Справа № 2610/15992/2012
іменем України
07 вересня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Калугіній М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Шлюб зареєстровано 23 вересня 1999 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1643.
Сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Між позивачем та відповідачем відсутнє взаємопорозуміння та бажання підтримувати шлюб.
В судове засідання позивач з'явився, позов підтримав в повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
23 вересня 1999 року між громадянином України ОСОБА_1 та громадянкою Російської Федерації ОСОБА_2 Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку сім'ї було укладено та зареєстровано за законодавством України шлюб, але шлюбні відносини між ними припинено з 2009 року. В серпні 2010 року ОСОБА_2 поїхала до м. Омськ Російської Федерації на місце попереднього проживання. Станом на день розгляду справи Відповідачка до місця проживання в м. Києві не повернулась. Фактично остаточне припинення подружнього життя відбулось в день від'їзду Відповідачки та відсутність подружніх стосунків триває вже два роки, а тому суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим.
Від шлюбу дітей не мають.
Стаття 13 Сімейного Кодексу України зазначає, що частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
Норми про розмежування компетенції судів у справах з участю іноземних громадян передбачені у міжнародних конвенціях і двосторонніх договорах України. Правове регулювання розлучення відповідно до уніфікованих колізійних норм Мінської Конвенції країн СНД (Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах) у статтях 28 і 29 містяться спеціальні правила про розірвання шлюбу.
Відповідно до п. 2 ст. 28 Конвенції якщо один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а другий -іншої Договірної Сторони, застосовується законодавство Договірної Сторони, установа якої розглядає справу про розірвання шлюбу.
Згідно ст. 29 Конвенції компетентність установ Договірних Сторін: по справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 28, компетентні установи Договірної Сторони, на території якої проживає подружжя. Якщо один з подружжя проживає на території однієї Договірної сторони, а другий -на території іншої Договірної Сторони, по справах про розірвання шлюбу компетентні установи обох Договірних Сторін
Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, ч. 4 ст. 169, 414 ЦПК України, ст. ст. 13, 104, 105, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23 вересня 1999 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1643 -розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: