Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
27 серпня 2012 р. № 2-а- 279/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд
в складі: головуючого -судді Білової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Пшеничного В.О.,
за участю представників: позивача -Платіциної О.Г., відповідача -Іщук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2011р. №0004062311, від 01.11.2011р. №0004102311.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №839/2311/31293151 від 21.10.11, та винесені податкові повідомлення - рішення №0004062311 від 01.11.11 року та № 0004102311 від 01.11.11 року. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, посилаючись на незаконність висновків податкового органу через те, що господарські відносини з ФОП ОСОБА_3 мали реальний характер та відповідають вимогам чинного законодавства.
Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в акті перевірки.
Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" Платіцина О.Г. - в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.
Представник відповідача - Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби Іщук Л.М. - в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, зазначених у наданих письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців(т.1 а.с.183-184).
Позивач протягом 01.01.10 - 31.12.10 року мав ліцензії на виробництво ветеринарних медикаментів та препаратів, оптову, роздрібну торгівлю ветеринарними медикаментами та препаратами Серії АБ №101367 від 29.04.2005 року та Серії АВ № 521987 від 28.03.10 року (т. 2 а.с. 4, т. 1 а.с. 182).
Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби було проведено документальну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала взаємовідносини з платником податків ФО-П ОСОБА_3 за період з 01.01.10 року по 31.12.10 року., за результатами якої складено акт № 839/2311/31293151 від 21.10.2011 року (т. 1 а.с.11-21).
Вказаним актом встановлені порушення:
- п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 п.п. 7.4.1., п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 167976грн..
- п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 209969 грн.
Не погодившись з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки № 839/2311/31293151 від 21.10.2011 року, позивач звернувся до податкового органу з запереченням на акт перевірки (т. 1 а.с.26-28), за результатами розгляду яких відповідачем було відмовлено в задоволенні вимог позивача (т. 1 а.с.29-32).
На підставі акту № 839/2311/31293151 від 21.10.2011 року Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області 01.11.2011 року були винесені податкові повідомлення - рішення:
- № 0004062311 (а.с.7), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 251964,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 167976,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 83988,00 грн.;
- № 0004102311 (а.с.8), яким збільшено суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 314953,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 209969,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 104984,5 грн.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями № 0004062311 від 01.11.2011 року та № 0004102311 від 01.11.2011 року, позивач оскаржив їх до вищих податкових органів, в результаті чого рішеннями Державної податкової адміністрації у Харківській області № 5334/10/25-203 від 28.11.11 року (т.1 а.с.37) та Державної податкової служби України №10-2115 від 26.12.11 року (т.1 а.с.43) в задоволенні скарг відмовлено, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом на підставі висновків про відсутність реального вчинення господарських операцій позивача з його контрагентом, ФО-П ОСОБА_3
Щодо господарських взаємовідносин позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр", з його контрагентом, ФО-П ОСОБА_3, судом встановлено наступне.
01.01.2009 року між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр", та ФО-П ОСОБА_3 було укладено договір постачання (т.1 а.с.44-45), відповідно до якого постачальник, ФО-П ОСОБА_3, зобов'язується передати у власність покупця, Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр", а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по цінам, викладеним в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Положення вказаного договору передбачено наступні умови:
- загальна кількість, асортимент та комплектність Продукції, що підлягає поставці, будуть вказані в додатках до цього Договору (п.2.1);
- фактична кількість, асортимент та комплектність Продукції, що підлягає поставці Покупцю, погоджується Сторонами шляхом оформлення Додатків до Договору, на підставі заявок на поставки окремих партій продукції (п. 2.2);
- якість Продукції повинна відповідати вимогам діючих стандартів, технічних умов. Продукція повинна мати сертифікат якості (п.2.3);
- якщо інше не зазначено у Додатках або додаткових угодах до цього Договору, всі втрати пов'язані із поставкою продукції на склад Покупця несе сам Покупець, а місцем поставки є склад постачальника, тобто поставка здійснюється на умовах ЕХW смт. Чкаловське (відповідно до ІНКОТЕРМС-2000). Міжнародні правила щодо тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС» (редакція 2000 року), застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору та є необхідними при тлумаченні Договору, якщо інші умови або доповненнях до нього (п. 3.7);
- партія Продукції вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем: за кількістю шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості місць, вказаної в транспортних та супровідних документах партію Продукції; за якістю - відповідно до сертифікатів якості та/або відповідності Постачальника та/або Виробника (п.7.1).
Згідно видаткових накладних та податкових накладних, підписаних сторонами, предметом постачання були наступні товари: Селеніт Барію, Ліпофільна Фракція, субстанція неоміцина сульфата, П/добавка расторопша п'ятниста, шафа сушильна КВС-G-100/250, шафа сушильна ШСС-80п, лазня водяна ЛВК, олія вазелінова, , субстанція енрофлоксацина н/с.
Як прояснила представник позивача Платіцина О.Г., додатків до цього договору не укладалося; сертифікати якості на кожну партію товару не вимагалися, оскільки господарські відносини з ФО-П ОСОБА_3 тривають не один рік; умови отримання товарів, передбачені договором, на практиці сторонами не дотримувалися: фактично постачання здійснював ФО-П ОСОБА_3 Доказів компенсації ФО-П ОСОБА_3 витрат на доставку товару позивачем не надано ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду справи.
Таким чином, судом встановлено, що умови укладеного договору не відповідають документально оформленим первинним документам по взаємовідносинам між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" та ФО-П ОСОБА_3 в частині відсутності додатків до цього договору, недотримання умов постачання, ненадання сертифікатів відповідності на товари, невстановлення плати за виконання обов'язків по доставці товарів постачальником, які він не повинен був виконувати.
Суд зазначає, що частина товару, виходячи з його ваги та габаритів, об'єктивно вимагає здійснення транспортування спеціальним транспортом, зокрема, доставки шкафів та вазелинової олії партією в 120 кг (т.1 а.с.85) та добавки расторопши п'ятнистої партією в 2000 кг.(т. 1 а.с.140).
Однак, будь-які документи щодо транспортування товару ані при проведенні перевірки, ані до суду позивачем не надані.
З усних та письмових пояснень представника позивача Платіциної О.Г., судом встановлено, що довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від ФО-П ОСОБА_3 позивачем не виписувалися. Так, у письмових поясненнях (т. 1 а.с.180-181) представником позивача зазначено, що Наказом № 1 від 02.01.2009р., копія якого долучена до матеріалів справи (т. 1 а.с. 211), ТОВ «Зооветеринарний центр» поклав обов'язки по отриманню матеріалів від ФО-П ОСОБА_3 на інженера ОСОБА_6
Відповідно до п.1 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за N 293/1318, інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємство).
Відповідно до п. 2 Цієї Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.
Єдиним виключенням з положень п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей є абзац 3 п. 13, яким передбачено, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
Листом від 05.03.2002 р. N 053-2930 Міністерство фінансів України повідомило, що відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, без довіреності може здійснюватися відпуск цінностей при централізовано-кільцевих перевезеннях, за якими вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) здійснюється систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).
Оскільки між позивачем та його контрагентом не мали місце централізовано-кільцеві перевезення, застосування абз.3 п. 13 Інструкції є неможливим.
Таким чином, Наказ про призначення відповідального за отримання товару №1 від 02.01.09 року, виданий директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" ОСОБА_7, не відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей та не може бути визнаний як належний доказ додержання порядку отримання товарно-матеріальних цінностей у ФО-П ОСОБА_3
При розгляді справи судом також враховано, що згідно з даними акту документальної планової виїзної перевірки у ФО-П ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р. №1453/17-221/НОМЕР_3 від 27.07.11 року (т.1 а.с. 150-174), ДПІ у Жидачівському районі отримано постанову (вх. ДПІ від 07.04.2011р. № 2564/8) ст. слідчого СВ ПМ СДПІ ВПП у м.Львові, ст.лейтенанта податкової міліції Городецького Ю.Т. по матеріалах кримінальної справи за фактом створення ПП «Стилет-Юг» (код 37048886), ПП «Альтекс-Юг» (код 37048928), ПП «Агропрайд» (код 35870453), ПП «Югтрансагро» (код 36580289), з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. Розслідуванням по справі встановлено, що в період з 10.06.08 по 31.03.10р група невстановлених слідством осіб, з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності, організували створення ПП «Стилет-Юг» (код 37048886), ПП «Альтекс-Юг» (код 37048928), ПП «Агропрайд» (код 35870453), ПП «Югтрансагро» (код 36580289). В подальшому отримавши можливість здійснювати контроль над діяльністю вище зазначених підприємств, невстановлені слідством особи використали дані підприємства для прикриття власної незаконної діяльності, пособництва в умисному ухилянні від сплати податків легально діючим підприємствам різних областей України, зокрема Львівської. Серед підприємств «вигодонабувачів», згідно поданої СУ ПМ ДПА України інформації на території Львівської області, серед інших є ПП "Рем-Тех-Ком" (код 36370633), яке перебуває на обліку в ДПІ у Жидачівському районі. Також у цьому акті зазначено, що в ході проведеного аналізу встановлено, що ФО-П ОСОБА_3 у декларації про отримані доходи за 2010 р. до складу валових витрат включав витрати на придбання товарів виключно від ПП «Рем-Тех-Ком» (і.п.н. 363706320306) на суму 852897,3 грн.
