Провадження № 22-ц/490/8959/12 Справа № 412/5492/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А. Доповідач - Черненкова Л.А.
Категорія
06 вересня 2012 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Красвітної Т.П., Дерев'янка О.Г.
при секретарі - Бабенко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на оскарження ухвали судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2010 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу, -
26 січня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом та заявою про забезпечення позову.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2010 року заява позивача про забезпечення позову про стягнення боргу - задоволена та ухвалено: накласти арешт на об'єкти нерухомості відповідачів: АДРЕСА_1 -належить на праві власності і зареєстрована за відповідачем ОСОБА_4 і будинок АДРЕСА_2 -належить на праві власності і зареєстрована за відповідачем ОСОБА_5 до розгляду справи по суті; заборонити вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, дарування, міна, найом, оренда та інше) з об'єктами нерухомості відповідачів: квартира АДРЕСА_1 -належить на праві власності і зареєстрована за відповідачем ОСОБА_4 і будинок АДРЕСА_2 -належить на праві власності і зареєстрована за відповідачем ОСОБА_5 до розгляду справи по суті; ухвала підлягає негайному виконанню.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2011 року ухвалено: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача борг в загальній сумі 1 056 300 грн. і судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, просить ухвалу суду в частині накладення арешту на будинок АДРЕСА_2 та заборони вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, дарування, міна, найом, оренда та інше) щодо цього будинку скасувати, та відмовити позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову стосовного зазначеного будинку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, а саме: суд не перевірив належність будинку, який є її власністю на підставі договору дарування від 13 листопада 2009 року та з 17.11.2009 року її право власності на вказаний будинок пройшло державну реєстрацію.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Таке забезпечення допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду і ці обставини та докази їм повинні бути викладені в заяві про забезпечення позову.
У статті 152 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, зокрема, п.п.1,2 частини першої зазначеної статті, - накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, забороною вчиняти певні дії, у зв'язку з чим суддя суду першої інстанції повинен був пересвідчитись чи належить відповідачам майно, яким забезпечується позов.
З огляду на матеріали справи, судова колегія встановила, що суддя суду першої інстанції постановляючи ухвалу від 01 лютого 2010 року про забезпечення позову не перевірив належність будинку АДРЕСА_2 відповідачам, у зв'язку з чим постановив незаконне судове рішення стосовно арешту та заборони вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, дарування, міна, найом, оренда та інше) щодо цього будинку.
Згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 13 листопада 2009 року за реєстром за № 1213 та зареєстрованого 17.11.2009 року в Приморському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації за реєстраційним № 16740283 (а.с. 160,161) власником будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_2, яка не є стороною у справі.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала суду у вказаній частині постановлена з порушенням процесуальних норм права, а саме: ст.152 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення питання про забезпечення позову, у зв'язку з чим ухвала суду частково підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову стосовно будинку АДРЕСА_2.
В іншій частині ухвала суду не оскаржується та судова колегія не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 304, 307, п.2 ч.1 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2010 року - скасувати в частині накладення арешту на будинок АДРЕСА_2 та заборони вчиняти будь-які дії (купівля-продаж, дарування, міна, найом, оренда та інше) щодо будинку АДРЕСА_2.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відносно будинку АДРЕСА_2.
В іншій частині ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 01 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: