Провадження № 22-ц/490/6327/12 Справа № 2/426/2017/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Рибакова В.В. Доповідач - Городнича В.С.
Категорія
28 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Городничої В.С.
суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.,
при секретарі -Косенко І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення аліментів на час навчання сина, -
Позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обгрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вона не працює, є інвалідом III групи, її пенсії не вистачає на утримання та забезпечення повнолітнього сина всім необхідним під час навчання. Позивачка вважає, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на період навчання сина, оскільки він інших дітей не має, не працює та отримує пенсію.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходів), до кінця його навчання у Криворізькому професійному транспортно-металургійному ліцеї, до 30.06.2013 року, але не більш як до 23 років, починаючи з 16.01.2012 року, на його користь в особі матері ОСОБА_2
Вирішено питання щодо судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, записаний ОСОБА_3, матір'ю - ОСОБА_2 (а.с.2). На даний час ОСОБА_4 навчається на II курсі в Криворізькому професійному транспортно-металургійному ліцеї за спеціальністю «Провідник пасажирського вагону; касир квитковий; касир багажний; прийомоздавач вантажу та багажу»(а.с.5,20,21). Термін навчання - з 01.10.2010 року по 30.06.2013 року. Форма навчання денна. На балансі ліцею гуртожитку немає. ОСОБА_4 отримує стипендію (а.с.20).
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі, отримує пенсію за віком при неповному пільговому стажі за Списком № 2 (а.с. 19). Однак доходів позивача не вистачає на належне утримання сина під час навчання.
Відповідач є пенсіонером та перебуває на обліку в УПФУ в м. Нікополь та Нікопольському районі, отримує пенсію за віком за Списком № 2 (а.с.22). Згідно з історією хвороби № 01994 ОСОБА_3 був встановлений діагноз: «Стабільна стенокардія напруги II ФК. Кардіосклероз. Стенозуючий коронаросклероз. 95 % стеноз ПМШГ ЛКА (КВГ 18.07.07.). Стентування ПМШГ ЛКА (20.07.07). СН І ст. Гіпертонічна хвороба II ст.»(а.с.13-14), у зв'язку з чим потребує постійного нагляду кардіолога та прийому медикаментів. Згідно довідки № 125 від 20.02.2012 року (а.с. 12), ОСОБА_3 з приводу хвороби перебуває на обліку в міській лікарні №4.
Відповідач в добровільному порядку допомоги на утримання сина під час навчання не надає. По іншим виконавчим листам стягнення з відповідача не проводяться. Доказів на підтвердження оплати за орендовану квартиру позивачем суду не представлено.
За таких обставин суд першої інстанції в силу вимог ст.ст. 199,200 СК України дійшов законного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції при постановленні рішення не взяв до уваги її матеріальний та фізичний стан, не врахував заяву відповідачки, що її син - ОСОБА_4, також знаходиться на обліку в лікарні, має активний гиперпластичний гастрит, а тому у зв'язку з цим потребує постійного нагляду лікаря, проходження систематичного обстеження та лікування.
Однак, згідно ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Враховуючи те, що відповідач є пенсіонером, не працює за станом здоров'я, перебуває на обліку у міській лікарні №4 з діагнозом: ІВС, стенокардія, II ф.пл., кардіосклероз, цукровий діабет, II тип.серед. ступеню тяжкості, а ОСОБА_4 є повнолітньою особою, отримує стипендію, окрім цього утримання сина, який продовжує навчання, законом покладено і на матір, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи матеріальне становище сторін, можливість сторін надавати матеріальну допомогу, суд задовольнивши частково позовні вимоги та стягнувши на користь позивачки аліменти у розмірі 1/6 частини, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Інші доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не можуть бути взяті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального закону.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2012 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді