донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.09.2012 р. справа №5009/2724/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.
при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача:не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Приватмедсервіс», м. Бердянськ Запорізька область
на рішення господарського судуЗапорізької області
від26.07.2012р.
у справі№5009/2724/12 (суддя Гандюкова Л.П.)
за позовомПриватного підприємства «Приватмедсервіс», м. Бердянськ Запорізька область
до Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізька область
про визнання недійсним договору купівлі-продажу енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення №331 від 15.12.2008р.
Приватне підприємство «Приватмедсервіс», м. Бердянськ Запорізька область звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізька область про визнання недійсним договору купівлі-продажу енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення №331 від 15.12.2008р.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.07.2012р. (суддя Гандюкова Л.П.) у позові відмовлено повністю.
Позивач - Приватне підприємство «Приватмедсервіс», м. Бердянськ Запорізька область з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 26.07.2012р. не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційні скарзі заявник посилається на порушення норм матеріального права, недодержання норм ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГП України та вважає, що предмет договору повинен бути чітко визначений, встановлюватися кількість теплової енергії, яка відпускається споживачу, а в п. 4.1 спірного договору - чіткого тарифу на надані послуги не визначено.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, та через канцелярію суду від директора Приватного підприємства «Приватмедсервіс», м. Бердянськ Запорізька область -Буднік О.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із відсутністю на підприємстві юриста.
Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Оскільки Приватне підприємство «Приватмедсервіс», м. Бердянськ Запорізька область було належним чином повідомлене про час і місце судового засідання, воно не було позбавлене права реалізувати свої процесуальні права через керівника підприємства чи іншого представника, а також враховуючи те, що з зазначеного клопотання не вбачається намір позивача надати будь-які додаткові докази, які не були подані суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про відкладення слухання справи задоволенню не підлягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду від 27.08.2012р. не виконав.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність сторін за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 27.08.2012р. вони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Між Публічним акціонерним товариством «Бердянське підприємство теплових мереж», м. Бердянськ Запорізька область (далі -постачальник) та Приватним підприємством «Приватмедсервіс», м. Бердянськ Запорізька область (далі -споживач) укладено договір купівлі -продажу теплової енергії №331 від 15.12.2008р. (далі -договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставляти теплову енергію на потреби опалення об'єктів споживача, а споживач, зобов'язується прийняти та провести оплату за використану теплову енергію відповідно до умов даного договору.
Пунктом 1.4 визначено, що кількість теплової енергії, що відпускається постачальником споживачу для опалення визначається на підставі проектних теплових навантажень, даних споживачем, з урахуванням довголітніх температур зовнішнього повітря й тривалості опалювального періоду.
Згідно до п. 4.1 кількість теплової енергії, відпущеної споживачеві, визначається розрахунковим способом. Разрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 02.10.2008р. №486 «Про узгодження тарифу на послуги ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж» по теплопостачанню для бюджетних організацій, промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання (п. 4.2)
Згідно п. 8.1 договору він вважається укладеним з 01.12.2008р. та діє до 30.11.2009р. і вважається пролонгованим на той же строк на тих же умовах, якщо до закінчення строку його дії жодною зі сторін не було заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов.
Розірвання даного договору не звільняє споживача від обов'язків оплати за спожиту теплову енергію. (п. 8.2).
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що договір купівлі -продажу теплової енергії №331 від 15.12.2008р. є недійсним у зв'язку із невизначенням сторонами тарифів поставляємої теплової енергії є безпідставними з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Як вбачається зі змісту ст. 15 Закону України „Про теплопостачання" державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, в тому числі, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.
Згідно з п. 1.20 Статуту ПАТ «Бердянське підприємство теплових мереж»в редакції 2012р. товариство реалізує свою продукцію та послуги по цінах і тарифах, які встановлюються згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання, що також визначено Законом України „Про місцеве самоврядування".
Статтею 31 цього Закону передбачено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
У пункті 1.4 оспорюваного договору встановлено, що кількість теплової енергії, що відпускається Постачальником Споживачеві для опалення, визначається на підставі проектних теплових навантажень, наданих Споживачем, із урахуванням довголітніх температур зовнішнього повітря й тривалості опалювального періоду. Тривалість опалювального сезону 168 діб. Проектне теплове навантаження на опалення організації 15202 Ккал/година. Орієнтовно відпуск теплової енергії складе 29,826 Гкал.
Згідно з п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору кількість теплової енергії, відпущеної Споживачеві, визначається розрахунковим способом.
Згідно з п.2.1.2 тривалість опалювального сезону залежить від показників середньодобової температури зовнішнього повітря, починається та закінчується на підставі розпорядження міського голови. Конкретна дата початку й закінчення опалювального сезону обумовлюється додатково.
Зміна в установленому порядку тарифів на теплову енергію не зобов'язує сторони переглядати умови договору або укладати новий договір (п.8.3).
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання»встановлено, що споживач теплової енергії зобов'язаний додержуватися вимог договору та нормативно -правових актів.
Предметом данного спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення приміщень №331 від 15.12.2008р.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Суд першої інстанції при вирішенні спору правомірно прийшов до висновку щодо недоведеності позовних вимог належними доказами та відмовив у задоволенні останніх.
Так, посилання позивача щодо визнання спірного договору недійсним, оскільки він не відповідає положенням чинного законодавства, вірно не прийняті до уваги місцевим господарським судом, оскільки обов'язкові умови договору такі як предмет, ціна та строк дії договору є погодженими. Отже твердження позивача про відсутність обов'язкових істотних умов договору є необґрунтованими.
Проаналізувавши зміст договору №331 від 15.12.2008р., яким визначено обсяги постачання теплової енергії споживачу та орієнтована вартість теплової енергії, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про узгодження сторонами таких суттєвих умов, як предмет, ціна та строк дії договору, тобто дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення обов'язкових істотних умов, передбачених для господарських договорів поставки.
На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2012р. у справі №5009/2724/12 прийняте без порушень норм матеріального права, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства «Приватмедсервіс», м. Бердянськ Запорізька область - без задоволення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Приватного підприємства «Приватмедсервіс», м. Бердянськ Запорізька область.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Приватмедсервіс», м.Бердянськ Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2012р. у справі №5009/2724/12 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2012р. у справі №5009/2724/12- залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: Н.М. Принцевська
О.А. Скакун