Провадження № 22-ц/490/6364/12 Справа № 2/412/1902/12 Головуючий у 1 й інстанції - Трещов В.В. Доповідач - Городнича В.С.
Категорія
21 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.,
при секретарі -Косенко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Менеджмент Технолоджі», треті особи: Національний банк України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсними договорів, вчинення певних дій, -
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що між нею та відповідачем був укладений кредитний договір від 04 жовтня 2006 року, з відповідними додатками, договір застави від 06.11.2006 року з додатковими угодами до нього, крім того між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним банком „Форум" 06.11.2006 року було укладено договір застави з додатковими угодами до нього, між відповідачами, також було укладено договір іпотеки. Позивачка вважає кредитний договір таким що порушує її права, вважає, що їй не було надано належну інформацію при укладанні договору, вважає, що відповідачем було укладено договір на несправедливих умовах, порушено вимоги валютного законодавства, що на думку позивача тягне за собою недійсність і договорів застави та іпотеки.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2012 року в позовних вимогах позивачу було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.10.2006 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є відповідач ПАТ «Банк Форум», та позивачкою був укладений кредитний договір, відповідно до якого позивачка отримала кредит у розмірі 821 000 доларів США зі сплатою процентів за користування ним у розмірі 12% річних, що підтверджується копією зазначеного договору та визнано сторонами справи.
У п.5.2 зазначеного договору сторони визначили, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом.
05.10.2006 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «МТ Менеджмент Технолоджі»був укладений договір іпотеки в порядку забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору, що підтверджується сторонами та копіями договору та додатків до нього.
06.11.2006 року між ПАТ «Банк Форум» та позивачем був укладений договір застави в порядку забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору, що підтверджується сторонами та копіями договору та додатків до нього.
06.11.2006 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є відповідач ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_3 був укладений договір застави в порядку забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору. Вказані обставини визнані сторонами та підтверджуються копіями договору та додатків до нього.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що отримуючи кредит в іноземній валюті, позивачка не пред'являла до відповідача вимог щодо зміни умов кредитування, порядку та строків сплати кредиту чи недійсності укладення кредитного договору. Зазначені умови кредитного договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, а його форма та зміст відповідають положенням ст. 203 ЦК України.
Згідно частини 1 ст. 215 та ст. 217 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1-3, 6 ст. 203 ЦК України, як вбачається з матеріалів справи при укладенні та підписанні договору вимоги законодавства було додержано і виконано.
При підписанні кредитного договору позивачці було відомо, яку суму та у якій валюті вона повиннна була вносити щомісяця, у зв'язку з чим позивачка усвідомлювала наслідки укладення опорюваного договору.
Згідно з статтею 192 ЦК України - до грошових коштів - платіжних засобів, які використовуються на території України, окрім грошової одиниці гривні, віднесено також іноземну валюту. Відповідно до ч. 2, ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і порядку, встановлених законом.
Отже, у кредит можуть бути надані згідно вимог Цивільного кодексу України грошові кошти як в національній одиниці - гривні, так і в іноземній валюті, що виступатиме предметом зобов'язання.
Банк, як фінансова установа, отримавши у встановленому Законом порядку банківську ліцензію та відповідний письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, який є генеральною ліцензією на валютні операції, має право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті. Факт наявності у відповідача дозволу на право здійснення операцій з валютними цінностями позивачкою не оспорювався.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд дійшов до законного та обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував прав і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Доводи апеляційної скарги щодо недійсності договору є неправомірними та необґрунтованими. Позивач посилається на те, що в кредитний договір включені несправедливі умови, в наслідок чого є істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків, що суперечить ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів». Однак, апелянт жодного разу не намагався надати банку пропозиції щодо зміни умов договору, а навпаки, з моменту укладання договору виконував всі його умови і таким чином, прийняв на себе всі зобов'язання та виконував їх. Тому, підстав щодо визнання недійсним кредитного договору та договорів застави і іпотеки відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не можуть бути взяти до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді