29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" серпня 2012 р.Справа № 13/5025/702/12
За позовом публічного акціонерного товариства „Полонський комбінат хлібопродуктів" м. Полонне
до товариства з обмеженою відповідальністю „Русь" ДМ с. Плужне Ізяславського району
про стягнення 203 856,87 грн. заборгованості
за зустрічним
позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Русь"ДМ с. Плужне Ізяславського району
до публічного акціонерного товариства „Полонський комбінат хлібопродуктів" м. Полонне
про вилучення у первісного позивача 500 тон зерна кукурудзи 3-го класу вартістю 1 000 000 грн. та стягнення 398 000, 00 грн. збитків
Суддя Матущак О.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Кучерява І.П. по довіреності від 30.05.2012 р.;
Гапонов О.О. по довіреності від 01.04.2012 р.;
Чорненька Г.М. по довіреності від 01.04.2012 р.;
від відповідача: Тріска В.Д. згідно договору про надання юридичної допомоги від 02.07.2012р.
Позивач у позові просить суд прийняти рішення, яким стягнути з відповідача на його користь суму 188 608,88 грн. вартості оплати послуг за зберігання зерна кукурудзи згідно договору про надання послуг на відповідальне зберігання культур № 63 від 05.09.2011 р. та аналогічного договору № 63 від 05.09.2011 р. з посиланням на норми Цивільного кодексу України, якими передбачається обов'язок боржника виконати зобов'язання, передбачені договором.
Зокрема, позивач у позовній заяві свої вимоги обґрунтовує наступним.
05.09.2011 р. між ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів" як виконавцем та ТзОВ „Русь-ДМ" як замовником було укладено договір №63 про надання послуг на відповідальне зберігання культур, згідно п.1.1 якого, виконавець зобов'язався прийняти на зберігання зернові та олійні культури врожаю 2011 року та надати послуги і виконати роботи по прийманню, зберіганню, очистці, сушці та відвантаженню культур та інші перелічені в додатку до договору послуги, а замовник зобов'язався оплатити послуги.
Відповідно до п. 1.4 вказаного вище договору, послуги виконавця оплачуються замовником починаючи з моменту отримання виконавцем продукції згідно тарифів, вказаних у додатку.
У п. 3.2 договору встановлено, що виконавець виставляє замовнику рахунок. Протягом 3-х банківських днів замовник зобов'язаний оплатити рахунок згідно вартості послуг, передбачених в Додатку № 1 до Договору. При цьому рахунок виставляється для оплати по розцінках, діючих на день подання рахунку за зберігання щомісячно або по погодженню сторін при наявності акту за надання послуги.
Відповідно до складських квитанцій у жовтні та листопаді 2011 року було передано на зберігання всього 510 405 кг. кукурудзи, урожаю 2011 року, із терміном зберігання - до 25.05. 2012 р.
Оскільки приймання на зберігання зерна кукурудзи відбувалось поступово, тому обчислення послуг позивача залежало від кількості прийнятого зерна та наданих послуг (зокрема, приймання, сушіння, очищення, зберігання).
У жовтні 2011 р. позивачем було надано послуги не лише із зберігання, а й сушіння, приймання, очищення зерна кукурудзи на загальну суму 65 011,27 грн., що підтверджується актом наданих послуг № 67 від 01.11.2011 р.
Також позивачем було надано послуги зі сушіння, приймання, очищення, зберігання зерна кукурудзи на загальну суму 61 250. 87 грн., що підтверджується актом наданих послуг від 09.11.2011 р.
У листопаді 2011 року позивачем було надано послуги зі сушіння, приймання, очищення та зберігання кукурудзи 3 кл. 2011 р. на загальну суму 21 623, 12 грн. (в тому числі зберігання 5226,5 грн.), відповідно до рахунку на оплату №158 від 28.11.2011р. та акту надання послуг №75 від 28.11.2011 р.
Згідно актів надання послуг, вартість зберігання зерна кукурудзи за 1 тонну /день обчислюється за тарифом 0,41 грн. без ПДВ.