Крім того, судом встановлено, що після винесення Чугуївською ОДПІ спірних податкових повідомлень-рішень №0004062311 від 01.11.11 року та № 0004102311 від 01.11.11 року, 08.12.11 року старшим слідчим СУ ГУМВС України в Харківській області майором міліції Литвиненком В.Л. винесено постанову про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Зооветеринарний центр» (т. 2 а.с. 65). В даній постанові зазначено, що в провадженні СУ ГУМВС України в Харківській області перебуває кримінальна справа, порушена за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України по факту підробки документів. В ході досудового слідства було встановлено, що у липні 2007 року ОСОБА_10, який діяв умисно, з метою прикриття своєї незаконної діяльності по складанню фіктивних документів, які містять недостовірні дані, які дозволяють підприємствам-контрагентам зменшити суму обов'язкових податкових платежів, використовуючи ОСОБА_11 як підставну особу, створив юридичну особу - Приватне підприємство «Гелеан», зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Єсеніна, 10 кв. 24. Крім того, встановлено, що ОСОБА_10 є керівником декількох фіктивних підприємств, а саме: ПП «Рем-Тех-Ком», ТОВ НВП «Кванта», з якими мало взаємовідносини Товариство з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр". З метою повного та всебічного проведення досудового слідства виникла необхідність в проведенні документальної перевірки ТОВ "Зооветеринарний центр", з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ПП «Рем-Тех-Ком», ТОВ НВП «Кванта», ФО-П ОСОБА_3 за період з 01.01.08 року по 01.10.11 року.
Як вбачається з протоколу допиту ОСОБА_7 в рамках досудового слідства по кримінальній справі (т.2 а.с. 68-72), придбання субстанції Ліпофільної фракції здійснювалося в перевіряємому періоді Товариством з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" як у ФО-П ОСОБА_3, так і безпосередньо у ПП «Рем-Тех-Ком»; при купівлі сировини для виготовлення ветеринарної продукції сертифікати на товар у ФО-П ОСОБА_3 не перевірялися. Як пояснив ОСОБА_7, він декілька разів перевіряв якість субстанції у Львовському інституті ветеринарних препаратів.
Однак, як вбачається з відповіді Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок від 30.05.2012 року (т. 2, а.с. 84-85), на замовлення ТОВ "Зооветеринарний центр" за весь час роботи ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок здійснював перевірку лише одного разу, а саме, 16-18 травня поточного року виконував випробування зразка субстанції ліпофільної фракції плаценти свиней на відповідність вимогам ТУ У 24.5-31293151-043-2004 на замовлення ТОВ «Зооветеринарний центр». До вказаної відповіді подано в якості паспорту копію аналітичного паспорту від 13.01.12 року, оформленого ЗАТ НПП «Агрофарм», з результатами випробувань субстанції ліпофільної фракції плаценти свиней, партія 31.
В судовому засіданні 12.03.12 року представник позивача Платіцина О.Г. спочатку надала засвідчену копію одного паспорту субстанції ліпофільної фракції, пояснивши, що підприємство має лише цей один паспорт на підтвердження якості субстанції ліпофільної фракції № серії 13, об'єм серії 13 кг, дата виготовлення 03.04.08 року, отриманого від ФОП ОСОБА_3, та надала копію такого паспорту до матеріалів справи (т. 1 а.с.210), зазначивши, що з огляду на високу якість сировини, в подальшому паспорти якості у ФО-П ОСОБА_3 не вимагалися.
Однак, 21.08.12 року цим самим представником, Платіциною О.Г., через канцелярію суду були надані копії паспортів субстанції ліпофільної фракції з № серій 15, 17, 23, датами виготовлення 05.01.10 року, 17.05.10 року, 03.07.10 року відповідно (т. 2 а.с.109-110).
Як вбачається з усіх долучених до справи копій паспортів якості, виробником сировини є ЗАТ НПП «Агрофарм», РФ, м. Воронеж (т. 2 а.с. 108-110).
Судом встановлено, що вказані паспорти взагалі не містять інформації щодо фактичних показників якості продукції, на яку вони виписані, оскільки в них не заповнена права колонка таблиці, отже, вони не підтверджують якісні характеристики субстанції ліпофільної фракції кожної конкретної партії та не можуть бути взяті до уваги в якості належних документів виконання ФО-П ОСОБА_3 зобов'язань по поставці за договором.
Крім того, як вбачається з відповіді Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України №18/15-19-2402 від 11.04.12 року (т. 1 а.с. 76), інформації щодо митного оформлення ввезених на митну територію України субстанції ліпофільної фракції за період з 01.01.09 по 01.03.12 року не виявлено, вказана відповідь надана на запит СВ ГУМВС України від 21.03.12 року №47 (т. 2 а.с. 75), в якій запитувалася інформація щодо наявності фактів ввезення на митну територію України субстанції ліпофільної фракції в період з 01.01.09 року по 01.03.12 року та реквізитів суб'єктів господарської діяльності, які здійснювали такі оформлення.
Суд не бере до уваги в якості належного та достатнього обґрунтування реальності отримання від ФО-П ОСОБА_3 сировини для виробництва преміксів, копій калькуляцій таких преміксів, нарядів на виробництво, товарних накладних та договорів на подальшу реалізацію преміксів, оскільки, матеріалами справи підтверджено, що позивач мав господарські відносини не тільки з ФО-П ОСОБА_3 з приводу закупівлі сировини, а також з ТОВ «Рем-Тех-Ком», ТОВ НВП «Кванта», «Бізнес Тема» (т.2, а.с. 81), дані, які б ідентифікували сировину, яка згідно нарядів відпущена у виробництво, відносно постачальника ФО-П ОСОБА_3 відсутні.
Отже, позивачем як при проведенні перевірки, так і до суду не надано належних доказів виконання контрагентом позивача, ФО-П ОСОБА_3 зобов'язань по поставці товару та отримання його ТОВ «Зооветеринарний центр»
Вимогами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Суд зазначає, що виходячи зі змісту вказаної норми, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
В ході судового розгляду справи позивачем до суду не надано достатніх доказів реальності виконання угод з ФО-П ОСОБА_3, через що підтверджено висновки акту перевірки про встановлення фактичних обставин, які спростовують реальність проведених господарських операцій, по яких позивачем визначені суми податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від контрагента ФО-П ОСОБА_3
Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
При вирішенні справи судом встановлено, що 05.03.2012р. Верховним Судом України винесена постанова у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень.
В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що висновок про протиправність донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ, який зроблений з посиланням на те, що сама лише наявність у позивача податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкових повідомлень-рішень Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0004062311 від 01.11.11 року та № 0004102311 від 01.11.11 року є необґрунтованими, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Оскільки позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір було сплачено в розмірі 32,19 грн., позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є майновими, з позивача належить стягнути суму недоплаченого судового збору в розмірі 2113,81 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задовольнення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зооветеринарний центр" (код 31293151, 63544, Харківська обл., Чкаловський район, пгт Чкаловське, вул. Леніна, 11, секція А) до державного бюджету (на рахунок УДКСУ в Червонозаводському районі м.Харкова, код отримувача: 37999628, банк отримувача: ГУДКУ у Харківській області, код банку отримувача: 851011) суму судового збору в розмірі 2113,81 (дві тисячі сто тринадцять) гривень 81 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2012 року.
Суддя Білова О.В.