донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.09.2012 р. справа №5006/16/65/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Ломовцевої Н.В.,
суддівПринцевської Н.М., Радіонової О.О.
за участю представників сторін:
від позивача:Мелешко О.О. -за дов.,
від відповідача:Сухацький А.В. -за дов.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Соціально-промислове будівництво "Енерго"м.Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від04.07.2012 року
по справі№5006/16/65/2012 (суддя Осадча А.М.)
за позовомпублічного акціонерне товариство "Будмеханізація" м.Донецьк
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Соціально-промислове будівництво "Енерго" м.Донецьк
простягнення 450756грн.59коп. В судовому засіданні 15.08.2012 року оголошено перерву до 04.09.2012 року о 9:40 годині.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.07.2012 року у справі №5006/16/65/2012 позовні вимоги публічного акціонерне товариство "Будмеханізація" м.Донецьк (далі -ПАТ "Будмеханізація") до товариства з обмеженою відповідальністю "Соціально-промислове будівництво "Енерго" м.Донецьк (далі -ТОВ "Соціально-промислове будівництво "Енерго") про стягнення 450756грн.59коп. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 281146грн.49коп., пеню в розмірі 14031грн.36коп., 3%річних в сумі 2776грн.01коп., інфляційні нарахування в сумі 1500грн.85коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 9012грн.00коп., а в решті вимог відмовлено. Припинено провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 151183грн.29коп. за відсутністю предмету спору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони законні, обґрунтовані, доведені належним чином та підтверджуються матеріалами справи в частині задоволених вимог.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалене рішення від 04.07.2012 року та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на прийняття судом першої інстанції необґрунтованого рішення за умов недоведеності обставин, що визнані ним встановленими та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Зокрема, апелянт наголошує на тому, що в нього не настало обов'язку оплатити надані за договором послуги, оскільки акти здачі-приймання робіт, на які позивач посилається в підтвердження своїх вимог, підписані з боку позивача не уповноваженими особами.
У відзиві на апеляційну скаргу від 02.08.2012 року представник позивача просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення (а.с.14, т.2).
Ухвалою від 08.08.2012 року відкладено розгляд справи з метою витребування у сторін письмових пояснень.
В судовому засіданні 15.08.2012 року та 04.09.2012 року представники сторін висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України та на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм як матеріального, так і процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.03.2011року між ТОВ "СПБ "Енерго" (Замовник) та ПАТ "Будмеханізація" (Виконавець) укладений договір надання послуг №27/512ст, за умовами якого Виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги будівельною технікою, вантажопідйомними машинами (далі - Техніка), що зазначена в додатку №1 до договору для виконання будівельних робіт, у належному стані. Замовник зобов'язується використовувати за призначенням надану Техніку та оплачувати послуги Техніки.
Загальна вартість наданих Виконавцем послуг, згідно п.2.1 договору, визначається з урахуванням розрахунку загального часу надання послуг. Вартість послуг зазначена у Додатку №1, що є невід'ємною частиною договору.
Так, додатком №1 до договору сторони визначили перелік техніки, її характеристику та вартість послуг за виконання робіт погодинно, що відповідає також вартості, зазначеній в калькуляції (а.с. 32, 33, т.1).
Додатковими угодами №1 від 15.06.2011р., №2, №3 від 30.06.2011р. та №4 від 16.08.2011р. сторони доповнювали додаток №1 до договору таблицями із новими найменуваннями будівельної техніки та вартістю послуг.
Відповідно до п.2.2 договору розрахунок за надані послуги здійснюється Замовником у національній валюті України, щомісячно протягом 30 днів з моменту підписання актів наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, або в інших формах, що не суперечать діючому законодавству України, за згодою сторін.
Розділом 4 договору передбачено порядок приймання-передачі наданих послуг, згідно якому факт надання послуг підтверджується відповідним актом надання послуг, що складається на підставі первинної документації -змінних рапортів та дорожніх листів. Акт надання послуг підписується уповноваженими особами сторін та скріплюється печатками сторін. Якщо Замовник без поважних причин не підписує акт та не повертає підписаний акт надання послуг Виконавцю протягом 3-х робочих днів, акт вважається підписаним та підлягає оплаті. (п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору).
Відповідно до п.8.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.
Додатковою угодою №5 від 03.01.2012р. сторони внесли зміни до п.8.1 договору стосовно стоку його дії та дійшли згоди, що договір діє до 31.12.2012р.
З грудня 2011р. по лютий 2012р. відповідачу надані послуги будівельною технікою та механізмами на загальну суму 448020грн.00коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №УМ5-000194 від 30.12.2011р., №УМ5-000192 від 30.12.2011р., №УМ1-000006 від 31.01.2012р., №УМ5-000003 від 30.01.2012р., №УМ5-000015 від 24.02.2012р., №УМ1-13 від 28.02.2012р., які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень, скріплені печатками підприємств та в яких міститься посилання на договір №25У/512ст від 02.03.2011року.
Також в матеріалах справи наявні змінні рапорти та дорожні листи, на підставі, яких складено вищевказані акти.
Судом першої інстанції встановлено тотожність переліку техніки, якою надавались послуги повністю, переліку, вказаному в додатку №1 до договору з урахування додаткових угод до нього.
Разом з цим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконав, в результаті чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 432329грн.78коп.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості отриманих послуг за договором №25У/512ст від 02.03.2011р. позивач направив відповідачу відповідну вимогу (лист від 02.04.2012р. №140), яка останнім залишена без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є стягнення основного боргу в сумі 432329грн.78коп., пені в розмірі 14117грн.20коп., 3% річних в сумі 2808грн.76коп., інфляційні нарахування в сумі 1500грн.85коп. з посиланням на неналежне виконання умов договору про надання послуг №25У/512ст від 02.03.2011р.
Статтею 901 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Згідно з приписами статті 903 названого Кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, суд першої інстанції правомірно встановив факт надання позивачем послуг за спірним договором на загальну суму 448020грн.00коп.
Господарським судом також вірно встановлено, що відповідач за отримані послуги розрахувався частково, внаслідок чого борг відповідача на момент подання позову в даній справі становив 432329грн.78коп., а після подання позову, з урахуванням часткового погашення боргу за платіжними дорученнями від 25.05.2012р. №354 та від 06.06.2012р. №432 на суму загальну суму 151183грн.29коп., - 281146грн.49коп.
Враховуючи установлений судом першої інстанції факт надання позивачем послуг будівельною технікою за спірним договором, часткової сплати відповідачем вартості наданих послуг та відсутності доказів оплати заборгованості в розмірі 281146грн.49коп., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність стягнення з відповідача несплаченої суми боргу в розмірі 281146грн.49коп. та припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 151183грн.29коп. на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Як встановлено ст. 549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ст. 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Умовами п. 5.2 договору передбачено, що у разі прострочки сплати згідно п.2.2 договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми боргу.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені.
Суд першої інстанції з огляду на невірне визначення позивачем граничного терміну сплати заборгованості, самостійно вірно здійснив перерахування розрахунку сум пені та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 14031грн.36коп. та відмову в решті цих вимог за безпідставністю, з чим погоджується колегія суддів.
Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 2808грн.76коп. та індекс інфляції в сумі 1500грн.85коп. згідно наданого розрахунку.
З врахуванням зазначеного вище, та наявності підстав для застосування до правовідносин сторін положень ст.625 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення 2776грн.01коп. 3% річних та 1500грн.85коп. індексу інфляції, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Довід апелянта щодо підписання спірних актів здачі приймання-робіт з боку позивача неуповаженими особами до уваги колегією суддів не приймається, оскільки факт виконання умов договору №25У/512ст від 02.03.2011р. за цими актами підтверджено самим відповідачем шляхом підписання останніх, тобто підтверджено факт надання послуг, що кореспондується з умовами п.4.1 договору. Відповідачем не подано доказів щодо фактичного ненадання послуг або направлення будь-яких зауважень позивачу, в томі числі в порядку п.4.4 договору. Крім того, звертаючись з даним позовом до суду, позивач підтвердив повноваження осіб, що підписали спірні акти.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції вірно застосовані норми як матеріального, так і процесуального права, а тому доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення. У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 року у справі №5006/16/65/2012.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 04.07.2012 року у справі №5006/16/65/2012 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Соціально-промислове будівництво "Енерго"м.Донецьк - залишити без задоволення.
Головуючий Н.В.Ломовцева
Судді: Н.М.Принцевська
О.О.Радіонова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу; 2. відповідачу; 3. у справу; 4 ДАГС; 5.ГСДО.