про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м.Вінниця
22 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/4015/12
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Міністерства оборони України
про: визнання неправомірними дій та стягнення грошової допомоги, -
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та стягнення грошової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї докази, вважаю, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
В прохальній частини позовної заяви позивач зокрема просить суд визнати протиправним та скасувати Протокол №3 від 08.06.2012 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.
Публічно-правові відносини - це відносини між органами влади і їх посадовими чи службовими особами, які здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень і фізичними та юридичними особами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суб'єктом владних повноважень у відвовідності до пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України є - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Під делегованими повноваженнями слід розуміти повноваження органів виконавчої влади, надані, зокрема, органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Таким чином, Протокол №3 від 08.06.2012 року засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби не є рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства.
Крім того, в прохальній частині позивач також просить суд визнати неправомірними дії Міністерства оборони України, щодо нарахування і виплати грошової допомоги ОСОБА_1, як військовослужбовцю звільненому з військової служби, у якого настала інвалідність 3 групи у 2006 році, що пов'язана з проходженням військової служби, за постановою Кабінету міністрів України №284 від 21.02.2007 року у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі).
Встановлено, що позивач у 2009 році звертався в суд із позовом до Міністерства оборони України та просив визнати неправомірними дії відповідача та стягнути одноразову грошову допомогу, як військовослужбовцю, звільненому з військової служби, у якого настала інвалідність 3 групи у 2006 році, що пов'язана з проходженням військової служби, за постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 21 лютого 2007 року у розмірі 48-місячного грошового забезпечення. За наслідками розгляду справи № 2-а-4917/09/0270, Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову від 14 грудня 2009 р., якою адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як військовослужбовцю, звільненому з військової служби, у якого настала інвалідність 3 групи у 2006 році, що пов'язана з проходженням військової служби, за постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 21 лютого 2007 року та зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як військовослужбовцю, звільненому з військової служби, у якого настала інвалідність 3 групи у 2006 році, що пов'язана з проходженням військової служби, за постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 21 лютого 2007 року у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.
При цьому у справі № 2-а-4917/09/0270 підставою позову було посилання позивача на те, що йому мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога, як військовослужбовцю, звільненому з військової служби, у якого настала інвалідність ІІІ групи у 2006 році, що пов'язана з проходженням військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 21.02.2007 р. у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, що, однак, не було зроблено, чим відповідачем порушено право позивача на отримання такої допомоги.
Як вбачається із долучених позивачем додатків до позовної заяви, вказана постанова суду від 14.12.2009 року набрала законної сили, оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України на зазначену постанову залишено без розгляду.
Із прохальної частини позовної заяви у даній справі вбачається, що позивач просить визнати неправомірними дії Міністерства оборони України, щодо нарахування і виплати грошової допомоги ОСОБА_1, як військовослужбовцю звільненому з військової служби, у якого настала інвалідність 3 групи у 2006 році, що пов'язана з проходженням військової служби, за постановою Кабінету міністрів України №284 від 21.02.2007 року у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, при цьому підстава позову тотожна підставі позову у справі № 2-а-4917/09/0270. Право на отримання даної одноразової грошової допомоги встановлено саме постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 р. по справі №2-а-4917/09/0270, яка набрала законної сили. Також просить стягнути із Міністерства оборони України на свою користь одноразову грошову допомогу, як військовослужбовцю, звільненому з військової служби, у якого настала інвалідність 3 групи у 2006 році, що пов'язана з проходженням військової служби, за постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 21 лютого 2007 року у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, тверда грошова сума складає 104142,24 грн.
Таким чином, у даній справі (№2а/0270/4015/12) позивач лише перефразовує прохальну частину позовної заяви, що розглядалася судом у справі № 2-а-4917/09/0270 та зазначає конкретну грошову суму присудженого йому постановою від 14 грудня 2009 р. грошового забезпечення, що дає підстави для висновку про тотожність також і предмету адміністративного позову у даній справі та справі № 2-а-4917/09/0270, у якій Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову від 14 грудня 2009 р. При цьому суд бере до уваги, що предметом позову у справі є та його частина, яка характеризує матеріально -правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої він просить прийняти судове рішення.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили: постанова суду від 14 грудня 2009 р. у справі № 2-а-4917/09/0270, що свідчить про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у даній справі.
При цьому, позивачу слід звернути увагу, що він не позбавляється права на звернення до суду із заявою на підставі ч. 9 ст. 267 КАС України, у якій зазначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 109, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання неправомірними дій та стягнення грошової допомоги.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна