Категорія №8.2.1
Іменем України
05 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6034/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Ушакова Т.С.,
при секретарі судового засідання - Разіній Н.В.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокрі» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003222300 від 18.05.2012,-
6 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокрі» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003222300 від 18.05.2012.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ «Бокрі» було перевірено працівниками ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС, про що було складено акт перевірки № 199/22-300/24205563 від 27.04.2012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бокрі» (код за ЄДРПОУ 24205563) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код за ЄДРПОУ 367134830) за січень-квітень 2011 року. На підставі зазначено акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003222300 від 18.05.2012 про сплату 4 668,00 грн. грошового зобов'язання за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, яке позивач вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач вважає, що ДПІ на підставі висновку про відсутність транспортних засобів, наявності необхідних трудових ресурсів робить висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій контрагентом позивача. При цьому ДПІ не вказує на жодне порушенням позивачем вимог чинного законодавства, в тому числі вимог Податкового кодексу України.
Позивач вважає, що висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам, не відповідають первинним документам, наданим для перевірки. Висновки ДПІ не підтверджені жодним доказом та зроблені із порушенням вимог чинного законодавства України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 30.08.2012 надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, у раніше наданих суду письмових запереченнях проти позову зазначив, що згідно отриманої від Алчевської ОДПІ Луганської області матеріалів позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код 36713483) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 по 31.10.2011 (акт перевірки від 14.02.2012 № 345/236-36713483) та за період з 01.01.2011 по 31.08.2011 (акт перевірки від 10.02.2012 № 310/236-36713483), встановлено відсутність документального підтвердження податкових зобов'язань, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у сумі 14 789 178,00 грн., також встановлено відсутність документальною підтвердження податкового кредиту, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 14 109 227,00 грн.
Згідно інформації КП «Алчевське бюро технічної інвентаризації» від 21.12.2011 №3876, за ТОВ «Транс Агентство Сервіс» право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано. Згідно інформації Відділу Держкомзему у м. Алчевську від 07.11.2011 №2012 ТОВ «Транс Агентство Сервіс» не є землекористувачем. Згідно інформації від 10.11.2011 №46/2414 Відділення Державтоінспекції Алчевського міського відділу УМВС України в Луганській області у ТОВ «Транс Агентство Сервіс» транспортні засоби не зареєстровані.
Господарські операції між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.
В результаті вищенаведеного встановлено порушення ТОВ «Бокрі» п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, а саме: завищення податкового кредиту у загальній сумі ПДВ 4 668,00 грн., а саме: по періодам 2011 року: за січень у сумі ПДВ 325,00 грн. за лютий у сумі ПДВ 1 614,00 грн., за березень у сумі ПДВ 1 642,00 грн., за квітень у сумі ПДВ 563,00 грн., за червень у сумі ПДВ 524,00 грн.
На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Бокрі» у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Бокрі» (далі - ТОВ «Бокрі») (ідентифікаційний код 24205563) 11.02.1997 зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради, місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Руднєва, 2а.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 13.04.2012 по 20.04.2012 на підставі направлення від 12.04.2012 № 130, виданого ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС, Бівольченко А.О. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю юридичних осіб, радником податкової служби ІІІ рангу, та п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 с. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), відповідно до наказу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС від 12.04.2012 №170, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Бокрі» (код за ЄДРПОУ 24205563) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (код 36713483) за січень-квітень, червень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 27.04.2012 за № 199/22-300/24205563, у висновках якого зазначено, що ТОВ «Бокрі» порушено п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній сумі 4 668,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 № 0003222300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» в сумі 4 669,00 грн. (4 68,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
ТОВ «Бокрі» було оскаржено вищевказане податкове повідомлення-рішення до ДПС в Луганській області (апеляційна скарга за вих. № 26 від 25.05.2012).
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 24.07.2012 № 11687/10-408 податкове повідомлення-рішення від 18.05.2012 № 0003222300 залишено без змін, скаргу ТОВ «Бокрі» від 25.05.2012 - без задоволення.
Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Так, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п.п. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Правомірність проведення перевірки сторонами не заперечується.
Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05.01.2011 між ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (Постачальник) та ТОВ «Бокрі» (Покупець) укладено договір поставки № 100034, згідно якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію, сортамент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунку-фактурі, який надається Постачальником Покупцю та є його невід'ємною частиною, або у Специфікаціях, що є додатками до цього договору і його невід'ємними частинами.
В підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактрури, платіжні доручення.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у позивача всіх первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції в рамках Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ст. 44 Податкового кодексу України.
Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Системним аналізом вищевказаних положень Податкового кодексу України встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.
Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ «Бокрі» та ТОВ «Транс Агентство Сервіс», а відповідно здійснення певних витрат, є первинні бухгалтерські документи, в тому числі податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, раунки-фактури, платіжні доручення.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача наявні податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, раунки-фактури, платіжні доручення, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.
Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку зі сторони позивача відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бокрі» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби № 0003222300 від 18.05.2012 підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «Бокрі» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 214,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 899 від 03.08.2012.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено 10 вересня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокрі» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003222300 від 18.05.2012 задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби № 0003222300 від 18.05.2012.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бокрі» витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.), сплачений згідно платіжного доручення № 899 від 03.08.2012.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 вересня 2012 року.
СуддяТ.С. Ушаков