Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22ц-4732/2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Васецька В.В.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
05 вересня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.,
Суддів: Коваленко А.І.,
Денисенко Т.С.
При секретарі: Семенчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
У травні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
У позовній заяві зазначав, що з відповідачкою по справі перебував у шлюбі, який було розірвано 15 квітня 2010 року. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають двох дітей: доньок ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2). Діти проживають разом з позивачем і знаходяться на його утриманні.
З лютого 2010 року ОСОБА_3 забрала свої речі, залишила сім'ю і позивачеві невідомо місце її проживання. Відповідачка вихованням дітей не займається, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, проте працює та стабільно отримує заробітну платню.
Позивач зазначив, що він тимчасово не працює і знаходиться на обліку в центрі зайнятості. Також, він вважає, що відповідачка має надати матеріальну допомогу на утримання їх дітей.
У зв'язку з вказаними обставинами, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів її доходів щомісячно на утримання двох дітей до їх повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та витрати на оплату ним юридичної допомоги.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 25 травня 2012 року та до їх повноліття.
Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.
В решті позовні вимоги ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині стягнення з неї розміру 1/3 частини аліментів і ухвалити рішення про стягнення з неї на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей аліменти в розмірі ј частини з усіх її доходів.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом установлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 15 квітня 2010 року. Від шлюбу вони мають двох дітей: доньок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Діти проживають разом з позивачем і знаходяться на його утриманні.
ОСОБА_4 на теперішній час тимчасово не працює, знаходиться на обліку в центрі зайнятості.
Відповідачка вихованням дітей не займається, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, проте працює та стабільно отримує заробітну платню.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримували дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом статтей 181, 182,183 Сімейного кодексу України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Із матеріалів справи вбачається, що на момент ухвалення рішення суду відповідачка працювала контролером енергоспоживання, отримувала там заробітну плату і мала стабільний і регулярний щомісячний дохід у розмірі 2137грн.78коп.(а.с.6).
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, доводи і заперечення сторін, дав належну оцінку наданим суду доказам у їх сукупності та дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 та стягнув зі ОСОБА_3 на його користь на утримання неповнолітніх доньок: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 25 травня 2012 року та до їх повноліття.
Розмір стягнутих аліментів визначений судом з урахуванням матеріального становища дітей, та матеріального становища відповідачки.
До апеляційної скарги апелянт надала копію трудової книжки, де зазначено, що вона звільнена з місця роботи за власним бажанням після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів, копію договору оренди квартири, довідку з лікарні про те, що вона знаходиться на «Д»обліку у терапевта та невропатолога та пояснила, що у зв'язку з цим не може сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі, який визначив суд. Разом з тим, відповідачка не надала жодних доказів на підтвердження того, що за станом здоров'я (хвороба, каліцтво, інвалідність тощо) або іншими обставинами вона позбавлена можливості працевлаштування.
Посилання апелянта на те, що вона звільнилася з роботи після ухвалення рішення суду про стягнення з неї аліментів на утримання неповнолітніх дітей, на тепер не працює, не дають підстав для зміни рішення суду в частині стягнення з відповідачки аліментів з 1/3 частини до ј частини.
Зважаючи на викладене, рішення суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для зміни рішення суду в частині стягнення аліментів з 1/3 частини до ј частини колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 липня 2012 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: