Іменем України
12.09.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
судді-доповідача - Кеміня М.П.,
суддів - Готри Т.Ю., Панька В.Ф.
при секретарі: Балаж Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Агроторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський» про стягнення заборгованості по оплаті праці та компенсації у зв'язку з порушенням термінів її виплати, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду з позовом до Агроторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський» про стягнення заборгованості по оплаті праці.
Позовну вимогу обґрунтовував тим, що за період з 10.01.2007 року по 27.05.2008 року він працював у відповідача на посаді юрисконсульта.
У зв'язку з складним становищем на підприємстві йому при звільненні не виплачено заробітну плату у розмірі 4104,50 грн. Крім того йому не виплачено компенсацію за невикористані відпустки.
В подальшому, позивач збільшив позовні вимоги та просив також стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 2497,24 грн.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 16 січня 2012 року даний позов задоволено частково. Стягнуто з Агроторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський» на користь ОСОБА_2 нараховану, але невиплачену заробітну плату 4014,50 грн. з врахуванням індексації. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено
На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти нове рішення. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд фактично вийшов за межі позовних вимог, змінивши вимогу позивач про стягнення компенсації на вимогу про стягнення індексації. Вважає, що проведення індексації заробітної плати не звільняє роботодавця від обов'язку нарахувати компенсацію у разі невчасної виплати заробітної плати. Посилається на те, що суд необґрунтовано відмовив у стягненні з Відповідача компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
В іншій частині рішення суду першої інстанції ніким в апеляційному порядку не оскаржується.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено лише в частині, то колегія суддів, відповідно до приписів ч.1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цій частині.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що при звільненні позивача йому не була виплачена нарахована заробітна плата у розмірі 4014,50 грн.
Також судом констатовано, що до сум зазначених у довідці про заборгованість по заробітній платі включено також і компенсацію за невикористану позивачем відпустку, що ОСОБА_2 не заперечується (а.с.40).
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, суд першої інстанції мотивував це тим, що довідка складена ОСОБА_3, яка має диплом про перепідготовку за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аудит», що не дає можливості переконатися у наявності відповідних повноважень у даної особи для складання довідок, а також правильності нарахування зазначених сум.
Однак з даним висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.
Право на виплату позивачеві компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати передбачено чинним законодавством, зокрема ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Дане право позивача порушено, так як факт невиплати заробітної плати сторонами не оспорюється.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На виконання зазначених норм права позивачем надано суду письмовий розрахунок суми компенсації втрати частини заробітної плати, згідно якого така сума становить 2497,24 грн. Цей доказ є належним та допустимим, відповідає вимогам ст.ст. 58, 59 ЦПК України та повинен був досліджуватися судом як письмовий доказ, що судом зроблено не було.
В той же час відповідач, який заперечує проти задоволення позову в цій частині, не надав суду жодних доказів які б підтверджували неправильність даного розрахунку.
За таких обставин, колегія суддів бере до уваги саме наданий позивачем розрахунок та приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати підлягає задоволенню.
Таким чином рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 січня 2012 року, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, в цій частині підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення позовної вимоги про стягнення компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати.
Керуючись ст.ст. 10, 58, 59,60, 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 16 січня 2012 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення даної позовної вимоги.
Стягнути з Агроторгового підприємства радгосп-завод «Мукачівський» на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати у розмірі 2494 (дві тисячі чотириста дев'яносто чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, після чого протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції
Суддя-доповідач
Судді