Таким чином, загальна вартість послуг по сушінню, прийманню, очищенню та зберіганню зерна кукурудзи з грудня місяця 2011 р. по травень місяць включно 2012 р. склала суму 193 630, 13 грн., проте, враховуючи те, що відповідач здійснив часткову оплату послуг лише у сумі 5 021,25 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.12.2011 р., загальна сума заборгованості складає 188 608, 88 грн.
Позивачем направлялись відповідачу рахунки на оплату разом з актами наданих послуг за період з грудня 2011 р по даний час, однак їх не було повернуто позивачу.
Крім того, 16.03.2012 р. позивачем відповідачу було направлено претензію за вих. №40/5 від 13.03.2012 р. про оплату суми боргу, до якої додано акт звірки, що підтверджується квитанцію та реєстром рекомендованих відправлень від 16.03.2012 р., проте, відповідач не відреагував та не провів розрахунків з позивачем.
Також, позивач у позовній заяві як на підставу обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості посилається на умови іншого аналогічного змісту договору № 98 про надання послуг на відповідальне зберігання культур від 28.04.2011 р., хоча згідно п. 1.3 предметом цього договору є не зерно кукурудзи урожаю 2011 р., а зерно пшениці урожаю 2010 р.
Крім цього, ухвалою суду від 06.08.2012 р. прийнято зустрічну позовну заяву відповідача ТзОВ „Русь"ДМ до позивача ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів" про визнання дій ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів" з приводу відмови в поверненні зерна кукурудзи незаконними, такими що протирічать договору № 63 від 05.09.2011 р., зобов'язати первісного позивача відвантажити зерно кукурудзи, отримане згідно платіжних документів та стягнути з первісного позивача кошти у сумі 398 000 грн. шкоди в межах даної справи для спільного розгляду із первісним позовом.
В судовому засіданні 06.08.2012 р., представником зустрічного позивача подано уточнення до зустрічної позовної заяви.
У вказаному уточнені зустрічний позивач просить суд прийняти рішення, яким вилучити у зустрічного відповідача ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів" та передати зустрічному позивачеві ТзОВ „Русь"ДМ згідно договору № 63 від 05.09.2011 р., зерно кукурудзи 3-го класу в кількості 500 тонн на загальну суму 1 000 000 грн., крім цього, зустрічний позивач просить стягнути з зустрічного відповідача 398 000 грн. збитків.
Зустрічний позивач свою вимогу до первісного позивача обґрунтовує наступним.
Договір № 63 від 05.09.2011 року, був укладений між ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів" та ТзОВ „Русь" ДМ с. Плужне Ізяславського р-ну.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зна читься ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів", а не ВАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів".
Додаткова угода заключна 20.09.2011 р. між ВАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів та ТзОВ „Русь"ДМ, тобто не між сторонами договору, тому вона не є чинною і посилання на додаткову угоду є незаконною, оскільки суперечить вимогам Закону України „Про акціонерні товариства" та не може бути доказом по справі у відповідності до ст. 34 ГПК України.
05.09.2011 р. між ПАТ „Полонський ком бінат хлібопродуктів" та ТзОВ „Русь" ДМ був укладений договір № 63 про наданий послуг на відповідальне зберігання культур.
Проте, позивачем всупереч умов вказаного договору та ст. Закон України „Про зерно та ринок зерна в Україні" не було надано складських документів на прийняте зерно кукурудзи, що в свою чергу унеможливило отримання нами зерна зданого на зберігання, згідно договору № 63 від 05.09.2011 р.
ТзОВ „Русь"ДМ виконано зобов'язання перед відповідачем згідно договору № 63 від 05.09.2011 р., оскільки оплачено за надання послуг гроші в сумі 5021,25 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 359 від 02.12.2011 р., про що також повідомлено відповідача листом № 58/1 від 09.12.2011 р., та направлено вимогу на відвантаження зерна кукурудзи 3 класу в кількості 25 тон.
У зв'язку виконанням договірних зобов'язань та сплатою грошей зустрічним позивачем 09.12.2011 р. та 12.12.2011 р. до первісного позивача направлявся автомобіль марки „МАЗ" номерний знак АО 67-18-АР з причіпом, що підтверджується подорожніми листами від 09.12.2011 р., та 12.12.2011 р., для отримання зерна кукурудзи у відповідності до п.1.10 договору № 63 від 05.09.2011 р., проте відповідач первісний позивач відмовився від виконання договірних зобов'язань та зерно кукурудзи не передав.
Неповерненням відповідачем зерна кукурудзи 3-го класу в кількості 510 405 кг. на загальну суму 1000 000 грн. завдало зустрічному позивачу матеріальної шкоди.
Зустрічний позивач згідний був відповідно до направленого відповідачу листа № 22 від 12.12.2011 р. при відвантажені першою партії кукурудзи в кількості 25 тонн в подальшому, щоден но до відвантаження наступної партії кукурудзи, наперед сплачувати гроші для відвантаження наступної партії.
Також 07.12.2011 р. між ТзОВ „Русь" ДМ та ПП „Урожай-2013" був укладений договір № В223/12 на поставку 500 тон кукурудзи на загальну суму 1 000 000 грн.
Згідно накладної № 184 від 07.12.2011 р. на виконання вказаного вище договору ТзОВ „Русь" ДМ відпустило ПП „Уро жай-2013" кукурудзу, проте передати кукурудзу не виявилося можливим у зв'язку з порушенням зобов'язань первісним позивачем.
В зв'язку з порушенням зобов'язань по договору № В 223/12 ТзОВ „Русь" ДМ завдана шкода так як необхідно відшкодувати та сплатити ПП „Урожай- 2013" згідно претензій від 23.01.2012 р. та від 19.06.2012 р. гроші в сумі 398 000 грн., що підтверд жується актом звірки взаєморозрахунків за грудень 2011 р. по червень 2012 р.
Крім цього, ухвалою суду у даній справі від 22.08.2012 р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, якою первісний позивач просить стягнути з первісного відповідача заборгованість за прийняття, сушіння та зберігання зерна кукурудзи загалом у сумі 203 856, 87 грн. за період з грудня 2011 р. по липень включно 2012 р., тобто фактично збільшено вимоги на суму 15 247,99 грн. за зберігання зерна кукурудзи протягом червня та липня місяців включно 2012 р.
06.08.2012р. в адресу суду від первісного позивача надійшов відзив на зустрічну позовну заяву. У якому зазначено, що нормами чинного законодавства визначено порядок звернення власника до зберігача та порядок повернення зерна володільцю складського документу.
Натомість, ТзОВ „Русь"ДМ як поклажодавцем не дотримано умов, за наявності яких виникають підстави для повернення зерна, що полягає у наступному.
ТзОВ „Русь" ДМ не виконано зобов'язання з оплати послуг.
Станом на день звернення відповідача про повернення 25 тонн зерна (09.12.2011р.) строк оплати настав згідно рахунків трьох рахунків загалом на суму 147 885,26 грн., проте, відповідач оплатив 09.12.2011 р. дише 5021 грн., зазначивши у призначенні платежу послуги згідно рахунку від 01.11.2011 р., тобто, оплачено послуги лише частково за одним рахунком.
З огляду на зазначене вище, оскільки ТзОВ „Русь ДМ" не виконало своїх обов'язків з оплати, то відповідно у позивача не виникло обов'язку відвантажувати зерно.
Відповідно до п.1.10 договору для відвантаження зерна, замовник повинен надати письмово заяву і доручення, виконавець виконує відвантаження культур не пізніше 10 днів з дня отримання вимоги та оплати послуг по даному договору.
Тобто, умовами договору передбачено виконання трьох умов для відвантаження зерна: подання заяви і доручення; вимоги і доказів оплати.
У спірній ситуації на момент звернення з вимогою відвантажити 25 тон зерна, ТзОВ „Русь"ДМ було оплачено лише 5 021 грн., у той час, як підлягав сплаті рахунок від 01.11.2011 р. на суму 65 011,27 грн., рахунок від 09.09.2011 р. на суму 61 250,87 грн. та рахунок від 28.11.2011 р. на 21 623,12 грн., а всього суму 147 885,26 грн.
На думку первісного позивача ні нормами закону, ні умовами договору не передбачено повернення зерна (всього чи його частини) при здійсненні часткової оплати послуг.
Позовна вимога щодо вилучення зерна не передбачена жодною нормою закону, тому на думку позивача, вона не відповідає способам захисту, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Щодо вимоги про відшкодування збитків, то згідно ч. 1 ст. 22, ч.2 ст. 623 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Свої вимоги про стягнення шкоди ТзОВ „Русь" ДМ обґрунтовує можливим настанням негативних наслідків, а не реальним їх існуванням.
На підставі викладеного, первісний позивач просить задовольнити його позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічних вимог.
Представники сторін у судових засіданнях підтримували свої позовні вимоги та просили їх задовольнити, натомість відмовити у зустрічних вимогах до них.
Крім цього, представниками первісного позивача надавалися усні пояснення щодо укладання додаткової угоди № 1 до договору № 63 від 20.09.2011 р. у яких відмічалося, що під час її складання та підписання, первісним позивачем, яким готувався її проект, було допущено помилку і замість виконавця - ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів", помилково було зазначено - ВАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів".
Враховуючи доводи та заперечення сторін, розглядом матеріалів справи господарським судом встановлено наступне.
Між ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів" (надалі первісним позивачем або виконавцем) та ТзОВ „Русь"ДМ (надалі зустрічним позивачем або виконавцем) 05.09.2011 р. укладено договір про надання послуг на відповідальне зберігання культур № 63.
Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.6, 1.10, 3.2, 3.5, 4.1.5, 4.2.1, 4.4.3 договору, сторони домовляються про здачу на зберігання культур, серед яких значиться кукурудза.
Послуги виконавця оплачуються замовником починаючи з моменту отримання виконавцем продукції згідно тарифів, вказаних в додатку № 1.
Вартість та перелік послуг вказано в додатку № 1 до договору.
Для відвантаження та переоформлення культур замовник повинен надати письмову заяву і доручення. Виконавець виконує відвантаження культур не пізніше 10 днів з дати отримання вимоги на видачу та оплати послуг по даному договору.
Виконавець виставляє замовнику рахунок. Протягом 3-х банківських днів замовник зобов'язаний оплатити рахунок згідно вартості послуг, передбачених в додатку № 1 до договору. При цьому рахунок виставляється для оплати по розцінках, діючих на день подання рахунку зберігання щомісячно або по погодженню сторін при наявності акту за надані послуги.
При ухиленні від оплати рахунку у строк, зазначений у п. 3.2, виконавець має право розпорядитися відповідною кількістю культур по біржових цінах для погашення заборгованості в момент виставлення рахунку на власний розсуд, без будь-яких матеріальних претензій до нього з боку замовника.
Виконавець має право не відпускати замовнику останню партію зерна, що становить вартість неоплачених послуг до повних розрахунків.
Виконавець зобов'язаний приймати від замовника на зберігання зерно та надавати послуги перелічені в додатку № 1 до договору.
Замовник зобов'язаний своєчасно та у повній мірі сплачувати виконавцеві вартість фактично наданих послуг згідно додатку № 1 до даного договору.
Вказаний договір підписано керівниками сторін та скріплено круглими печатками.
Крім цього, на виконання п. 1.4 договору, сторонами складено, підписано та скріплено аналогічним способом додаток № 1 до договору „Перелік та вартість послуг" у якому відсутні послуги по прийманні, сушінні, очищенні, зберіганні, переоформленні, відвантаженні і т.д. зерна кукурудзи, проте передбачено вартість таких послуг щодо інших зернових культур.
Проте, сторонами підписано додаткову угоди № 1 від 20.09.2011 р. до договору № 63 від 05.09.2011 р., примірник якої подано первісним позивачем, в якій передбачили вартість зазначених вище послуг щодо приймання, сушіння, очищення, зберігання, переоформлення, відвантаженні і т.д. зерна кукурудзи. Вартість зберігання зерна кукурудзи склала 15 грн. за тонно-місяць.Така додаткова угода підписана керівниками сторін та скріплена круглими печатками.
Ще перед укладенням вказаного вище договору № 63 від 05.09.2011 р., цими ж сторонами було укладено аналогічного змісту таку ж угоду № 98 від 28.04.2001 р., проте, її предметом були послуги щодо приймання, сушіння, очищення, зберігання, переоформлення, відвантаженні і т.д., зерна пшениці урожаю 2010 р., а не зерна кукурудзи.
На підставі зазначеного вище договору первісним відповідачем згідно складських квитанцій на зерно у кількості 18 штук за період з 09.10.2011 р. по 14.11.2011 р., передано первісному позивачу на зберігання зерно кукурудзи 3 класу вагою 510 405 кг.
На виконання договору № 63 від 05.09.2011 р. сторонами було складено, підписано їх уповноваженими представниками та скріплено круглими печатками акти про надання послуг № 67 від 01.11.2011 р. на загальну суму 65 011,27 грн. за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р., та № 76 від 09.11.2011 р. на суму 61 250,87 грн. без зазначення періоду.
Також, позивачем було складено інші аналогічні акти надання послуг № 75 від 28.11.2011 р. на суму 21 623,12 грн. за період зберігання з 01.11.2011 р. по 29.11.2001 р., № № 164 від 28.12.2011 р. на суму 7 749,13 грн. за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р., № № 26 від 31.01.2012 р. на суму 7 749,13 грн. за період з 01.01.2012 р. по 31.01.2012 р., № 56 від 29.02.2012 р. на суму 7 249,19 грн. за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., № 110 від 30.03.2012 р. на суму 7 749,13 грн. за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., № 128 від 28.04.2012 р. на суму 7 499,16 грн. за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р., № 164 від 28.05.2012 р. на суму 7 749,13 грн. за період з 01.05.2012 р. по 31.05.2012 р., № 180 від 29.06.2012 р. на суму 7 449,00 грн. за період з 01.06.2012 р. по 30.06.2012 р. та № 220 від 30.07.2012 р. на суму 7 748,98 грн. за період з 01.07.2012 р. по 31.07.2012 р., проте такі акти не підписані представником зустрічного позивача (замовника).
Позивачем, на виконання п. 3.2 договору, на кожен із зазначених актів наданих послуг були виставлені до оплати рахунки, кожен на суму, зазначену у актах наданих послуг та зокрема рахунок № 110 від 01.11.2011 р. на суму 65 011,27 грн.
Первісним відповідачем згідно платіжного доручення № 359 від 09.12.2011 р. сплачено первісному позивачу суму 5 021,25 грн. і призначенні платежу зазначено: „за сушіння, приймання, очищення і зберігання зерна згідно рах. № 110 від 01.11.2011 р. в т.ч. ПДВ. Часткова оплата". Здійснення такого платежу не заперечується первісним відповідачем та підтверджується завіреною копією банківської виписки по рахунку.
Крім цього, відповідачем 09.12.2011 р. подано первісному позивачу лист у якому керівник первісного відповідача просив відвантажити 25 тон кукурудзи 3-го класу.
У зв'язку із частковою оплатою послуг та існуванням заборгованості, первісним позивачем надіслано в адресу первісного відповідача претензію № 40/5 від 13.03.2012 р. та повідомлення-вимогу за вих. № 85/2 від 28.05.2012 р. з вимогою сплатити решта суми заборгованості у розмірі відповідно суми 165 611,46 грн. та 188 608,88 грн. Надсилання претензії та вимоги підтверджується поштовими фіскальними чеками № 9366 від 16.03.2012 р. та № 2504 від 29.05.2012 р.
На підставі названих вище доказів, господарським судом встановлено, що станом на 31.07.2012 р. заборгованість первісного відповідача перед позивачем за приймання, сушіння, очищення, зберігання, 510 405 кг. зерна кукурудзи з урахуванням частково проведених ним розрахунків, складає суму 203 856,87 грн.
Проведеним судом розрахунком вартості зберігання 1 тонни кукурудзи враховуючи дані з акту надання послуг № 67 від 01.11.2011 р. та рахунку № 110 від 01.11.2011 р., за один день зберігання вартість послуг складає суму 0,49 грн. з ПДВ, а вартість приймання, очищення та сушіння за одну тонну 197,65 грн.
Проте, враховуючи умови укладеного договору (п.п.1.10, 3.5), отримавши від первісного відповідача часткову оплату послуг у сумі 5021,25 грн. та заяву на відпуск зерна кукурудзи 09.12.2011 р., первісний позивач неправомірно не передав (не відвантажив) у строк до 19.12.2012 р. зерно кукурудзи вагою 21 200 кг. з урахуванням вартості послуг за період її зберігання з 01.10.2011 р. по 19.12.2011 р. та продовжував її неправомірно зберігати по дату пред'явлених (збільшених) позовних вимог (31.07.2012 р.) і необгрунтовано заявив вимогу про стягнення вартості послуг зберігання такої кількості зерна кукурудзи на суму, що складає 2 534,67 грн.
У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги первісного позивача частково обґрунтовані належними доказами, тому підлягають частковому задоволенню у сумі 201 322,2 грн.
Приймаючи таке рішення щодо первісних позовних вимог судом також враховується, що згідно умов укладеного договору № 63 від 05.09.2011 р., позивач мав можливість частково відвантажити первісному відповідачу часткову кількість зерна кукурудзи на суму часткової оплати з урахуванням наданих послуг з приймання, очищення, сушіння та зберігання не пізніше ніж по 19.12.2011 р., а у разі прострочення платежів за послуги по останній партії зерна, міг її правомірно притримати або ж реалізувати по біржових цінах.
Заперечення первісного відповідача про те, що додаткова № 1 до договору № 63 від 20.09.2011 р. укладена не тією юридичною особою що основний договір № 63 від 05.09.2011 р., тобто не ПАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів" а ВАТ „Полонський комбінат хлібопродуктів", і тому не створює цивільних прав і обов'язків, оскільки відповідачем не доведено того факту, що таку додаткову угоду підписано іншим існуючим суб'єктом господарювання. В даному разі сторонами під час укладання такої угоди допущено помилку у назві виконавця послуг і замість публічного акціонерного товариства, зазначено відкрите акціонерне товариство. Наявність такої помилки не може бути наслідком недійсності чи нікчемності такого правочину, оскільки такий не передбачений чинним законодавством і не припиняє права та обов'язки сторін.
Що стосується зустрічних позовних вимог зустрічного позивача, то господарським судом крім зазначеного вище встановлено, що між зустрічним позивачем як постачальником та ПП „Урожай -2013" як покупцем, укладено 07.12.2011 р. договір поставки № В 223/12.
Згідно п.п. 1.1 та 2.1 такого договору, постачальник (ТзОВ „Русь" ДМ) зобов'язався поставити покупцю (ПП „Урожай -2013") 500 тон (плюс мінус 10) тон зерна кукурудзи у строк до 10.12.2011 р. вартістю 2 000 грн. за одну тону загалом на суму 1 000 000 грн.
Пунктом 4.1 вказаного договору передбачено, що за прострочення поставки товару на строк 5 календарних днів, постачальник сплачує покупцю штраф у сумі 20% від вартості несвоєчасно поставленого товару, а в разі прострочення більше ніж 5 днів, крім штрафу, штрафні санкції у вигляді штрафу у розмірі 0.1 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення.
У зв'язку із невиконанням умов вказаного договору, ПП „Урожай-2013" пред'явлено ТзОВ „Русь" ДМ дві претензії. Перша № 17 від 23.01.2012 р. та друга №33 від 19.06.2012 р. із вимогою оплатити 200 000 грн. штрафу та штрафні санкції у сумі 198 000 грн., загалом на суму 398 000 грн.
У відповідності до Згідно ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: - примусове виконання обов'язку в натурі.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що вимога зустрічного позивача про вилучення у первісного позивача необґрунтовано утримуваного зерна кукурудзи є правомірною і відповідає способу захисту порушеного права у спосіб його вилучення. При даних правовідносинах, захист порушеного права шляхом примусового виконання обов'язку в натурі, можливий лише способом вилучення майна.
Зважаючи на те, що зустрічний позивач у позовній вимозі просив вилучити у первісного позивача та передати йому 500 тонн зерна кукурудзи та враховуючи неправомірне утримання первісним позивачем лише 21,2 тонни, його вимоги в частині вилучення зазначеної кількості зерна кукурудзи є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Зважаючи на встановлене вище, господарський суд прийшов до висновку, що позивач правомірно та всупереч умов договору відмовив зустрічному позивачу у отриманні лише 478,780 тонн зерна кукурудзи внаслідок їх неоплати і неправомірно утримав лише 21,2 тонни.
Проте, якщо навіть і врахувати і вважати доведеним факт отримання зустрічним позивачем реальних збитків внаслідок не поставки ПП „Урожай-2013" зерна кукурудзи у кількості 500 000 тон, то таке ним порушення умов договору поставки будь-яким чином не пов'язане із неправомірними діями первісного позивача, оскільки як зазначалося вище, позивач зобов'язаний був передати частково оплачене зерно кукурудзи до 19.12.2011 р., а право вимагати штраф та штрафні санкції ПП „Урожай-2013" від ТзОВ „Русь" ДМ, виникло відповідно з 10.12.2011 р. та 15.12.2011 р., тобто до порушення права зустрічного позивача у частковій передачі зерна кукурудзи.
При цьому, всупереч названої вище норми цивільного законодавства та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, зустрічним позивачем не доведено реальності понесених збитків у сумі 398 000 грн. та не подано доказів їх сплати ПП „Урожай-2013".
Враховуючи зазначене, позовні вимоги зустрічного позивача про вилучення у первісного позивача 478,8 тонн зерна кукурудзи 3-го класу та стягнення суми 398 000 грн. збитків є необґрунтованими, тому підлягають відмові у задоволенні.
Оскільки спір виник внаслідок частково неправомірних дій як первісного позивача так і зустрічного, на них належить покласти обов'язок по відшкодуванні витрат по оплаті судового збору у розмірах, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Русь-ДМ" с. Плужне Ізяславського району вул. Бортника 5 (ідентифікаційний код 36334988) на користь публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" м. Полонне вул. Залізнична 27 (ідентифікаційний код 00952427) суму 201 322,2 грн. (двісті одну тисячу триста двадцять дві) грн. 20 коп. заборгованості та 4 026,44 (чотири тисячі двадцять шість гривень) 44 коп. витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В решті позовних вимог про стягнення 2 534,67 грн. заборгованості, у позові відмовити.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Вилучити у публічного акціонерного товариства „Полонський комбінат хлібопродуктів" м. Полонне вул. Залізнична 27 (ідентифікаційний код 00952427) та передати товариству з обмеженою відповідальністю „Русь-ДМ" с. Плужне Ізяславського району вул. Бортника, 5 (ідентифікаційний код 36334988) зерно кукурудзи 3-го класу в кількості 21,2 тонни.
Видати наказ.
Стягнути з публічного акціонерного товариства „Полонський комбінат хлібопродуктів" м. Полонне вул. Залізнична 27 (ідентифікаційний код 00952427) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Русь-ДМ" с. Плужне Ізяславського району вул. Бортника 5 (ідентифікаційний код 36334988) суму 848 (вісімсот сорок вісім) грн. витрат по оплаті судового збору.
Видти наказ.
В решті зустрічних позовних вимог щодо стягнення з публічного акціонерного товариства „Полонський комбінат хлібопродуктів" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Русь-ДМ" суми 398 000 грн. збитків та передачі 478,8 тонн зерна кукурудзи 3-го класу, відмовити.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, копії рішення не надсилаються в адреси сторін, оскільки їх представники були присутні у судовому засіданні під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Оскільки в судовому засіданні 28.08.2012 р. оголошувалася вступна та резолютивна частини рішення, його повний текст виготовлено та підписано 03.09.2012 р.
Суддя О.І. Матущак
Віддруковано 3 примірн.:
1- до справи;
2- позивачу (30500, м. Полонне, вул. Залізнична, 27);
3- відповідачу (30320, Ізяславський район, с. Плужне, вул. Бортника, 5).