33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"10" вересня 2012 р. Справа № 5019/583/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М.
суддів Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу Прокурора Дубровицького району Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.12 р.
у справі № 5019/583/12 (суддя Гудзенко Я.О. )
позивач Прокурор Дубровицького району Рівненської області в інтересах держави в особі Жаденської сільської ради, Висоцької сільської ради, Людинської сільської ради, Миляцької сільської ради
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державна екологічна інспекція в Рівненській області; Державна фінансова інспекція України в Рівненській області
відповідач Державне підприємство "Висоцьке лісове господарство"
про стягнення 4 620,49 грн.
за участю представників сторін:
органу прокуратури - Шпинта С.М. (посвідчення №14 від 13.03.2012р.);
позивачів - не з'явилися;
відповідача - Петруля О.В. (довіреність №10 від 02.01.2012р.);
третьої особи 1- не з'явився;
третьої особи 2 - Ткачук В.В. (довіреність №17-25-07/6262 від 30.08.2012р.).
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.06.202 року у справі №5019/583/12 в позові прокурора Дубровицького району Рівненської області в інтересах держави в особі Жаденської сільської ради, Висоцької сільської ради, Людинської сільської ради, Миляцької сільської ради за участю третіх особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державної екологічної інспекції в Рівненській області, Державної фінансової інспекції України в Рівненській області до державного підприємства "Висоцьке лісове господарство" про стягнення 4620,49 грн. шкоди - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, прокурор Дубровицького району звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Обгрунтовуючи свої вимоги прокурор посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.
Зокрема, прокурор зазначає, що відповідач є постійним лісокористувачем і у відповідності до вимог ст.ст. 63,64 Лісового кодексу України несе обов'язок по охороні лісу та лісових насаджень від незаконних рубок.
Всупереч викладеному, на думку прокурора, відповідач не забезпечив належну охорону лісових насаджень, допустивши їх незаконну рубку, що відповідно до приписів ст.ст. 68,69 Закону України, Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 105,107 Лісового кодексу України, ст.1166 ЦК України, є підставою для покладення відповідальності за заподіяну шкоду саме на відповідача.
Крім того, вказує, що факт незаконної рубки дерев на підвідомчій відповідачеві території, внаслідок чого лісу завдано шкоду на суму 4620,49 грн. підтверджується складеними за наслідками проведеної ревізізї фінансово-господарської діяльності ДП "Висоцьке лісове господарство" актом ревізії від 23.11.2011 року, польовою переліковою відомістю та розрахунком розміру шкоди.
Вважає, що за загальним правилом при застосуванні як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ст.ст. 614 ч.2, 1166 ч.2 ЦК України, встановлюється презумпція вини правопорушника.
Третя особа - Державна фінансова інспекція України в Рівненській області в поясненнях по суті апеляційної скарги підтримує доводи і вимоги, викладені в апеляційній скарзі прокурора. Крім того зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що ревізія фінансово-господарської діяльності ДП "Висоцьке лісове господарство" за період з 01.01.2009 року по 01.09.2011 року, проведена на виконання п.2.13 Плану ГоловКРУ та п.1.1.5.1 Плану контрольно-ревізійного відділу в Дубровицькому районі на III квартал 2011 року. Програмою ревізії передбачено питання "Ревізія використання лісових ресурсів, мисливських угідь та додержання правил полювання в тому числі, дотримання чинного земельного та лісового законодавства при укладанні підприємством з різними суб'єктами господарювання договорів про співробітництво і організацію взаємовідносин, виділених їм мисливських угідь для полювання." За результатами вказаної ревізізї був складений акт від 23.11.2011р. При цьому, зазначає, що як на дату завершення ревізії, так і на дату подання позову зазначене порушення в сумі 4620,49 грн. відповідачем усунуте не було.
Відповідач - ДП "Висоцьке лісове господарство" у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Прокурор та представники третьої особи-1 та відповідача безпосередньо в судовому засіданні повністю підтримали доводи і вимоги, викладені відповідно в апеляційній скарзі, поясненнях та у відзиві на неї.
Представники позивачів та третьої особи-2 в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивачів та третьої особи-2, оскільки останні були належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 27.07.2011 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.
Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, представників третьої особи-1 та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23 листопада 2011 року Контрольно-ревізійним відділом в Дубровицькому районі Контрольно-ревізійного управління у Рівненській області Головного контрольно-ревізійного управління України (далі - КРУ) було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Висоцьке лісове господарство" (а.с. 8-15).
За результатами вказаної перевірки складено акт від 23.11.2011 року, в якому зазначено, що на території ДП "Висоцьке лісове господарство" мають місце факти незаконних порубок дерев, а саме, Жаденське лісництво - в кварталі 41 виділ 4 виявлено 1 пень сироростучого дерева породи сосна, в кварталі 40 виділ 50 - 1 пень сироростучого дерева породи сосна, зрізаних невстановленими особами; Висоцьке лісництво - в кварталі 33 виділ 12 виявлено 2 пні сироростучих дерев породи сосна, зрізаний невстановленими особами; Людинське лісництво - в кварталі 61 виділ 19 виявлено 2 пні сироростучих дерев породи сосна, зрізаних невстановленими особами; Золотинське лісництво - в кварталі 10 виділ 16 виявлено 1 пень сироростучого дерева породи сосна, зрізаного невстановленими особами; Миляцьке лісництво - в кварталі 27 виділ 6 виявлено 1 пень сироростучого дерева породи сосна, в кварталі 3 виділ 14 - 1 пень сироростучого дерева породи сосна, зрізаних невстановленими особами; Більське лісництво - в кварталі 4 виділ 34 виявлено 3 пні сироростучих дерев породи сосна, зрізаних невстановленими особами.
До акту перевірки також долучено Польову перелікову відомість, що містить інформацію про вид незаконно зрубаних дерев, їх діаметри у корі біля шийки кореня та встановлено категорії придатності дерев (а.с.18-21).
На підставі зазначеного акту та постанови Кабінету Міністрів України № 655 від 23.07.2008 року "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев на території ДП "Висоцьке лісове господарство", загальний розмір якої становить 3101 грн. та з урахуванням індексації - 4620,49 грн. (а.с.15).
На претензію від 02.11.2011 року за № 4022/08 про відшкодування в 10-денний термін збитків у сумі 4620,49 грн., заподіяних державі порушенням вимог природоохоронного законодавства, відповідач відповіді не надав, розрахунків не здійнив. (а.с.16).
Зазначене, в свою чергу, стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до господарського суду Рівненської області.
Так, прокурор звертаючись з даним позовом зазначив, що відповідач, як особа, на яку відповідно до ст.19 Лісового кодексу України покладено обов'язок по охороні та захисту лісових насаджень, не здійснив заходи, спрямовані на збереження лісів від незаконних порубок, чим порушив вимоги ст. 86 Лісового кодексу України, а відтак є винним в незаконній вирубці дерев та відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним лісу у розмірі і порядку, визначеному законодавством України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанцій виходив з недоведеності позовних вимог, в тому числі і щодо вини саме відповідача у заподіянні шкоди.
При цьому, суд, керуючись ст. 1166 Цивільного кодексу України та ст. 105 Лісового кодексу України, прийшов до висновку, що завдана шкода має відшкодовуватися особою, яка її завдала, а відтак, відповідач може нести відповідальність лише у випадку наявності у його діях чи діях його працівників протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між допущеним правопорушенням та шкодою, вини.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно статуту ДП "Висоцьке лісове господарство", останнє засноване на державній власності, створене з метою організації комплексного ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів і відтворення лісів в державному лісовому фонді та організації захисного лісорозведення на території району; охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на закріплених за ним мисливських угіддях; додержання встановленого режиму на заповідних територіях, що перебувають у його віданні (а.с.77-87).
Колегія суддів погоджується з твердженням прокурора в частині того, що в даному випадку відповідач є постійним лісокористувачем і несе обов'язок по охороні лісу та лісових насаджень від незаконних рубок.
Водночас слід зазначити, що чинне природоохоронне законодавство не покладає на постійних лісокористувачів солідарного обов'язку по відшкодуванню матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок самовільних рубок лісу невстановленими особами на підвідомчій їм території.
Так, згідно приписів ст.107 Лісового кодексу України, ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Загальні підстави відповідальності за майнову шкоду передбачені ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Розглядаючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен з'ясувати наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що включає неправомірність поведінки, наявність матеріальних втрат та їх розміру (збитків), причинного зв'язку між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками. Відповідно до статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, вказані обставини підлягають встановленню на підставі належних та допустимих доказів, які оцінюються самостійно судом в їх сукупності.
До істотних обставин, що підлягають з'ясуванню судом та доведенню сторонами у спорі про відшкодування заподіяної шкоди, є наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що обов'язок по відшкодуванню майнової шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев, покладається саме на осіб, які безпосередньо вчинили дане правопорушення і їх вина встановлена у визначеному законом порядку.
При цьому, колегія суддів відхиляє твердження прокурора про наявність презумпції вини відповідача, оскільки за приписами ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Отже, заявляючи позов про відшкодування відповідачем заподіяної шкоди, прокурор та позивач зобов'язані були довести наявність у діях працівників ДП "Висоцьке лісове господарство" складу цивільного правопорушення, що включає: а) неправомірність поведінки відповідача, як господарюючого суб'єкта; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; г) вина заподіювача шкоди.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, в акті від 23.11.2011 року зафіксовано факт незаконної рубки дерев невстановленими особами. При цьому, будь-яких доказів причетності працівників ДП "Висоцьке лісове господарство" до вказаних правопорушень позивачами і прокуратурою не надано; не містяться такі докази і в матеріалах справи.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач не може нести майнову відповідальність за незаконну вирубку дерев невстановленими особами, які не є працівниками лісогосподарського підприємства.
Зазначена позиція узгоджується з позицією, викладеною в постановах Вищого господарського суду України від 19.09.2011 року у справі №4/27/2011/5003 та від 24.07.2012 року у справі №5015/6342/11.
Слід зазначити, що процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначено та затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 р. "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" (далі - Порядок).
Відповідно до п.4.18 Порядку, у разі виявлення під час перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004р. № 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 р. за №934/9533 (далі - Інструкція).
Інструкція з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення визначає порядок оформлення матеріалів посадовими особами, зокрема, Державної екологічної інспекції при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, а також встановлює порядок їх обліку.
Пунктом 2.1 вказаної Інструкції встановлено, що при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Мінприроди та громадські інспектори з охорони довкілля згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення.
Пунктом 2.2 Інструкції зазначено, що при виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства, вчинених посадовими особами підприємств, установ та організацій, їх структурних або відокремлених підрозділів, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, протокол про адміністративне правопорушення складається відносно особи, яка вчинила порушення природоохоронного законодавства, а якщо таку особу встановити неможливо, то відносно посадової особи, яка відповідає за стан охорони навколишнього природного середовища на даному підприємстві, а у разі, якщо така особа не призначена - стосовно керівника підприємства, установи чи організації.
Акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (п. 1.4 Порядку).
Згідно з п. 4.23 Порядку на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку (п. 4.24 Порядку).
Однак, ані припису на виконання акту, ані протоколу про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства прокурором чи позивачами суду подано не було і матеріали справи таких доказів не містять.
В зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення, зокрема, протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, вини лісогосподарського підприємства.
Крім того, розрахунок заподіяної шкоди за вищезазначене правопорушення здійснений відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", однак дана постанова не передбачає відповідальності за незабезпечення збереження лісів і лісових насаджень, а лісові господарства несуть відповідальність, лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки, тобто порушення Порядку спеціального використання лісових ресурсів (постанова КМУ № 761 від 23.05.2007 року).
Державне агентство лісових ресурсів України в листі від 10.01.2012 року № 08-07/123-12 у відповідь на лист Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 не визначає ступінь відповідальності підприємств, що здійснюють охорону лісових насаджень. Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України від 06.09.1999 року № 20-25-971 шкода, заподіяна лісовим насадженням внаслідок незаконних рубок, відшкодовується фізичними та юридичними особами, винними у цих порушеннях.
Оскільки прокурор та позивачі не довели належними та допустимими доказами факту незаконної рубки дерев працівниками відповідача, а також наявність прямої вини відповідача у вчиненні даного правопорушення, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вважає посилання прокурора, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Прокурор, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Прокурора Дубровицького району Рівненської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Рівненської області від 20.06.2012 року - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.