Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
04 вересня 2012 р. № 2-а- 4431/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ізовітова-Вакім О.В. при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участю: представника позивача -Шинкарчука А.В., Тараканової Н.Б.
представника відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра-М" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітра-М", звернувся до суду позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 року № 0000691520.
В обґрунтування позовних зазначив, що формування податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків, та чинне законодавство не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та просив їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, правом участі в судовому засіданні не скористався, надав письмові заперечення проти позову, згідно яких просив в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Враховуючи положення ч. 4 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року, за результатами якої складено акт від 14.03.2012 року № 434/152-36343241 (а. с. 62 - 66).
В ході перевірки використано податкову декларацію за січень 2012 року від 20.02.2012 року № 9006994044 з податку на додану вартість з додатками до неї, податкову звітність з податку на додану вартість: реєстр отриманих та виданих податкових накладних за січень 2012 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток № 5 до декларації від 20.02.2012 року № 9006999047).
За результатами перевірки податковий орган прийшов до висновку про завищення позивачем податкового кредиту грудня 2011 року на суму ПДВ 34463,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за грудень 2011 року у сумі 34463,00 грн.
В Акті від 14.03.2012 року №434/152-36343241 зазначено, що згідно бази "Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податковим органом встановлені розбіжності даних зазначених ТОВ "Мітра-М" та його контрагентом ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", а саме: позивачем до податкового кредиту грудня 2011 року включена сума ПДВ у розмірі 25774,08 грн., ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" до податкових зобов'язань зазначена сума ПДВ не включена.
Крім цього, при перевірці податкової звітності з податку на додану вартість встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 25774,08 грн. за придбані товари по податковим накладним від 04.01.2012 року № 3; від 05.01.2012 року № 4; від 06.01.2012 року № 7, отриманим від ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 369876120357), яке на момент видачі податкових накладних не було платником ПДВ, оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (код ЄДРПОУ 369876120357) було анульовано 14.10.2011 року, на підставі чого відповідачем зроблено висновок про неправомірність віднесення сум за зазначеними накладними до складу податкового кредиту.
На підставі висновків Акту перевірки від 14.03.2012 року № 434/152-36343241 Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова, винесено податкове повідомлення-рішення від 26.03.2012 року № 0000691520., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 38661,00 грн., із яких за основним платежем 25774,00 грн., за штрафними санкціями 12887,00 грн., яке є предметом судового розгляду.
Суд з урахуванням встановлених обставин адміністративної справи не погоджується з позицією податкового органу виходячи з наступного.
Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з п. 76.1 та п. 76.2 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 1 п. 180.1 ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Спірні правовідносини склалися з приводу формування платником податків податкового кредиту з ПДВ, тому суд при розгляді справи вважає за необхідне керуватись статтею 198 Податкового кодексу України пунктом 198.1 якої визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Крім того, суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2-а-14158/11/2070 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова, визнано протиправним та скасовано податкове рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" та зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест", як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року зазначена постанова Харківського окружного адміністративного суду залишена без змін (а. с. - 8-15). Ухвалою ВАСУ від 22.02.2012 року ДПІ було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ, з підстав не встановлення порушень судом норм матеріального та процесуального права (а. с. - 26 ).
Суд з урахуванням наведених судових рішень кореспондує їх зміст з позицією Вищого адміністративного суду України з цього питання, що викладена в листі від 02.08.2010 року № 1172/11/13-10, а саме: судам слід мати на увазі, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, зокрема, з підстав, наведених у пунктах "а" та "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", не виключає можливості повторної подальшої реєстрації особи як платника зазначеного податку, попереднє свідоцтво якої було анульовано. Разом із тим, ця особа не позбавлена права оскарження в адміністративному суді рішення про анулювання попередньої реєстрації платника податку на додану вартість, якщо вважає відповідне рішення податкового органу протиправним. У разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
За таких обставин, рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача ТОВ "Промбуд-монтажінвест" є протиправним з моменту його прийняття та не створює будь-яких правових наслідків.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 83.1.4. ст. 83 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок для посадових осіб органів державної податкової служби судові рішення є підставами для висновків.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідачем, в порушення п. 83.1.4. ст. 83 Податкового кодексу України, не були враховані наведені судові рішення під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів обставин, на яких ґрунтуються висновки акту перевірки та заперечення, а також не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами адміністративної справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра-М" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26 березня 2012 року № 0000691520.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітра-М" (61000, м. Харків, вул. Зубарєва, 35/а, кв. 87, код ЄДРПОУ 36373241) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 387 (триста вісімдесят сім) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 10.09.2012 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.