Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10799/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11-20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Кусти Ю.Ф.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., при секретарі судового засідання Кусти Ю.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг» м. Донецьк
про: стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 403613,91 грн. та пеню у сумі 9444,24 грн., разом 413058,15 грн.
за участю:
представників сторін
від позивача: Чеховський М.М. - за довір.
від відповідача: Попова Г.Г. - за довір.
Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг» м. Донецьк про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 403613,91 грн. та пеню у сумі 9444,24 грн., разом 413058,15 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем недотримані нормативи створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. У 2011 році середньооблікова численність штатних працівників облікового складу відповідача становила 842 особи. Таким чином, згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (надалі Закон) у 2011 році у відповідача повинно було працевлаштовано 34 інвалідів, фактично ж працювало 13 інвалідів, в зв'язку з чим до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції. Через порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, позивач посилаючись на ст. 20 Закону, просить суд стягнути з відповідача суму нарахованої пені.
Представника позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надавши заперечення на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що у відповідності із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємства покладено обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів та не покладено обов'язок займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Відповідач протягом 2011 року щомісяця належним чином інформував Донецький міський центр зайнятості про наявність
вакантних посад для працевлаштування інвалідів та крім того, ним додатково приймались
заходи щодо пошуку інвалідів для працевлаштування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ
Відповідно до пункту 1 Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом № 81 від 26.05.2011 року директора Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Положення), Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - відділення Фонду) є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно покладених на нього завдань відділення Фонду здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням сум адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємств, за недодержання ними цього нормативу (пункт 5 Положення).
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами визначені положеннями Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон).
У відповідності зі ст. 19 Закону для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення.
Відповідно до ст. 18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 19 Закону підприємства, установи організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Таким чином, стаття 18 Закону передбачає, що безпосередньо інвалід звертається для працевлаштування на підприємства та в організації.
Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
17 лютого 2012 року відповідачем до Відділення Фонду надано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік за формою № 10 - ПI, затвердженого наказом Мінпраці України від 10.02.2007 року № 42, з якого вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 842 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 13 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 34 особи.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудторг» на протязі 2011 року щомісячно подавало до Донецького міського центру зайнятості звіти про наявність вакансій за формою № 3-ПН.
Крім того судом встановлено, що ТОВ «Фудторг» Листами № 670 від 18.08.2011 року, № 720 від 01.09.2011 року, № 900 від 19.10.2011 року, № 949 від 03.11.2011 року, № 1101 від 01.12.2011 року звертався до Донецького міського центру зайнятості з пропонуванням розглянути можливість працевлаштування на підприємстві інвалідів.
До того ж, відповідачем надавалось оголошення в газеті «Салон. Миллион объявлений», що також підтверджується матеріали справи.
Відповідно до листів Донецького міського центру зайнятості № 02-09/1153 від 11.04.2011 року, № 02-09/2010 від 06.07.2011 року, № 02-09/3056 від 28.10.2011 року, № 02-09/96 від 06.01.2012 року вбачається, що відповідач щотижня в 2011 році приймав участь у ярмарках вакансій.
За приписами ст. 12 Закону України «Про охорону праці» підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.
Також, відповідно до п. 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року № 83, медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якої проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда.
За змістом «Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів», інших норм чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, створення підприємством для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації неможливе без наявності інваліда, пошуком якого зобов'язані займатися органи працевлаштування, визначені у статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-ХІІ, відповідно до якої на підприємства покладено обов'язок із забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 218 Господарського Кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх можливих заходів для недопущення господарського правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем виконано обов'язок, передбачений нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також вжито передбачені чинним законодавством заходи по пошуку інвалідів для працевлаштування, в зв'язку з чим це виключає можливість накладення на нього адміністративно-господарських санкцій.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг» м. Донецьк про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 403613,91 грн. та пеню у сумі 9444,24 грн., разом 413058,15 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг» м. Донецьк про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 403613,91 грн. та пеню у сумі 9444,24 грн., разом 413058,15 грн. - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 04 вересня 2012 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складено та підписано 10 вересня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Олішевська B.В.