Справа № 106/8463/2012
05 вересня 2012 року
Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючої судді Захарової І.О.
при секретарі Сєйтмамбєтовій Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора про визначення частки померлого у спільному майні
ОСОБА_1 звернулася у суді із позовом до ОСОБА_2, третя особа Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора про визначення частки померлого у спільному майні.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть 11 вересня 2008 року зроблено запис № 1148. Як його дочка, позивачка ОСОБА_1, є спадкоємцем 1-ої черги за законом. При житті батько заповіту не складав. Окрім неї, спадкоємцем 1-ої черги є також дружина померлого - відповідачка ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_3,відкрилась спадщина у спільній сумісній власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1. Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб 19 травня 1990 року та придбали квартиру у ЖБК АДРЕСА_1 10 лютого 1992 року, про що свідчить довідка про право власності на квартиру , видана ОСОБА_2 про те. що вартість квартири сплачена повністю 10 лютого 1992 року. Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 34946479 від 25.07.2012 ця квартира, належить на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі розпорядження Радміну Кримської АРСР № 353-р та довідки ЖБК від 08.11.1993р. Квартира складається з кімнати, площею 20.2 кв. м., кімнати, площею 11.6 кв. м., вітальні, площею 6.6 кв. м., комори, площею 1.0 кв. м., санвузлу, площею 1.2 кв. м., ванної кімнати, площею 2.6 кв. м., лоджії та балкону, площею 8.38 кв.м. Коли вона та дружина померлого у встановлений законом строк звернулися для оформлення спадщини до Першої євпаторійської державної нотаріальної контори , то виявилось, що отримати свідоцтво про право на спадщину вони не можуть, тому що частка померлого у спільному майні не визначена. Просить встановити факт належності Ѕ частки квартири ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у спільній квартирі АДРЕСА_1 , що є спільним майном подружжя. Визначити за ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, частку у спільному майні, яка складає Ѕ в квартирі АДРЕСА_1, та визначити за ОСОБА_2 частку у спільному майні, яка складає також Ѕ .
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги та дала пояснення відповідно викладеному в позовній заяві. Просила задовольнити вимоги позову щодо визначення часток, бо це є підставою для отримання свідоцтва про право власності в порядку спадкування в нотаріальній конторі.
Відповідачка визнала позовні вимоги, пояснила, що дійсно квартира придбана в період шлюбу із ОСОБА_3 Вона визнає це майно подружнім, спільним сумісним із ОСОБА_3, та визначає його частку як Ѕ, що відповідає закону, бо хоче діяти як визначає закон. Не заперечує, що спочатку вона звернулася до нотаріальної контори для отримання спадщини, однак виявилося, що позивачка також заявляє про своє право, а тому не заперечує проти визнання факту належності ОСОБА_3 Ѕ частки квартири, визначення в цьому розмірі його частки, як спадкового майна. Претендує на визнання права на квартиру загалом на ѕ частки після прийняття та оформлення спадщини у нотаріуса.
Третя особа - Євпаторійська державна нотаріальна контора, в судове засідання представника не направила, представила письмову заяву про проведення розгляду справи у його відсутності, надала копію спадкової справи.
З урахуванням думок сторін суд вважає можливим провести судовий розгляд у відсутності представника третьої особи.
З матеріалів справи виходить, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, про що в книзі реєстрації актів про смерть 11 вересня 2008 року зроблено запис № 1148 (копія свідоцтва про смерть на а.с. 3)
ОСОБА_1, є спадкоємцем 1-ої черги за законом, бо є рідною дочкою померлого (свідоцтво про народження на а.с. 10).
Позивачка змінила прізвище після укладення шлюбу з ОСОБА_7 ( довідка про підтвердження дошлюбного прізвища, видана відділом реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 3 лютого 2009 року, № 00000120787 на а.с.5).
При житті ОСОБА_3 заповіту не складав.
Крім ОСОБА_8, спадкоємцем 1-ої черги є також дружина померлого, ОСОБА_2 (свідоцтво про укладання шлюбу на а.с. 4).
Відповідно до зазначеного свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб 19 травня 1990 року.
В період цього шлюбу вони придбали квартиру у ЖБК АДРЕСА_1 10 лютого 1992 року, про що свідчить довідка про право власності на квартиру , видана ОСОБА_2 про те, що вартість квартири сплачена повністю 10 лютого 1992 року (а.с.12 зворотний бік).
Згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 34946479 від 25.07.2012 ця квартира, належить на праві приватної власності ОСОБА_5 (а.с.11) на підставі розпорядження Ради міністрів Кримської АРСР № 353-р та довідки ЖБК від 08.11.1993р (а.с. 12).
Квартира складається з кімнати, площею 20.2 кв. м., кімнати, площею 11.6 кв. м., вітальні, площею 6.6 кв. м., комори, площею 1.0 кв. м., санвузлу, площею 1.2 кв. м., ванної кімнати, площею 2.6 кв. м., лоджії та балкону, площею 8.38 кв.м. (план квартири на а.с. 15)
Отже, зазначена квартира була придбана відповідачем під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3, батьком позивачки , і вона є спільною сумісною власністю подружжя без визначення часток кожного з них.
Ці обставини, крім іншого, визнані сторонами по справі і відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦК України не підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України, який діяв на час придбання відповідачем по справі квартири, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Крім того, аналогічне положення передбачене і у ст. 60 Сімейному Кодексі України.
Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання зазначеного майна.
При цьому належить виходити з того, що відповідно до статей 22, 25, 27-1 КпШС, 61 Сімейного кодексу України, спільною сумісною власністю подружжя є нажите ними в період шлюбу рухоме і нерухоме майно, яке може бути об'єктом права приватної власності (крім майна, нажитого кожним із подружжя під час їх роздільного проживання при фактичному припиненні шлюбу).
Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним контрактом) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна й робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, вклади до кредитних установ; паєнагромадження в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; страхова сума, страхове відшкодування, сплачені за рахунок спільних коштів подружжя, страхові платежі, які були повернені при достроковому розірванні договору страхування або які міг би одержати один із подружжя в разі дострокового розірвання такого договору на час фактичного припинення шлюбу; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами.
З урахування наведеного суд приходить до висновку про підтвердження факту статусу квартири як спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_3.
Згідно зі ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. А ст. 70 цього ж кодексу передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Такі ж самі норми закону містились в Кодексі про шлюб та сім'ю України, який діяв на час придбання відповідачем по справі за первісним позовом.
Таким чином, слід вважати, що у разі б поділу майна між подружжям або виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, частки батька позивачки та відповідачки , як співвласників у спільній сумісній власності, є рівними і складає 1/2 частку у кожного.
Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, до якого також відноситься частина спірної квартири.
За правилом ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування з законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до вимог ст. 1226 ЦК України частка управі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Судом встановлено, що підтверджується поясненнями сторін, всі спадкоємці померлого звернулися до Євпаторійської державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, як спадкоємці за законом першої черги, так як суб'єкт права спільної сумісної власності за життя нікому не заповів свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі (лист нотаріуса на а.с. 29, заяви сторін на а.с. 31, 32).
Інших спадкоємців у померлого за законом або за заповітом не має, про що свідчать матеріали спадкової справи на а.с.30-43)
Судом встановлено, що підтверджено поясненнями сторін, подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя останнього не скористувалися наданим їм правом на визначення своєї частки в майні, що є у спільною сумісною власністю, тому без цього майно належить подружжю спільно і право кожного з них розповсюджується на майно в цілому.
Разом з цим, суд звертає увагу на той факт, що із системного аналізу спадкового права, слід виділити, що конкретний розмір спадкової частки у спільній сумісній власності визначається не негайно після відкриття спадщини, а після розподілу спадщини між спадкоємцями та (або) визначення частки померлого у спільному майні у натурі.
Відповідно до п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року № 20/5 (надалі Інструкція від 03.03.2004 р. № 20/5), нотаріус видає свідоцтво на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.
Якщо у спільному майні подружжя правовстановлюючий документ на таке майно оформлений на того із подружжя, що є живим, нотаріус вимагає його (її) письмову згоду на виділ на ім'я померлого його частки в спільному майні.
З матеріалів справи вбачається, що всі правовстановлюючі документи на спірну квартиру оформлені на ім'я відповідача по справі (а.с. 11,12).
З цих підстав, саме відповідач повинна визначити частку померлого в спільному майні та скориставшись цим, в своїй заяві зазначає на на спадкове майно, яке залишилося після смерті чоловіка та складає (крім іншого) Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 (а.с.31)
Аналогічну заяву відповідачка зробила в суді, визнав факт належності Ѕ частки квартири її померлому чоловіку.
Нині лише в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України певним чином визначено процедуру видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні у разі смерті одного з подружжя. Таке свідоцтво видається на половину спільного майна на підставі письмової заяви пережитого подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. У повідомленні, яке надсилається спадкоємцям померлого, що прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя, на частку якого другий з подружжя, що є живим, просить видати свідоцтво, а також роз'яснюється право на звернення до суду у разі оспорювання спадкоємцями майнових вимог пережитого подружжя.
Той із подружжя, який пережив спадкодавця не має права відмовитись від своєї частки у спільному майні подружжя, на користь інших спадкоємців, оскільки його частка не входить до складу спадкового майна.
Як вбачається з матеріалів справи, при обґрунтуванні своїх вимог при зверненні до суду позивачка в своїй позовній заяві вказала, яка саме частку в спільному майні належить її померлому батькові, та просить визначити частку в спадковому майні. Це також узгоджується із вимогами Цивільного кодексу України.
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч. 2 ст. 370 ЦК України). У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦК України.
Нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні (п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Отже, існують перешкоди для реалізації права позивачки на отримання спадщини за законом після смерті її батька, які можуть бути усунуті в судовому порядку за наслідками розгляду відповідної позовної заяви.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 64 Конституції України, право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім фізичним та юридичним особам, права і свободи чи інтереси яких порушені, невизнані або оспорені.
Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.
За правилом ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Частиною 3 статті 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Судом були надані рівні права сторонам процесу щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.
Позивачка надала достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог. Суд вважає, що обраний нею спосіб захисту права є справедливим, зрозумілим та єдиним способом,що усуває перешкоди в отриманні спадщини після смерті її батька.
На підставі ст. ст. 3, 11-16, 328, 372, 1220, 1223, 1261, 1268 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 9-11, 57-61, 88, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора про визначення частки померлого у спільному майні -задовольнити .
Встановити факт, що ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, належала Ѕ ідеальна частка в спільному із ОСОБА_2 подружньому майні, а саме в квартирі АДРЕСА_1
Визначити за ОСОБА_3, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Євпаторія, частку у спільному майні, яка складає Ѕ в квартирі АДРЕСА_1
Визначити частку ОСОБА_2 у спільному майні, яка складає Ѕ в квартирі АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 -денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні -в ти самі строки та в тому самому порядку -з моменту отримання копії рішення.
Суддя Захарова І.О.