ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 вересня 2012 року № 2а-10634/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енергоцентр»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування рішень
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоцентр» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0012242310 та №0012232310 від 28.12.2011р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. при цьому позивач стверджує, що мав усі документи для віднесення сум, сплачених ТОВ «Елітсервіс -2008»та ПП «Біг Кепітал»до валових витрат, а сум податку на додану вартість, сплачених даному підприємству - до податкового кредиту.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надано, у зв'язку з чим справа розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ДПІ у Печерському районі м.Києва (далі -відповідач) в період з 08.12.2011 року по 14.12.2011 року, було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоцентр»(далі -позивач) з питань правових відносин з ТОВ «Елітсервіс - 2008»та ПП «Біг Кепітал»за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За результатами проведеної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енергоцентр», ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено акт №1607/23-10-30781909 від 14.12.2011 року (далі - акт перевірки).
28.12.2011 року на підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0012242310, яким, за порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 162 348грн., та податкове повідомлення-рішення №0012232310, яким, за порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 207346грн.
Прийняття оспорюваних рішень мотивовано тим, що приватним підприємством «Біг Кепітал»було виписано позивачу рахунки на адресу ТОВ «Енергоцентр», підписані від імені ПП «Біг Кепітал»(без зазначення прізвища та посади особи, яка здійснила підпис) та скріплені печаткою ПП «Біг Кепітал»від 16.03.2010 №160410 на суму 48879,75грн., від 01.04.2010 №010410 на суму 57061,26грн., від 12.02.2010 №120210 на суму 47023,98грн., від 05.01.2010 на суму 53906,4грн., від 29.12.2009 №291209036 на суму 10000,01грн. На підтвердження поставки товару ПП «Біг Кепітал»видало ТОВ «Енергоцентр»видаткові накладні, підписані від імені ПП «Біг Кепітал»(без зазначення прізвища та осади особи, яка здійснила підпис) та від імені ТОВ «Енергоцентр»(без зазначення прізвища та осади особи, яка здійснила підпис) та скріплені печатками підприємств, та податкові накладні на загальну суму 216871,4 грн., в т.ч. ПДВ - 36145,29 грн., яка від імені ПП «Біг Кепітал»підписані ОСОБА_1 та скріплені печаткою підприємства : №160410 від 16.03.2010, №100410 від 01.04.2010, від 05.01.2010, № 120210від 12.02.2010 та від 29.12.2009р.
Також актом перевірки встановлено, що на оплату за поставлені товари ТОВ «Елітсервіс - 2008»виписано позивачу рахунки - фактури, підписані від імені ТОВ «Елітсервіс - 2008»без зазначення прізвища та посади особи, яка здійснила підпис, та скріплені печаткою ТОВ «Елітсервіс - 2008»: від 12.05.2009 №СФ-120509, на суму 67560,26грн., від 18.02.2009№180209.1 на суму 73265,7грн., від 25.09.2009 №СФ-250909 на суму 121036,2грн., від 26.09.2009№СФ-260609 на суму 72871,8грн., від 28.10.2009 №СФ-281009 на суму 68997,00грн., від 02.02.2009 №020209.1 на суму 37294,68грн., від 04.09.2009 №СФ-40909 на суму100333,84грн.
Акт перевірки містить посилання на те, що ТОВ «Елітсервіс - 2008»видало для ТОВ «Енергоцентр»податкові накладні, які від імені ТОВ «Елітсервіс - 2008»підписані ОСОБА_1 та скріплені печаткою підприємства: від 30.06.2009, №1/485 на суму 13095,00грн., від 12.05.2009 №1/321 на суму 38319,86грн., від 05.03.2009 № 259 на суму 24883,74грн., від 02.02.2009№ 20209 на суму 37294,68грн., від 18.02.2009№18209 на суму 73265,7 грн., від 01.12.2009 №713, на суму 39328,1грн., від 28.10.2009 № 655 на суму 29668,9грн., від 01.10.2009 №645на суму 74724,00грн., від 25.09.2009 № 598 на суму 46312,2грн., від 01.08.2009 №563 на суму 29240,4грн., від 26.06.2009 №445 на суму19859,84грн.
В акті перевірки зазначено, що відповідно до протоколу допиту свідка, отриманого 10.09.2010р., гр. ОСОБА_2, який значиться директором, бухгалтером та засновником ТОВ «Біг-Кепітал», одноосібно, встановлено, що він ніякого відношення до державної реєстрації не мав, статутний фонд не формував, на посаді директора вказаного підприємства не працював, нікого на посаду не призначав, податкову звітність до ДПІ не подавав, підприємство ТОВ «Біг-Кепітал»зареєстрував на своє ім'я за грошову винагороду у розмірі 500 грн.
Також в акті перевірки зазначено, що директор та засновник ТОВ «Елітсервіс-2008»ОСОБА_3 пояснила, що до діяльності вказаного підприємства відношення не має, документи втрачено.
Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що договірні відносини між позивачем, ПП «Біг Кепітал»ТОВ «Елітсервіс-2008»носять характер нікчемного, оскільки дані правочини не відповідають ч. 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечать моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані ПП «Біг Кепітал»та ТОВ «Елітсервіс-2008», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаним підприємствам, до податкового кредиту.
Суд з зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Зокрема, суд ухвалою від 07.08.2012р. витребував у відповідача копії податкових декларацій контрагентів позивача та докази визначення їм податкових зобов'язань, копії пояснень посадових осіб, та інформацію про наявні кримінальні справи.
Відповідач суду даних документів не надав.
Також, Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.
Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.
Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Підпункт 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що валові витрати виробництва та обігу-сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Також, як вбачається з матеріалів справи, фактична поставка товару та виконання сторонами умов договору підтверджується первинною документацією, зокрема, податковими та видатковими накладними та відповідними розрахунковими документами.
Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з ПП «Біг Кепітал»(код ЄДРПОУ 34714066), ТОВ «Елітсервіс-2008»(код ЄДРПОУ 36259314), зроблено на підставі первинних документів, а саме: видаткової накладної, податкової накладної, суми ПДВ, по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується актом перевірки.
Оскільки здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірності формування позивачем валових витрат.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналогічні положення встановлені нормами Податкового кодексу України.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу
Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Отже, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ПП «Біг Кепітал»(код ЄДРПОУ 34714066), ТОВ «Елітсервіс-2008»(код ЄДРПОУ 36259314), на час вчинення правочинів були зареєстровані у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.
Зокрема, позивачем на вимогу суду надані документи, які підтверджують використання придбаного у даного контрагента у власній господарській діяльності
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення №0012242310 та №0012232310 від 28.12.2011р.Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян