справа № 0670/4703/12
категорія 11.2
21 серпня 2012 р. час прийняття: 16 год. 10 хв.
м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфіменко О.В. ,
за участі секретаря Никифоренко В.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
за участі представника відповідача Вихристюк О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
до Генеральної прокуратури України
про визнання незаконним та скасування наказу №532К від 18.07.2008,-
встановив:
18 липня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та з уточненням позовних вимог просив суд про таке:
- визнати наказ Генерального прокурора України від 18 липня 2008 року №532К в частині виконання обов'язків прокурора області на період відпустки Франтовського М.М. покласти на першого заступника прокурора Житомирської області старшого радника юстиції Чумаченка А.І. незаконним;
- скасувати наказ Генерального прокурора України від 18 липня 2008 року №532К в частині виконання обов'язків прокурора області на період відпустки Франтовського М.М. покласти на першого заступника прокурора Житомирської області старшого радника юстиції Чумаченка А.І.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача в судовому засіданні пояснив, що 24 червня 2008 року стосовно нього та 22 серпня 2008 року стосовно ОСОБА_1 було порушено кримінальні справи. Ці дві справи об'єднано з кримінальною справою №316 і в обвинувальному висновку, затвердженому заступником прокурора Житомирської області А.В. Кондратюком 19 грудня 2008 року, у вказаній справі обвинувачено громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. Зазначає, що постанова про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 була прийнята в.о. прокурора Житомирської області Чумаченком А.І. відповідно до спірного наказу, а так як законодавством України не передбачено такої посади, як виконуючий обов'язки прокурора, вважає, що згадана постанова є незаконною, відповідно об'єднання двох справ в один обвинувальний висновок не є правомірним. Пояснює, що якщо б в кримінальній справі №316 був лише один обвинувачений - ОСОБА_3, а не ОСОБА_1 та ОСОБА_3, то й відповідальність за злочин передбачалась би меншою ніж за злочин, що скоєний організованою групою осіб відповідно до статті 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Тому вважає, що визнання незаконним і скасування спірного наказу призведе до скасування постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1, що в свою чергу призведе до зменшення відповідальності позивача за обвинувальним висновком.
З огляду на зазначене просить задовольнити позовні вимоги, так як наказ Генерального прокурора України від 18 липня 2008 року №532К є незаконним і зачіпає його інтереси.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, пояснював, що спірний наказ відповідає чинному законодавству України і підстав для визнання його незаконним і скасування не має. Зазначає, що, дійсно, посади "виконуючий обов'язки прокурора" не передбачено законодавством України, проте у наказі Генерального прокурора України від 18 липня 2008 року №532К вказано дослівно "виконання обов'язків прокурора покласти...", отже це не одне і теж, і вважає, що позивач вважає ці два поняття тотожними, а насправді вони геть різні. З огляду на наведене представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку із його безпідставністю.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Генеральним прокурором України 18 липня 2008 року прийнято наказ у якому зазначено, що у зв'язку із наданням відпустки прокурору Житомирської області Франтовському М.М. виконання обов'язків прокурора області на час його відпустки покласти на першого заступника прокурора Житомирської області Чумаченка А.І. (а.с. 7).
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пояснення представника позивача щодо того, що у випадку скасування спірного наказу відповідальність, до якої можуть притягти позивача за скоєння злочину, буде меншою ніж розглядається судом зараз за статтею 191 Кримінального кодексу України, вбачається судом логічно складно побудованим і малоймовірним. Суд вважає, що насамперед спірний наказ порушує інтереси ОСОБА_1, який виступає в суді представником ОСОБА_3 за довіреністю і такий шлях ОСОБА_1 обрав саме для захисту своїх інтересів, а не позивача.
Стосовно правомірності спірного наказу суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 15 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991, № 1789-XII передбачено повноваження Генерального прокурора України по керівництву органами прокуратури, зокрема, Генеральний прокурор України спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю та відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення та інструкції.
Наказ Генерального прокурора України від 19.09.2005 за № 1 "Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України" (чинний на момент прийняття спірного наказу) передбачає у пункті 6.1., що обов'язки між керівництвом розподіляти наказами Генерального прокурора України та прокурорів обласного рівня.
У наказі №80 від 15 травня 2008 року прокуратури Житомирської області про розподіл обов'язків між керівництвом прокуратури Житомирської області визначено, які обов'язки покладені на прокурора області та його заступників. І також вказано, що обов'язки прокурора області у разі його відсутності виконує перший заступник прокурора області Чумаченко А.І. (а.с.36).
Позивач вважає, що виконання обов'язків прокурора на час відсутності останнього є ідентичним поняттям з поняттям "виконуючий обов'язки прокурора", а така посада не встановлена чинними нормами законодавства. Суд не бачить жодної ідентичності в цих поняттях - вони різні за змістом. Згідно з поясненням Словника української мови (1970-1980) - виконуючий обов'язки кого - особа, що працює на посаді кого-небудь іншого, а виконання (дія за знач. виконувати) - здійснювати що-небудь, реалізувати завдання, наказ, задум і т. ін., проводити в життя. Отже, суд вважає, що під виконанням обов'язків прокурора області на час його відсутності слід вважати те, що перший заступник прокурора наділений крім своїх обов'язків на час відпустки прокурора області ще й обов'язками, які віднесені до компетенції прокурора області.
Тобто, аналізуючи наведене, суд вважає, що наказ Генерального прокурора України від 18 липня 2008 року №532К виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 слід відмовити за необґрунтованістю. Крім того ні з позову, ні з пояснень представника позивача суду не зрозуміло чим саме спірний наказ порушує права, свободи та інтереси саме ОСОБА_3
За змістом ст. 94 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову, судові витрати позивачу з Державного бюджету України не повертаються.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України про визнання незаконним та скасування наказу №532К від 18.07.2008 - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 21 серпня 2012 року.
Повний текст постанови виготовлено 27 серпня 2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Єфіменко