справа № 2a-0770/1630/12
рядок статзвіту - 10.3.4
код - 01
25 червня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Андрійцьо В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ" про стягнення адміністративно-господарської санкції у сумі 4856,33 грн., -
Позивач - суб'єкт владних повноважень - Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ" про стягнення заборгованості у сумі 4856, 33 грн.
25 червня 2012 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, за наявними матеріалами.
У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Так, підприємства щороку подають до відділень Фонду звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою що затверджується наказом Мінпраці.
Судом встановлено, що відповідачем подано до відділення звіт форми № 10-ПІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік.
Як вбачається із поданого звіту, а саме рядка 03 - кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві відповідно до вимог ст. 19 Закону становить 1 особа, в той же час, згідно рядка 02 - на підприємстві протягом 2011 року середньооблікова кількість інвалідів становила 0 осіб (а.с. 5).
Одна, як встановлено судом із поданих заперечень та доданих до них документів вбачається, що директор та асновник товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ" ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до огляду МСЕК від 23 травня 2011 року та пенсійним посвідченням (а.с. 16).
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а у поданому звіті форми № 10-ПІ річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік лише допущена технічна помилка.
Згідно ст. ст. 72, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідачем доведено і матеріалами справи спростовано доводи позивача щодо порушення вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
На підставі наведеного, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМЗ" - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Андрійцьо В.Д.