Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/10138/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-35 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Токмаковій Є.А.
за участю представника позивача Воробцова Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до Відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2011 р. № 2а-24876/10/0570 задоволені позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Шахтоуправління «Південнодонбаське №1" на користь УПФУ в м. Вугледарі Донецької області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 130420,27 грн., на підставі чого 25.10.2011 р. відповідачем було відкрито виконавче провадження ВП № 27723401.
10.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про зупинення вказаного виконавчого провадження на підставі Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" у зв'язку з його включенням до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу. На вказане звернення 31.07.2012 позивач отримав відповідь начальника ВДВС Вугледарського міського управління юстиції про відмову у зупинення виконавчого провадження. Дії відповідача щодо відмови у зупиненні виконавчого провадження позивач вважає неправомірними, посилається на те, що заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками, тому виконавче провадження згідно з нормами вищезазначеного Закону підлягає обов'язковому зупиненню. З наведених підстав позивач просив визнати незаконними дії начальника ВДВС щодо відмови у зупиненні виконавчого провадження ВП № 27723401, зобов'язати відповідача зупинити виконавче провадження ВП № 27723401.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити заявлені вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про своє ставлення до заявленого позову суд не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про своє ставлення до заявленого позову суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.12.2011 р. № 2а-24876/10/0570 (а.с.8-9) задоволені позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства "Шахтоуправління «Південнодонбаське №1" на користь УПФУ в м. Вугледарі Донецької області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 130420,27 грн.
Судом встановлено, що в провадженні ВДВС Вугледарського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження ВП № 27723401 по стягненню заборгованості з ДП "Шахтоуправління «Південнодонбаське №1" на користь УПФУ в м. Вугледарі Донецької області, що випливає з відповіді начальника ВДВС від 24.07.2012 р. (а.с.6).
10.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про зупинення вказаного виконавчого провадження (а.с.18) на підставі Закону "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" у зв'язку з його включенням до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу. На вказане звернення 31.07.2012 позивач отримав відповідь начальника ВДВС Вугледарського міського управління юстиції про відмову у зупинення виконавчого провадження (а.с.6).
За приписами ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Представник позивача зазначив, що про порушення своїх прав позивач дізнався з відповіді начальника ВДВС, отриманої 31.07.2012 р., а звернувся до суду з позовною заявою 07.08.2012 р., через що суд встановив, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду із вказаним позовом.
Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі Закон № 606-XIV).
Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Зі змісту позову та згідно з випискою з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (а.с.7) позивач включений до вказаного реєстру.
Відповідно до преамбули Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 року № 2711-IV (надалі за текстом Закон № 2711-IV), цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Згідно абзацу шостому пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV в діючий редакції, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Зазначеній нормі кореспондує п. 15 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV, де вказано, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
Проте, з огляду на наявність у пункті 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV виключень для певних видів заборгованості, пункт 15 частини першої статті 37 Закону № 606-XIV не має для державного виконавця характеру імперативної норми, яка підлягає безумовному застосуванню стосовно всіх виконавчих проваджень зі стягнення всіх видів заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу.
Тому, розглядаючи заявлені позовні вимоги про визнання неправомірною відмови у зупиненні виконавчого провадження ВП № 27723401, суд враховує характер боргу та особливості правового регулювання спірних відносин у системному зв'язку відповідних правових норм. Отже, оскільки позовні вимоги стосуються виконавчого документу про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, до спірних відносин застосовується відповідне законодавство про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зокрема, Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні, що зазначено в їх преамбулі.
Відповідно ст. 2 зазначених Основ законодавство України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Завданням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин, необхідності догляду за дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї, смерті громадянина та членів його сім'ї тощо.
Враховуючи, що стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 27723401 є Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі, суд зазначає, що стягувач є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058-IV), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.
У відповідності до п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
При цьому, відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій передбачено п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, а згідно з ч. 3 ст. 4 цього Закону виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, в тому числі, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення.
Таким чином, між нормами Закону № 1058-IV та Закону № 2711-IV існує певна конкуренція, через наявність якої виник спір по цій справі.
За таких обставин суд враховує, що статтею 2 Закону № 2711-IV визначена сфера дії цього Закону, вказано, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
За приписами статті 1 Закону № 2711-IV терміни у цьому Законі вживаються в такому значенні:
1.2. Погашення заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених цим Законом.
1.3. Учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.
1.4. Заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Отже, з системного аналізу наведених норм вбачається, що Закон № 1058-XIV та Закон № 2711-IV мають різні сфери дії, отже регулюють різні правовідносини і не можуть впливати на дію один одного стосовно однієї й тієї ж особи.
Крім того, з норми ст. 2 Закону № 2711-IV випливає, що дія цього Закону не може поширюватися на органи Пенсійного фонду України, оскільки цей фонд не є підприємством паливно-енергетичного комплексу, не є учасником розрахунків щодо заборгованості, яка виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Це підтверджується і визначенням термінів у ст. 1 Закону № 2711-IV, в розумінні якого Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі, не є учасником розрахунків, а погашення заборгованості не стосується стягнення боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Враховуючи зазначене спеціальне розуміння заборгованості у Законі № 2711-IV, яка не стосується заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд дійшов висновку про необхідність обмеженого застосування приписів абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV щодо необхідності на цей час зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення такої заборгованості, оскільки наявність боргу з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не підпадає під визначення терміну "заборгованості" в розумінні Закону № 2711-IV.
Отже, за загальним змістом Закону № 2711-IV, вказана норма абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 цього Закону не може розповсюджувати свою дію на виконавче провадження та заходи примусового виконання рішень щодо підприємства з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
З урахуванням відсутності дії абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV на відносини з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, при вирішенні питання щодо зупинення виконавчого провадження за такою заборгованістю слід керуватися нормами спеціального Закону № 1058-XIV, які не передбачають зміни джерел формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, іншими законами, крім законів про пенсійне забезпечення.
Також суд зауважує, що згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
За таких умов, враховуючи відсутність дії Закону № 2711-IV на відносини щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначений Закон не може змінювати конституційний принцип обов'язковості виконання на всій території України судових рішень, які не стосуються процедури погашення заборгованості, передбаченої Законом № 2711-IV.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Тому суд враховує, що пунктом 1.6 ст. 1 Закону № 2711-IV визначено, що Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості - автоматизована комп'ютерна база даних, яка ведеться оптовим постачальником електричної енергії та призначена для накопичення, систематизації і зберігання відомостей про підприємства паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також для видачі відповідних документів, які підтверджують участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, визначеної цим Законом, і забезпечення інформацією користувачів Реєстру.
Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону № 2711-IV для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру. Порядок ведення та користування даними Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Натомість, рішення суду, яке набрало чинності, має силу закону. За таких умов не відповідає принципу законності, яким керується суд при вирішенні справи, унеможливлення виконання рішення суду про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій через включення боржника до комп'ютерної бази даних, якою є Реєстр, за рішенням суб'єкта підприємництва адміністратора Реєстру - ДП "Енергоринок" (а.с.7) і відповідно до підзаконних нормативних актів.
На підставі викладеного суд встановив, що начальник ВДВС Вугледарського міського управління юстиції діяв обґрунтовано, в межах наданих йому повноважень, а заявлений позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
У задоволенні позову Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» до Відділу державної виконавчої служби Вугледарського міського управління юстиції, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледарі Донецької області, про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 серпня 2012 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 04 вересня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.