської ради відповідній комісії по прийому-передачі їх, утвореній на 10-му засіданні другої сесії п'ятого скликання Баранинської сільської ради. Дане рішення суду набрало законної сили 24 червня 2008 року і його виконання на підставі виконавчого листа проводилось державним виконавцем, проте 25.07.2008, згідно акту державного виконавця -не виконано, за що 28.08.2008 на ОСОБА_5 накладено стягнення у виді штрафу 170 грн. Вдруге актом державного виконавця від 01.08.2008 встановлено невиконання рішення суду та передано виконавче провадження у підрозділ примусового виконання ДВС головного управління юстиції в Закарпатській обл. , факт невиконання ОСОБА_5 рішення суду стверджено актом державного виконавця від 10.08.2008 та 14.08.2008 та 19.09.2008 , постановою від 11.09.2008 про накладення на нього стягнення у виді штрафу 340 грн. Внаслідок чого було позбавлено право 14 депутатів, рішенням яких достроково позбавлено ОСОБА_5 повноважень голови ради, брати активну участь у роботі ради, ефективно виражати і захищати інтереси відповідної громади та її частини, тобто виборців свого округу в межах наданих їм Конституцією та законами України повноважень, та призвело до невирішення нагальних проблем територіальної громади, порушення нормальної діяльності Баранинської сільської ради, підриву її авторитету та престижу серед органів органів державної влади, установ , організацій, тобто обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України.
Суд першої інстанції в підготовчій частині судового засідання, розглянувши клопотання ОСОБА_5 про застосування до нього амністії, задовольнив клопотання останнього, звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закрив провадження в справі. Постанова суду мотивована тим, що злочини, в яких обвинувачувався ОСОБА_5 відносяться до категорії невеликої та середньої тяжкості, що на момент набрання чиннності законом , у ОСОБА_5 наявні батьки похилого віку, яким виповнилось 70 років, інших працездатних дітей у них немає.
В апеляції прокурор просить постанову скасувати, а справу повернути в суд першої інстанції на новий судовий розгляд, з підстав неправильного застосування судом кримінального закону , а саме те, що законом про амністію передбачено звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які мають одного чи двох батьків, які досягли 70-річного віку, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей. В суді було встановлено, що у батьків підсудного є інші працездатні діти: ОСОБА_7, який працює на посаді лікаря в міській лікарні.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, виступ прокурора на підтримання апеляційних вимог, заперечення на апеляцію захисника ОСОБА_4 та його прохання про залишення постанови без зміни, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція прокурора, як обгрунтована підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону "Про амністію у 2011 році " особа звільняється від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, якщо вона підпадає під дію ст. 1 цього Закону.
Суд першої інстанції розглянув клопотання ОСОБА_5 з проханням звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п"є" ст.1 вказаного Закону, тобто з підстав наявності у нього батьків, які досягли 70 річного віку. Задовольнивши клопотання, суд визнав, що у батьків ОСОБА_5 немає інших працездатних дітей, виходячи з того, що брат обвинуваченого -ОСОБА_7 має низький розмір доходу , у зв'язку з чим не утримує батьків і що саме обвинувачений ОСОБА_5 є єдиним їх утримувачем.
Судова колегія вважає, що таке судження суду першої інтанції не грунтується на законі. Пунктом "є" ст. 1 Закону "Про амністію у 2011 році " визначено, що звільненню по амністії підпадають особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, якщо в цих батьків немає інших працездатних дітей.
Вказана норма закону не пов'язує майновий стан особи, яка підпадає під амністію, чи інших осіб, до її застосування, а містить застереження: якщо немає інших працездатних осіб.
В судовому засіданні встановлено, що у батьків ОСОБА_5 є інші працездатні діти.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд допустив неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, тому оскаржувана постанова на підставі ст. 371 п. 3 КПК України підлягає скасуванню , а справа направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
апеляцію прокурора задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2012, якою ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 365, ч.1 ст. 382 КК України , звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону "Про амністію у 2011 році " скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.
Судді: