Справа № 1570/4199/2012
06 вересня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
за участю секретаря: Казарян С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело»до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0008922301 від 05.06.2012 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело»звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0008922301 від 05.06.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення є необґрунтовано зроблені відповідачем висновки, викладені в акті перевірки №135/22-314/25029967/699 від 11.05.2012 року, згідно з якими зазначено порушення вимог п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та встановлено, що укладені позивачем з ТОВ «Південні традиції» договори відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 203, п.п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності і не спричиняють реального настання правових наслідків, в зв'язку з чим підприємством безпідставно включено по складу податкового кредиту за травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 суму ПДВ всього в розмірі 102483 грн. Позивач зазначив, що не погоджується з висновком відповідача про нікчемність угод, укладених між ним та ТОВ «Південні традиції», оскільки зазначені висновки відповідача є лише припущеннями, не підтверджені відповідними доказами, окрім того акт перевірки не містить фактичних даних з посиланням на рішення суду, яке набрало законної сили про визнання угод недійсними, натомість позивачем надано належним чином оформлені відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку документи, які підтверджують виконання договорів та наявність яких є обов'язковою згідно змісту договорів (податкові та видаткові накладні,ТТН). Позивач вважає, що факт визнання з боку контрагентів будь-яких протиправних дій не тягне за собою змін бази оподаткування та обов'язку підприємства коригувати раніше заявлені показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки це не передбачено положеннями Податкового кодексу України. Окрім того, позивач зазначив, що при проведенні перевірки контролюючим органом замість первинних документів використовувались матеріали перевірок інших контрагентів підприємства без врахування первинних документів скаржника, що свідчить про формальне та поверхневе проведення перевірки, упереджене ставлення до її результатів. Таким чином, позивач вважає, що висновок про нікчемність угод, укладених між Позивачем та ТОВ «Південні традиції»зроблено з перевищенням повноважень, тому дії ДПІ у Приморському районі міста Одеси є незаконними, рішення прийняте в результаті цих дій є таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні, зазначивши, що податкове повідомлення-рішення №0008922301 від 05.06.2012 року є законним та обґрунтованим та відповідно підстави для його скасування відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступні обставини та факти.
Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» зареєстровано 21.07.1997 року (а.с.24).
Згідно довідки Головного управління статистики в Одеській області №13057 основним видом діяльності підприємства у вигляді ТОВ «Джерело»є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом (52.11.0) (а.с.25-26).
На підставі наказу №361 від 12.04.2012 року, виданого ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС та направлень № №303, 304 від 12.04.2012р. посадовими особами ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Джерело» (код ЄДРПОУ 25029967) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «Південні традиції»код ЄДРПОУ 37550936 за період квітень-грудень 2011 року.
За наслідками вказаної перевірки відповідачем був складений акт №135/22-314/25029967/699 від 11.05.2012 року (а.с.10-21), відповідно до висновків якого ТОВ «Джерело» порушено п. 198. 3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих ТОВ «Джерело»показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів, послуг з метою використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20%», рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту»на загальну суму 102483грн., у т.ч. по періодах: за травень 2011 року -28930,5 грн., за червень 2011 року -47 337,3 грн., за липень 2011 року -10193, 5 грн., за жовтень 2011 року -2320, 2 грн., за листопад 2011 року - 9141, 7 грн., за грудень 2011 року -4560,0 грн.
На підставі акту перевірки №135/22-314/25029967/699 від 11.05.2012 року ДПІ у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення №0008922301 від 05.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 109 038грн.(а.с.22).
Позивач з прийнятим податковим повідомленням-рішенням не погоджується, звернувся до суду з позовом, в якому просить його скасувати.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно ст. 78. Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, серед іншого, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Судом встановлено, що ДПІ у Малиновському районі міста Одеси було надано ТОВ «Джерело»запит від 24.02.2012 року за №8099/1023-20 щодо надання інформації та її документального підтвердження по господарських взаємовідносинах із платником податків ТОВ «Південні традиції», проте протягом 10 днів документи до перевірки не надано.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. ( п. 78.4 ст. 78 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, направлення на перевірку та копію наказу вручено 18.04.2012 року під розписку головному бухгалтеру Кулик О.В.
Згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням підставою його прийняття є порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198. 6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.
Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Південні традиції»»до складу податкового кредиту за травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року на загальну суму 102483грн., суд виходить з наступного.
ТОВ «Джерело»включило суми ПДВ за зазначеними податковими накладними до податкового кредиту, що відображено у деклараціях з ПДВ за травень, червень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно з п. 201.7 вказаної статті податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
В акті перевірки зазначено, що одним із постачальників ТОВ «Джерело»у періоді квітень-грудень 2011 року є ТОВ «Південні традиції».
За перевіряємий період ТОВ «Джерело» по господарських взаємовідносинах з ТОВ «Південні традиції»згідно АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»задекларовано податкового кредиту по ПДВ у сумі 102 483 грн.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Південні традиції»укладено договори поставки від 22.11.2011 року, від 01.10.2011 року та від 12.04.2011 року, за умовами яких ТОВ «Південні традиції» та Одеські філії «Ніагара», «Боб»ТОВ «Південні традиції (постачальник) зобов'язується поставити товар. Згідно умов угод Постачальник зобов'язується передати товар, а продавець зобов'язується сплатити відповідні грошові суми. Найменування, асортимент та кількість товару визначається у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії Товару (а.с.34-43).
Відповідно до п.п.2.4, 3.4 зазначених договорів розвантаження партії товару здійснюється продавцем. Поставка відбувається на умовах доставки товару транспортними засобами та за рахунок Постачальника або за рахунок самовивозу Покупцем товару зі складу Постачальника.
На виконання умов договору від 12.04.2011 року, ТОВ «Джерело»отримало податкові накладні: №9 від 19.04.2011 року, №56 від 31.05.2011 року, №127 від 30.06.2011 року, №232 від 16.09.2011 року (а.с.44,54).
На виконання умов договору від 01.10.2011 року, ТОВ «Джерело»отримало податкові накладні: №105 від 05.07.2011 року, №173 від 12.08.2011 року, №127 від 30.06.2011 року (а.с.44,54).
На виконання умов договору від 22.11.2011 року, ТОВ «Джерело»отримало податкові накладні: №347 від 26.11.2011 року, №274 від 16.12.2011 року, №273 від 16.12.2011 року.
Вищевказані суми ПДВ включені позивачем до податкового кредиту за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року.
Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Позивач зазначає, що факт виконання робіт за зазначеними договорами підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом податковими, видатковими накладними, а саме: податкова накладна №9 від 19.04.2011 року, видаткова накладна №РН-0000009 від 19.04.2011 року, податкова накладна №56 від 31.05.2011 року, видаткова накладна №РН-0000052 від 26.05.2011 року, податкова накладна №127 від 30.06.2011 року, видаткова накладна №РН-0000038 від 16.05.2011 року, податкова накладна №105 від 05.07.2011 року, видаткова накладна №РН-0000115 від 05.07.2011 року, податкова накладна №173 від 12.08.2011 року, видаткова накладна №РН-0000197 від 12.08.2011 року, податкова накладна №232 від 16.09.2011 року, видаткова накладна №РН-0000272 від 16.09.2011 року, податкова накладна №347 від 26.11.2011 року, видаткова накладна №4096 від 26.11.2011 року, податкова накладна №274 від 16.12.2011 року, видаткова накладна №РН-0004363 від 16.12.2011 року, податкова накладна №273 від 16.12.2011 року, видаткова накладна №4362 від 16.12.2011 року. (а.с.44-100).
Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов зазначених договорів позивачем надано товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв Серії 01 ААБИ №811471 від 19.04.2011 року, Серії 01 ААБН №115263 від 26.05.2011 року, Серії 01 ААБИ №811478 від 16.05.2011 року, Серії 01 ААБН №115317 від 05.07.2011 року, Серії 01 ААБН №115417 від 12.08.2011 року, Серії 01 ААБН №115467 від 16.09.2011 року та Серії 01 ААБН №038632 від 16.12.2011 року.
Суд звертає увагу, частинами 1,2 статті 9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з наданих позивачем на виконання умов договорів поставки податкових, видаткових, товарно-транспортних накладних, останні містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України №996-XIV.
Окрім того, як передбачено Договорами, поставка відбувається транспортними засобами та за рахунок Постачальника або за рахунок самовивозу Покупцем товару зі складу Постачальника, а тому суд вважає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні підтверджують рух товару згідно даного Договору.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що позивачем виконано всі зобов'язання за договорами поставки укладеними позивачем з ТОВ «Південні традиції»від 22.11.2011 року, від 01.10.2011 року та від 12.04.2011 року, а саме: прийнято товар та сплачено грошові кошти, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, отже договори, укладені позивачем з метою використання зазначених товарів у власній господарській діяльності, а податкові та видаткові накладні виписані ТОВ «Південні традиції»містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Кодексу. Вищевикладене свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.
За встановлених обставин у судовому засіданні не знайшли підтвердження висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, тому податок на додану вартість за вищевказаними податковими накладними в сумі 102483 грн. правомірно віднесений до складу податкового кредиту за травень 2011 року, за червень 2011 року, за липень 2011 року, за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року, за грудень 2011 року.
Відповідно до п. 185.1 «б»ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платника податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відтак, доказуванню підлягають обставини щодо здійснення конкретної господарської операції з постачання послуг чи її відсутності.
Стосовно відсутності фактичного виконання робіт за договорами, укладеними з ТОВ «Південні традиції», судом встановлено, що відповідач посилався на висновки акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 24.02.2012 року за №1114/23-4/37550936 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Південні традиції»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 09.03.2011 року по 31.12.2011 року»та на службову записку ВПМ ДПІ у Приморському районі міста Одеси від 24.02.2012 року за №31349/26-53 з висновком ВПМ ДПІ у Приморському районі міста Одеси, в якій зазначено, що у ТОВ «Південні традиції»відсутні трудові ресурси (водії, грузчики, брокери, бухгалтер), підприємство не має на балансі складських та виробничих приміщень, відсутні транспортні засоби, що свідчить про наявність ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Південні традиції»з контрагентами-резидентами на період з 09.03.2011 року по 31.12.2011 року
Судом встановлено, що дії по проведенню 24.02.2012 року зустрічної звірки ТОВ "Південні традиції", за результатами якої було складено акт від 24.02.2012 р. № 1114/23-4/37550936 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Південні традиції", код ЄДРПОУ (37550936) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 09.03.2011 р. по 31.12.2011 р." оскаржено до суду.
Згідно постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року по справі №1570/1858/2012 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Південні традиції" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби задоволено повністю: визнано противоправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби по проведенню 24.02.2012 року зустрічної звірки ТОВ "Південні традиції" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 09.03.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої було складено акт від 24.02.2012 р. № 1114/23-4/37550936 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Південні традиції", код ЄДРПОУ (37550936) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 09.03.2011 р. по 31.12.2011 р."; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби по формуванню в акті від 24.02.2012 р. № 1114/23-4/37550936 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Південні традиції", код ЄДРПОУ (37550936) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 09.03.2011 р. по 31.12.2011 р."висновків про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ "Південні традиції"з контрагентами - резидентами про штучне формування податкового кредиту контрагентами за період з 09.03.2011 р. по 31.12.2011 р. та визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби по складанню акту від 24.02.2012 р. № 1114/23-4/37550936 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Південні традиції", код ЄДРПОУ (37550936) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 09.03.2011 р. по 31.12.2011 р."
Зазначена постанова змінена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2012 року: резолютивну частину постанови викладено наступним чином: «позов товариства з обмеженою відповідальністю "Південні традиції" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби задовольнити частково; визнати противоправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби по проведенню 24.02.2012 року зустрічної звірки ТОВ "Південні традиції" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 09.03.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 24.02.2012 р. № 1114/23-4/37550936 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Південні традиції", код ЄДРПОУ (37550936) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 09.03.2011 р. по 31.12.2011 р.". Постанова набрала законної сили.
Щодо посилання відповідача на нікчемність правочину, з зазначеними висновками суд не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним:
1) невідповідністю його змісту вимогам закону;
2) наявністю мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства;
3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить, зокрема, фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України, у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Недійсність договорів, а також видаткових та податкових накладних, підписаних від імені однієї із сторін, прямо законом не встановлена, а тому зазначений правочин є оспорюваним.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку вищезазначених договорів. Зобов'язання за договорами між Позивачем та ТОВ «Південні традиції»виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, копії яких приєднано до матеріалів справи, окрім того Податковий кодекс України не містить норми, яка б передбачала коригування податкових зобов'язань чи податкового кредиту у разі визнання правочину нікчемним, тому посилання на нікчемність правочину є необґрунтованим.
Та, водночас положеннями Податкового кодексу України не передбачено такого права, як визнання в односторонньому порядку господарських правочинів недійсними податковим органом.
Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі і ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.
Окрім того, діючим законодавством передбачено індивідуальну, а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату ПДВ до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобов'язань, податкового кредиту, чистої суми зобов'язань, тому конкретний платник податку може нести відповідальність у тому числі й фінансову лише за достовірність податкової звітності та податкових документів, складених або отриманих ним особисто від іншого суб'єкта господарської діяльності.
При цьому суд враховує, що позивач та його контрагент на час спірних правовідносин були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на зазначене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС №0008922301 від 05.06.2012 року є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.
Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» підлягають задоволенню.
Розподілити судові витрати відповідно ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. . 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело»до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0008922301 від 05.06.2012 року, - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області ДПС №0008922301 від 05.06.2012 року
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 вересня 2012 року.
Суддя/підпис/:
З оригіналом згідно:
Суддя:
.